Лікар-ендокринолог, гомеопат: "Хвороба – це частина людини, частина її психотипу, її життя"

Чому не завжди слід харчуватися "як книжка пише", а варто дослухатися до потреб свого тіла? Чи можна виспатися за п’ять годин і чому декому й 10 годин на відновлення організму замало? 

Ці та інші запитання журналістка "Еспресо.Захід" задала лікарю-ендокринологу вищої категорії, лікарю-гомеопату, члену Асоціації гомеопатів України та Міжнародної медичної гомеопатичної Ліги Ірині Бойко (на фото).

"Мені розповідали про бабусю, яка у 92 роки їла холодець, смажені яйця, сало і клала до чаю… шість ложок цукру! Може, тому й дожила до такого віку, бо слухала своє тіло"

 Є люди, які постійно ходять по лікарях, а є їх однолітки, які забули, коли востаннє навідувалися у поліклініку. Нічого їм не дошкуляє, почуваються сповненими сил… Від чого це залежить?

По-перше, від стану імунної системи і генетичної схильності до тих чи інших захворювань.

По-друге, від конституції, тобто загального стану тіла. Якщо конституція у людини сильна, то вона також хворітиме, але проживе зі своїми хворобами багато років. Звісно, якщо буде дотримуватися простих правил: не блокуватиме процесу виділення, не збиватиме температуру нижчу +38,5°С і т.д. Якщо конституція - слабка, будь-який чинник може призвести до фатальних наслідків.

По-третє, від того, як людина відчуває своє тіло. Молодь на це не звертає увагу, бо по замовчуванню володіє великим резервом здоров'я. А от для людей середнього віку такі речі є важливими. Людина віком 40-45 років знає, що їй, наприклад, не можна об'їдатися або обпалюватися на сонці, бо це матиме погані наслідки.

І вік хорошому самопочуттю та стану здоров'я – не завада?

Мені розповідали про бабусю, яка у 92 роки їла холодець, смажені яйця, сало і клала до чаю… шість ложок цукру! Людина перебувала у тому життєвому просторі, в якому їй було комфортно. Може, тому й дожила до такого віку, бо слухала своє тіло.

Кожна людина має схильність до тих чи інших захворювань і кожен пацієнт по-різному реагує на ту саму хворобу. Чим це можна пояснити?

Фундамент нашого здоров'я заклали наші пращури, і я зараз говорю не лише про спадкову схильність до тих чи інших захворювань. Існує таке поняття як "тип реагування". Це – той "ґрунт", на якому проростають хвороби. Згідно з визначенням німецького лікаря, засновника гомеопатії Самюеля Ганемана, це - псора, сікоз або сифіліс. Псоричні люди, як правило, мають різноманітну висипку на шкірі, що супроводжується свербежем та сухістю шкіри. У них часто коливається температура і маса тіла. У сікотичних є багато виділень з носа, піхви, статевого члена тощо, багато бородавок на тілі, папілом. У сифілітичних швидко все руйнується. Якщо, наприклад, у них виникає пульпіт (запалення внутрішньої частини зуба), то цей пульпіт блискавично ускладнюється періодонтитом (запаленням кісткової тканини щелепи) і зуб доводиться поспішно видаляти. 

Тип реагування проявляється не тільки на фізичному рівні, а й психоемоційному. Псоричні люди вічно воюють з усім світом. Сікотичні – ховаються як равлики у свою мушлю. Сифілітичні прагнуть все зруйнувати (у тому числі займаються саморуйнуванням).

"Цукри в організмі піднімаються у відповідь на стрес, захищаючи наше серце і мозок. Тож навіть якщо цукор піднявся до 12 ммоль/л, з цим можна нічого не робити, і багато лікарів про це знає"

Ми дедалі більше віримо у можливості фарміндустрії і дедалі менше довіряємо природі. Можливо, люди стали надто лінивими? Простіше купити аптечні вітаміни, ніж зробити варення з обліпихи чи приготувати салат з молодого листя кульбаби. Простіше запастися таблетками аспірину, ніж завести собі за правило час від часу відлучатися від комп’ютера, щоб трохи розім’яти тіло чи вийти надвір і подихати свіжим повітрям.

  Як лікар скажу: ніколи не можна дати однозначної відповіді на запитання "пити таблетки чи не пити?" Медицина – складна річ. Фарміндустрія може похвалитися багатьма успіхами у лікуванні (і головне – виліковуванні) людей. Але крім плюсів, завжди є мінуси. Це – передозування ліками (бо є пацієнти, які хочуть пришвидшити одужання, а тому самовільно збільшують дозу медикаментів). Це – т. зв. поліпрагмазія, коли хворому одночасно призначають багато лікарських засобів, і такі призначення нерідко є необґрунтованими. Завжди треба знаходити "золоту середину". Не завжди виходом зі ситуації буде медикаментозне лікування. Можливо, вам підійде фітотерапія чи гомеопатія. Можливо, ефект виявить дихальна гімнастика чи масажі. А, можливо, достатньо буде внести певні зміни у свій раціон…

От якщо у людини виявили гіперглікемію, це ж не завжди означає, що потрібно колоти інсулін? Деколи не потрібно навіть цукрознижуючі препарати приймати – достатньо трохи скоригувати спосіб життя.

Цукри в організмі піднімаються у відповідь на стрес, захищаючи наше серце і мозок. Тож навіть якщо цукор піднявся до 12 ммоль/л, з цим можна нічого не робити, і багато лікарів про це знає. Організм – саморегулююча система і сам дасть із цим раду. Звісно, коли цукри – вищі, починають відбуватися дещо інші процеси і ми не можемо за цим просто спостерігати.

За останні рік-півтора бачимо ріст захворюваності на цукровий діабет. Це якось пов’язано з пандемією COVID-19?

При важкому перебігу коронавірусної хвороби застосовують стероїди. Преднізолон і дексаметазон рятують життя, але на їх тлі маніфестують діабети, які до цього мали безсимптомний перебіг. Тобто цей діабет у пацієнта рано чи пізно б проявився, але COVID-19 це пришвидшив.

В Україні планують запровадити щорічні медогляди. Такі медичні check up`у українці проходитимуть кожні два роки, а особи віком понад 55 років – щороку. Уявімо, що людина не хоче так довго чекати (ні офіційно запровадження цих медоглядів, ні досягнення віку 55 років), але хоче перевірити, як функціонує її організм. З чого їй варто почати? Моя знайома, наприклад, вирішила обстежитися, і перше, що зробила її лікарка, - виписала пацієнтці скерування на аналізи у приватну лабораторію на загальну суму 3600 гривень. При тому, що у цієї жінки не було серйозних скарг на здоров'я.

Зверніться до лікаря, якому довіряєте і який вас трохи знає. Врахуйте, що на момент вашого звернення лікар може бути чимсь заклопотаним. Та й 15 хвилин на прийом – це надто мало. Ми все просимо, щоб нам дали 20 - щоб встигнути подивитися на екран комп’ютера, на самого пацієнта і у його медкарту. Тому завітайте вдруге, нагадайте про себе.

 У розмові з вами фахівець з'ясує, якого об’єму обстежень ви потребуєте. Є обстеження логічні, наприклад, рентген грудної клітки, якщо людина покашлює і давно не обстежувала легені, кардіограма, огляд іншого спеціаліста тощо, а є – нелогічні, тільки б призначити. Часом це – вина лікаря, а часом - пацієнта. Пацієнти дуже люблять здавати кров з вени. З чим би не прийшли, просять дати їм скерування. Хоча часто таке дослідження й справді є доречним. Приміром, біохімія крові або печінкові проби...

"Ожиріння – це страх залишитися голодним"

Україна залишається одним зі світових лідерів за смертністю від серцево-судинних захворювань. У 2019 році від патологій серця і кровоносних судин померло майже 450 тисяч людей. Якщо у людини у сім'ї були випадки ішемічної хвороби серця – найпоширенішої форми серцево-судинних захворювань, їй тієї ж участі не уникнути?

Спадкову схильність не можна ігнорувати, проте це не означає, що людина обов’язково захворіє. Якщо у вашій родині були випадки, наприклад, інфаркту міокарда, то можна спробувати приймати різні трав'яні збори, які позитивно впливають на стан серця і судин. Можна ( і треба) займатися дозованими аеробними навантаженнями, де йде великий розхід кисню. Як варіант - на спеціальних тренажерах (вони так і називаються – кардіотренажери). Можна бігати (не п’ять хвилин і "мені вже набридло", а 15-30 хвилин). Звісно, без встановлення рекордів - рекорди залиште спортсменам.

Але заняття з бігу вимагають певної підготовки. Потрібно придбати спеціальне взуття. Потрібно обрати місце, де ви будете бігати, бо збивати стопи об асфальт – не краща ідея. Потрібно попередньо проконсультуватися зі сімейним лікарем, адже біг також не всім показаний.

Все ви правильно кажете, але я навмисно зараз не наголошую на тому, що потрібна якась спеціальна підготовка, бо людина почне думати, що фізичні навантаження (будь-які) – не для неї. Хай виходить на вулицю і починає потроху рухатися.

Якій їжі радили б надавати перевагу? Хтось радить відмовитися від імпортних овочів-фруктів. Мовляв, наш організм їй не сприймає і їсти треба те, що вирощене на нашій землі. Ще хтось – закликає виключити з раціону м'ясо…

Замість паштету, звісно, краще купити шматок м'яса, запекти його. Покласти на тарілку багато зелені, а не дрібочку, яка виконує лише функцію декору.

Всі оброблені продукти володіють високим глікемічним індексом. Цілісні (наприклад, вівсяна крупа) довго проходять обробку шлунковим соком, довго травляться, тому мають низький глікемічний індекс. А от вівсяні пластівці (оброблений продукт) провокують "вибух" глюкози. Звісно, можемо дозволити собі з'їсти такий продукт, але це не повинно бути часто. Люди ж колись так не харчувалися. Щодня їли хліб з борошна грубого помелу, а білий – тримали на великі свята.

Це пояснює, чому така кількість людей потерпає сьогодні від ожиріння?

Як каже д.м.н., професор Любов Соколова, ожиріння – це страх залишитися голодним.

А якщо людина хоче щодня їсти один і той же продукт? Наприклад, шпинат?

Чому б ні, але їжте необроблений.

У моїй практиці був випадок - людина дуже любила щавель і майже щодня готувала собі щавлевий борщ.

 А щавель містить щавлеву кислоту…

Правильно. Дійшло до ниркової коліки. Тому якщо так сильно любите щавель, їжте сирий - він не сприяє утворенню каменів у нирках.

"Серед моїх знайомих є лікар, який їсть раз на день і з ним усе добре. Тож якщо не хочете, наприклад, снідати, не силуйте свій організм"

Якщо проста їжа людині не смакує – постійно тягне на якісь кулінарні витребеньки?

Вчіться радіти з того, що є. Наші предки їли просту їжу, але дякували за неї Богу. Не сідали до столу, не помолившись, а поївши – знову дякували.

Дієтологи радять їсти часто, але потроху і не пропускати сніданків.  

Деколи можна й не снідати. Є другий сніданок – ланч. Можна так організувати робочий день, щоб снідати об 11.00 на робочому місці. Не силуйте свій організм. Є загальна рекомендація про 4-5 прийомів їжі на день, але серед моїх знайомих є лікар, який їсть раз на день і з ним усе добре.

Дієта повинна відповідати віку і стилю життя людини. Немовля не буде їсти раз на день. Молода людина, яка вчиться або людина середнього віку, яка працює, потребуватиме більше калорій, ніж людина, яка вже на пенсії.

З віком потребуємо менше калорій і з віком – маємо менше енергії…

Згідно з теорією традиційної китайської медицини, організм людини є мікрокосмосом, в якому у рівновазі перебуває п’ять першоелементів – Дерево, Вогонь, Земля, Метал і Вода. Кожен із них пов'язують з певним органом чуття, частиною тіла, емоцією та навіть порою року. Так-от, Дерево – це весна і відповідає фазі, коли людина росте, розвивається. А Метал - це осінь, фаза, коли в організмі людини все, образно кажучи, "костеніє". Проте не варто засмучуватися. Згідно з уявленнями китайців, зі 60 років у нас починається новий етап дитинства (всміхається). Минає п’ять циклів по 12 років і у 60 років людина перероджується, після чого починається новий цикл – ще на 60 років. Налаштовуйтеся на 120 років здорового життя!

"Часто допомогти пацієнту може простий дренаж - блювота, пронос (навіть однократні), рясний нежить. Людина очистилася і пішла по життю далі. А зараз все закривають, "запечатують", "запломбовують"

Крім цукрового діабету, з якими проблемами найчастіше до вас, як до ендокринолога, звертаються пацієнти? З вузлами щитоподібної залози?

Сьогодні про ці новоутворення тільки й мови. Передусім через те, що покращилася діагностика - людина ще до лікаря не дійшла, а вже зробила УЗД, здала кров на гормони… З вузлами можна жити хоч 100 років.

А з аутоімунним тиреоїдитом?

Хвороби щитоподібної залози найчастіше виникають у людей з високим рівнем життєвої енергії, високим рівнем здоров'я. Знаю пацієнток, яким по 90 років, які приймають синтетичні аналоги гормону тироксин і почуваються здоровими. Багато років тому їм видалили щитоподібну  залозу, бо у ній були "якісь підозрілі вузлики" (раніше була "мода" на таку операцію). Наші жінки люблять "зайві" органи відрізати. "Матка зайва – відріжемо!" У мене була пацієнтка у період менопаузи, яка потерпала від виснажливих маткових кровотеч. Нічого їй не відрізали. З часом ці кровотечі припинилися.

Радикальні підходи до лікування мають бути виправданими.

Наш організм – напівзакрита система. Прийняли їжу – переробили - позбулися зайвого. Вдихнули повітря - видихнули. Часто допомогти пацієнту може простий дренаж - блювота, пронос (навіть однократні), рясний нежить. Людина очистилася і пішла по життю далі. А зараз все закривають, "запечатують", "запломбовують".

Візьмімо антиперспіранти - більшість із них блокують виділення поту...

 Моя колега лікувала пацієнтку з гігромами під пахвами. Заборонила цій жінці користуватися антиперспірантами і це допомогло вирішити проблему. Ці косметичні засоби не дають нормально працювати нашим потовим залозам, тобто виділяти продукти обміну речовин.

Знаю чоловіка, який спить п’ять годин на добу і запевняє, що йому досить. І знаю таких, які сплять по 10. То скільки ж потрібно спати?

Якщо людина хоче багато спати, це сигналізує про те, що вона переживає стрес. Людина спить у середньому 8 годин, але це не є жорстким правилом, що ось стільки, не більше і не менше. Якщо вам подобається прокидатися пізніше, і ви знайшли відповідну роботу (приміром, працюєте добу, а потім – відсипаєтеся), значить, вам так підходить. Якби всі жили однаково, було б нудно. Господь прагне до різноманітності, а дияволу до вподоби одноманітність.

"Те, що ззовні – простіше, ніж те, що всередині. Те, що знизу – простіше, ніж те, що зверху. Якщо болить голова – це складніше, ніж коли болять ноги. Якщо є висипка на шкірі, це означає, що органи всередині є більш здоровими"

Ви вже багато років займаєтеся гомеопатією. Цей вид медицини можна застосовувати всім без винятку чи все-таки існують якісь протипоказання?

У Німеччині гомеопатію "відповідальним лікуванням". У Google є спеціальні програми. Людина забиває у пошуковик прості симптоми. Наприклад, "перегрівся на сонці", "опіки на сонці". Система видає результат - "беладона". Людина йде у гомеопатичну аптеку і купує беладону. Але не всі пацієнти лікуються відповідально - часом як понапиваються…

Перші дози треба приймати натще, щоб організм відчув, що це – нові ліки, зчитав інформацію (бо кожні ліки – це інформація), а тоді вже можна приймати, коли виходить, бо організм уже знає, що це – його ліки.

Гомеопатією можна лікувати і легкі, і важкі хвороби - рак, цукровий діабет, хворобу Паркінсона. Головне – знайти хорошого спеціаліста, який знатиме, що призначити цьому пацієнту, а чого призначати не потрібно.

Вік немає значення - можна лікувати і вагітних, і немовлят.

Багато ваших колег не визнає гомеопатії, як ефективного методу лікування.

Може, і не визнає, але правила Герінга (колись їх називали "законами Герінга) інтуїтивно знає. Те, що ззовні – простіше, ніж те, що всередині. Те, що знизу – простіше, ніж те, що зверху. Якщо болить голова – це складніше, ніж коли болять ноги. Якщо є висипка на шкірі, це означає, що органи всередині є більш здоровими.

Був період, коли інтерес та рівень до гомеопатії дещо впав, але сьогодні вона знову переживає свій ренесанс. У США створювалися цілі гомеопатичні відділення, які займалися лежачими "ковідними" хворими. Працювали з цими пацієнтами бригади лікарів на добровільній основі (зарплату їм платила держава). Але про це у новинах не розповідали, бо ефіри зайняті фармацевтичними компаніями. Треба з цим змиритися і не робити з цього трагедії. Десь фармакологія допоможе, а десь - інші методи.

Гомеопатія активно розвивається. Вивчається багато нових ліків. Наприклад, група молока – молоко верблюда, левиці, слона. Проводяться дослідження і вже є результати. Пробують навіть виготовляти ліки… з пластику. Нагадаю, принципом гомеопатії залишається підхід "лікування подібного подібним". На пластик є алергія. Береться пластик і з нього роблять ліки.

Радили б ставитися до хвороб по-філософськи?

У мене були пацієнти, які спалювали свої медкартки, бо там було "забагато поганих діагнозів". "Спалювали мости", як вони це називали, "переходили Рубікон". Хвороба – це частина людини, частина її психотипу, її життя. Якщо у вас є хронічна хвороба, як ви можете жити окремо від неї?! Хвороба – це ваша сутність.

Хронічні недуги у багатьох випадках рятують життя пацієнтів. Наприклад, людина мала померти від раку, все мало відбутися гостро, а Господь дав їй цукровий діабет. Вона хронічно хвора, але житиме довго...

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.