"Моя територія": у Львові відкриють виставку про свободу, цінності та пошук балансу. Фото

Про це інформує Еспресо.Захід 

У Львові презентували новий виставковий проєкт "Моя територія", який 28 червня відкриється у Центрі інтелектуального мистецтва "Меркурій". Мова про рефлексії п'яти молодих українських митців - Вероніки Чередниченко з Херсона, киянина Максима Мазура, Богдани Пацюк з Луцька та львів'ян Ольги Кузюри й Андрія Роїка - про різні виміри свободи та взаємодію із землею, на якій вони народилися.   

Богдан Мисюга
"Моя територія" – виставка про свободу, її глобальне значення, українську землю, власні і колективні цінності, психологічний комфорт, тілесність й духовність, - попередньо наголосив  артдиректор Центру і куратор виставки Богдан Мисюга. - Тлумачення, дійсно, можуть бути різними, але вони знайомі всім. Основний меседж проєкту: для того, аби бути вільними, територію потрібно захищати".

Також Богдан Мисюга зауважив, що є доволі символічним куратором проєкту, бо не нав'язував митцям, що і в якому ключі вони мають презентувати. Але коли обговорював з учасниками проєкт, якраз росіяни наступали на Харків. І найбільше, що боліло - українська територія, яку ми втрачали. І це стало тією проблемою, яка об'єднала усіх.  Художники представили своє розуміння території. 70 % робіт представлено вперше.  

Андрій Роїк

Андрій Роїк, для якого це перша така велика виставка, де він осмислює поняття втрати та руйнації, презентував свої серії живопису, графіки та скульптури.  

"Пейзаж, що перед нами, не має ні початку ні кінця, - каже художник, - і вочевидь, будуватиметься, допоки з людством буде "щось не так". Експозицією намагаюся показати сад, в якому вже не ростуть, а радше зберігаються ці втрачені властивості, які ми часто губимо на шляху до себе".

Ольга Кузюра

Натомість Ольга Кузюра взялася дослідити тему тілесності, порушення власного простору в різних масштабах і не тільки на фізичному рівні.

"Сьогодні ми всі намагаємося давати собі раду зі стресом, -  поділилася вона думками. - І постає проблема етики споглядання, співпереживання чи навіть зображення чужого болю. А наше візуальне зображеннями того болю перенасичене. І водночас йдеться про формування у тому всьому візії на майбутнє. Тому мені було так важливо почати з нуля. І я взяла до рук книгу "Хірургія", де процес втручання у чуже тіло є етичним. Ця книга наново відкрила для мене можливості бачити людське тіло, яке страждає. Шкіра й стіни - це ті захисні шари, які не пропускають біль усередину. Але наскільки вони є міцними?" 

Вероніка Чередниченко

Вероніка Чередниченко презентувала цикли робіт, які, за визначенням Богдана Мисюги, є маніфестом її внутрішньої перемоги. "Адже лише здолавши власні страхи, можна отримати  особисту свободу".

Максим Мазур

Максим Мазур зосередився на тому, що "всі високі ідеї цивілізації не спроможні зупинити жодну війну на Землі".

За допомогою штучного інтелекту згенерувавши найвідоміші маніфести XX століття, він створив новий маніфест митця, який озвучила програма. Як каже сам, створив своєрідну метафору до спроби творців щось говорити під час війни. 

Богдана Пацюк

А Богдана Пацюк реалізувала масштабну інсталяцію, створену з паперових скульптур і доповнену світловими елементами. І все заради роздумів про адаптацію людей в обставинах вимушеної міграції. "Кожна людина переживає моменти, коли вважає, що щось може стати для неї кінцем світу. Але потім це стається, а вона далі живе. Тому ця інсталяція про процес адаптації, коли стаєш інакшим і продовжуєш жити".

Організатори події наголосили, що у межах проєкту "Моя територія" проводитимуть лекції, дискусії, перформанси й інше. Також Центр інтелектуально мистецтва разом із БФ "Рідні" втілює благодійну ініціативу для збору коштів на психосоціальну підтримку постраждалих від війни дітей. Кожен має шанс долучитися через благодійний квиток або спеціальний мерч. Виставка експонуватиметься до 11 серпня.