Львівські лікарняні клоуни відновлюють свою діяльність після вимушеної перерви

Закуліссям лікарняної клоунади з "Еспресо.Захід" поділилась Наталія Ліпська, директорка фонду “Крила надії”, ініціаторка створення "Лікарняних клоунів. Львів".

"Лікарняні клоуни. Львів" стартували 3 роки тому в межах напрямку "Терапія радістю", що проводиться благодійним фондом "Крила надії". На жаль, у березні минулого року діяльність волонтерів припиналась через пандемію, проте вже цього липня клоуни повертаються до лікарняних палат Львова, щоб розважати маленьких пацієнтів.

Наталія Ліпська розповідає, що основний принцип ініціативи – "Не нашкодь". З урахуванням того, що хворих діток легше заразити через їхній ослаблений імунітет та через те, що до недавнього часу в Україні ще не вакцинували, волонтери фонду не проводили жодних заходів у лікарнях протягом 2020 року.

До першої школи клоунів 3 роки тому записалось близько 30 волонтерів, проте не усі зуміли працювати з хворими дітками. Наразі з 30 клоунів залишилось лише п’ятеро, ще кілька учасників ініціативи доєднались пізніше. Станом на зараз у фонді працює 9 лікарняних клоунів.

Працювати з хворими дітками – це відповідальна діяльність, тож волонтерів відбирають за певними критеріями. Найперше, до роботи допускають винятково дорослих людей, щодо студентів, то виняток зробили лише одного разу. Зараз у фонді клоунами працюють люди віком від 25 до 55 років.

Після проходження триденної базової школи, в якій навчають специфіки роботи лікарняним клоуном та проводять практичні заняття у медичних центрах, волонтери оцінюються тренерами та психологом. За умови позитивних результатів роботи, клоунів беруть на "виходи" у лікарні.

"Бувають випадки, що після аналізу роботи волонтерів у школі, ми відмовляємось працювати з ними, адже розуміємо, що ці люди ще не готові для такої діяльності. Лікарняна клоунада –  це не просто про те, щоб одягти костюми та відправитись до дітей, існує спеціальна методика роботи з хворими дітками. Для лікарняних клоунів є кілька основних правил роботи. Так, наприклад, клоуни обов’язково працюють у парах для забезпечення один одному страхування та підтримки. Волонтери завжди спілкуються індивідуально з дитиною, групові події влаштовують рідко. Кожного разу, коли заходимо у палату, ми запитуємо у маленького пацієнта чи можна до нього завітати. Це важливий психологічний нюанс, адже у лікарні дитина – це об’єкт, який лікують, не питаючи у нього дозволу", – пояснює пані Ліпська.

Зазвичай львівські клоуни провідують лікарні раз на тиждень. Під час одного візиту клоуни відвідують усіх діток, що лікуються у певному відділенні, переважно це займає кілька годин. Працюють клоуни не лише у львівських закладах, бувають й виїзди до діток у центри, що розташовуються в області. Фінансування забезпечує фонд "Крила надії".

Головне завдання клоуна за 10-20 хвилин відвідин підняти настрій дитині, заспокоїти та принести позитив у її лікарняні будні. Працівники лікарень завжди радо вітають волонтерів, а от реакція батьків маленьких пацієнтів, за словами пані Наталії, не є такою однозначною. Директорка пояснює: "Не виникає труднощів з тими, хто про нас знає або хоча б чув. Але час від часу повторюються випадки, коли ми заходимо у палату й бачимо, що дитина хоче з нами спілкуватися, а батьки відмовляються. Часом бояться, що це платна розвага й тоді нам доводиться переконувати, що це безкоштовно. Ми вважаємо, що чим більше буде інформації про нашу ініціативу, тим легше та позитивніше проходитиме процес узгодження з батьками".

Клоуни підбадьорюють дітей не лише найменшого та середнього віку, але й підлітків. Особливо обережно потрібно спілкуватися з наймолодшими пацієнтами, адже, буває, що вони лякаються шуму, для їхнього заспокоєння застосовують спеціальні напрацьовані методики. Важливо вміти підбирати правильні слова, тому що інколи єдиний необережний вираз клоуна, особливо у відділенні онкології, може мати негативні наслідки для емоційного стану дитини.

Тож це складна робота, що вимагає постійної уваги та великих затрат емоційних ресурсів. Тому з волонтерами щомісяця проводять психологічну супервізію. Йдеться про групові консультації з психологом, який вміє працювати з кризовими станами та посттравматичним синдромом. Зокрема, борються з емоційним вигоранням лікарняних клоунів. Якщо волонтер відмовляється від такої консультації, то йому забороняють брати участь у наступних "виходах". Принцип "Не нашкодь" поширюється не лише на дітей, але й на клоунів.

"Лікарняна клоунада – це не тільки про сміх та радість, це важка робота, що не завжди є очевидною, але вона допомагає стабілізувати емоційний стан дитини, підтримати її. Адже 50% успішного лікування залежать від того, чи дитина почувається комфортно, чи вона позитивно налаштована та готова боротися. Якщо це так, то лікування проходить ефективніше", – пояснює Наталія Ліпська.

Наразі ініціатива "Лікарняні клоуни" від фонду "Крила надії" – єдиний проєкт у Львові, що реалізовує практику відвідування дитячих лікарень на постійній основі. Львів’яни співпрацюють і з іншими волонтерами, зокрема, з "Червоними носами" з Рівного, які першими започаткували схожу традицію в Україні. Рівненські досвічені лікарняні клоуни виступають у ролі тренерів для львівських волонтерів-початківців.

Зокрема, волонтери часто відвідують Львівську обласну клінічну лікарню "Охматдит", Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр на вулиці Дністровській та Комунальну міську дитячу клінічну лікарню на вулиці Орлика.

Тих, хто хотів би приєднатись до складу "Лікарняних клоунів", пані Наталія запрошує підписатися на Facebook-сторінку фонду "Крила надії". Новий набір до школи клоунів запланований на жовтень 2021 року.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.