Квартирне питання: де з вересня на Львівщині житимуть тимчасові переселенці
Стратегія Львівщини з формування житла для проживання внутрішньо переміщених осіб включає три складові: будівництво нових багатоквартирних будинків, викуп уже збудованих і ремонт гуртожитків та інших закладів соціальної сфери, яких досі ніяк не використовували
На Львівщині проживає 245 тис. вимушених переселенців
Як повідомили "Еспресо.Захід" у Львівській ОВА, станом на 18 липня на Львівщині зафіксовано майже 245 тис. вимушених внутрішніх переселенців, з них близько 75 тис. – це діти віком до 18 році. На загал це понад 171 тис. сімей, які знайшли прихисток у Львівській області і потребують місця, щоб десь жити.
Уряд розробив стратегію для регіонів щодо цього питання, яку зафіксували у №495 постанові Кабінету Міністрів України, вона називається "Деякі заходи з формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб".
Відповідно до цієї постанови, сільські, селищні та міські ради мають змогу формувати фонди житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Фінанси ж формують за рахунок місцевих позабюджетних кошів, а також коштів державного бюджету.
Львівщина поки не отримала коштів з державного бюджету на розвиток житлового фонду для переселенців
Як розповів "Еспресо.Захід" заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОВА Вадим Табакера, для Львівщини кошти в державному бюджеті на відповідні напрями ще не були затверджені. За його словами, робота з житлом відбуватиметься у трьох напрямах.
"Перший – реновація житла шляхом поточних і капітальних ремонтів реконструкцій та перепрофілювання закладів соціальної сфери, які зараз не використовуються, під проживання внутрішньо переміщених осіб. Другий блок – це викуп житла. І третій блок – нове будівництво житла. Фактично по всіх трьох напрямках обласна державна адміністрація напрацювала пропозиції. У частині викупу готового житла, ще не чекаючи постанови уряду, ми провели роботу з місцевими забудовниками, бо розуміємо, що важливо підтримати будівельну індустрію, яка не повинна зупинятися. На жаль, швидко закрити питання житла для внутрішньо переміщених осіб, які його втратили, складно. Можу лише здогадуватися, в чому проблема, і уряд не передбачив на це кошти. Можливо, система фіксації руйнування житла досі не є досконалою. Багато таких випадків було на тимчасово окупованій території, людям важко довести й підтвердити втрату житла фізично і юридично. Тим не менше, ми напрацювали базу для викупу на території Львівської області. У ній 86 багатоквартирних будинків, що дасть змогу викупити 1858 квартир. Станом на 1 липня таких готових квартир є 312. Інші квартири, близько 1,5 тис., на стадії завершення ремонтних робіт і поточного облаштування", - розповідає Вадим Табакера.
Він додав, що, відповідно до постанови №590 Кабмінеу про порядок казначейського обслуговування державних коштів, вони не можуть викупити готове житло, бо це "не пріоритетні видатки".
"Так само ця постанова не дозволяє будувати нове житло. У двох напрямах у нас робота частково зупинилася і можлива лише за кошти приватних інвесторів, міжнародних донорів та урядів інших країн", - додає Табакера.
За допомогою іноземних партнерів на Львівщині відкривають модульні містечка
Завдяки допомозі польських партнерів було зведено модульне житло у трьох локаціях у Львові, що дало змогу забезпечити тимчасове проживання для 1040 осіб. За кошти Товариства Червоного Хреста звели будиночок для матерів, які покинули території бойових дій, де можна розмістити до 120 осіб. Схоже містечко для матерів з дітьми створили в селі Бортятин Судововишнянської громади на Яворівщині. Цей проєкт реалізували за кошти донорів Нової Зеландії, Австралії та США. Однак проблема багатьох донорських фондів, що там процедури закупівель обладнання, робіт та послуг є тривалою.
Читайте також: У Львові відкрили третє модульне містечко для переселенців
"На сьогодні в місті Дрогобич на вул. Пилипа Орлика триває зведення модульного житла для внутрішньо переміщених осіб, яке дасть змогу поселити там до 70 осіб. Це житло будується на основі каркасно-збірних конструкцій з використанням дерев’яних матеріалів, таким чином долучаємо до роботи, зокрема, місцеві підприємства. Тривають підготовчі роботи щодо зведення житла на Стрийщині. Зокрема, є проєкт у селі Нежухів, орієнтовна кількість осіб, які зможуть там жити, – 500 людей. До того ж, місцеве підприємство зголосилося забезпечити їх роботою на місці. Також опрацьовується проєкт з розміщення ще одного модульного містечка у Добротвірській громаді. Це будуть котеджного типу будиночки загалом для 240 осіб. Але поки що шукаємо фінанси, щоб зробити це разом з донорами", - каже Вадим Табакера.
Щоб відкрити освітні заклади для очного навчання, для переселенців за 100 млн грн ремонтують гуртожитки
Вадим Табакера визнає: всього цього поки що не достатньо для майже чверті мільйона осіб, які офіційно зареєстровані і потребують житла.
"Але ми також розуміємо, що в цю категорію потрапляють люди з тих областей, де не ведуться активні бойові дії. Часто ці люди не є отримувачами державної допомоги. Тому насправді кількість тих, хто потребує забезпечення житлом, менша. До того ж, чимало внутрішніх переселенців шукають житло у приватній сфері і часто навіть не реєструються. До двох третин усієї нашої житлової бази з поселення внутрішньо переміщених осіб становлять заклади освіти: дошкільної, шкільної, професійно-технічної і вищої. У зв'язку з тим, що маємо завдання від уряду вчасно розпочати освітній сезон в очному форматі, відповідно, опрацьовуємо план переселення в альтернативні місця внутрішніх переселенців, які зараз там проживають", - розповідає чиновник.
За його словами, в закладах освіти, які хочуть розпочати навчання в очному форматі, на Львівщині проживає зараз щонайменше 7 тис. вимушених переселенців. Їх усіх треба обов’язково забезпечити житлом.
"Не чекаючи фінансування з державного бюджету (бо розуміємо, що державний бюджет в скрутному становищі), ми виділили 100 млн грн для обласної програми пріоритетних інфраструктурних проєктів, яка в умовах воєнного стану є затверджена, і в такий спосіб передбачили кошти на ремонт закладів, які можуть бути прихистком для внутрішньо переміщених осіб. Цих закладів не використовували довгий час, за ці 100 млн ми відновимо 20 об’єктів, на 14 з них тривають активні будівельні роботи. Завдяки мінімальним капіталовкладенням матимемо максимальний результат. 2100 осіб зможуть отримати прихисток у цих локаціях, коли там завершать поточні та капітальні ремонти. Додаткові 6 об’єктів, які нещодавно включили у програму, можливо, там не встигнуть усе облаштувати до 1 вересня. Але ставимо таке завдання", - говорить Табакера.
Однак і цього поки не достатньо, щоб переселити всіх із закладів освіти. Але посадовець переконаний, що завдяки логістичним рішенням та активній комунікації громад з обласною, районним адміністраціями є змога правильно розподілити людей, щоб розпочати вчасно навчання.
"Є громади, де більше внутрішньо переміщених осіб у закладах освіти, а я є громади, де є можливості додаткового поселення людей. Такі концепції розподілу в рамках кожного регіону дають змогу вирішити питання навіть без ремонтних робіт у додаткових закладах. Великою мірою це логістичні питання, їх можна вирішити локально завдяки районному менеджменту", - підсумував Вадим Табакера.
- Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.
- Актуальне
- Важливе