Через обіцянку Зеленського частина медиків може залишитися без роботи

Чимало медичних працівників на Львівщині уже отримали підвищені зарплати, передбачені урядовою постановою (не менше 20 тисяч лікарю та не менше 13 тисяч медсестрі). Щоправда, в деяких лікарнях цього тижня виплатили не зарплату, а лише аванс за січень. А вже в лютому сотні медиків можуть взагалі не дочекатися коштів – невеликі лікарні у районах просто не мають коштів на виконання президентської обіцянки.

Більші борги – лише в шахтарів

Ще до грандіозного підвищення чимало медичних закладів області не мали чим платити зарплату медикам. Лікарні "оптимізували", тобто скорочували частину відділень і персоналу. Аби не закривати установи, громади з власного бюджету виділяли кошти на зарплату медикам. Бо грошей від НЗСУ критично не вистачало, та й надходили вони зі значним запізненням. Відтак охорона здоров’я опинилася на другому місці за рівнем заборгованості з зарплати. Гірша ситуація лише в шахтарів. За даними ГУ статистики у Львівській області, станом на 1 січня 2022 року в категорії "охорона здоров’я та надання соціальної допомоги" заборгованість сягала майже 26 млн грн. Але тепер ці заклади, які торік не мали грошей на зарплату, мусять виплачувати суттєво вищу зарплатню.

"Нам не вистачає на зарплати приблизно півмільйона гривень щомісяця", – каже директор КНП "Соснівська міська лікарня Червоноградської міської ради" Юрій Кінах. Медики саме цієї лікарні торік оголошували голодування через тривалу невиплату зарплати. 

"Обіцяли, що тим медичним закладам, яким бракуватиме коштів на зарплату, дадуть дофінансування за окремим пакетом. Ми подали документи, – каже Юрій Кінах. – Проблеми з виплатою зарплати не було б, якби НСЗУ платило кошти помісячно за фактично надані послуги. За січень ми заробили 1,15 млн грн. Але ми ці кошти отримаємо лише через півроку –  у липні. Зараз нам нараховують середню суму за друге півріччя 2021 року. Там були дуже малі виплати по НСЗУ, бо тоді заклад мав мало пакетів з НСЗУ".

Тож наразі лікарі та медсестри Соснівської лікарні отримують кошти за тарифним окладом, зафіксованим у колективному договорі. Тобто без обіцяних підвищень. 

Попри те, що від медичних закладів вимагають підвищити зарплати працівникам, вартість пакетів НСЗУ суттєво не зросла.

"Держава вирішила підняти зарплати медикам, але не запитали в закладів, чи мають вони на це гроші. Нам і торік не вистачало коштів на виплату зарплати. Тоді борг нам покривали медичною субвенцією. Цього року договори з НСЗУ прийшли практично на рівні минулого року, від сили на 10% більші. За рахунок чого маємо підвищувати зарплату? – каже директорка КНП "Добромильська районна лікарня" Оксана Урбанович. –  За січень ми виплатили зарплати відповідно до цієї нової постанови, бо мали ще перехідні кошти. Але на лютий уже грошей не вистачить. Щиро кажучи, ми не знаємо, що робити. Наразі говоримо з власникам, будемо звертатися до ЛОДА, НСЗУ, МОЗ. Це ж не лише в нашій лікарні таке – така ситуація практично в усіх медзакладах, навіть у великих".

"Не всі громади можуть собі дозволити утримувати лікарні" 

Одна з найбільших проблем урядової постанови – вона поставила в однакові умови великі лікарні та лікарні у районах. Якщо, скажімо, Львів може собі дозволити фінансувати придбання дорогого обладнання (хай навіть у кредит) для Лікарні швидкої допомоги, і відповідно лікарня може надавати "дорогі" послуги, то лікарня у Соснівці чи Добромилі навіть мріяти не може про томограф чи інше дороге обладнання.  

"Великим закладам, які мають заключені потужні пакети з НСЗУ, простіше. А районним лікарням  вкрай складно, – каже директор  каже директор КНП "Дрогобицька районна лікарня Дрогобицької міськради" Володимир Валюх. – Зростання вартості пакетів НСЗУ не покриває зростання видатків на зарплату. Певні послуги подорожчали на 40, на 100 грн. Так, там де великий обсяг послуг – це непогане зростання. Але в районах немає великих обсягів".

Володимир Валюх каже, що лікарня виплатила підвищені зарплати за січень, але насамперед за рахунок фінансової подушки з минулого року. 

"Гадаю, до липня нам на зарплату вистачатиме. Але лише на зарплату. На розвиток, на медикаменти – ні. А що буде з липня, навіть не беруся прогнозувати, – каже Володимир Валюх. – З липня для всіх районних лікарень буде шокова терапія. Треба буде створювати дві структури, там, де зараз одна: відділення стаціонарів відділять від первинки, а це знов зміни в ліцензії. Додаткова структура – це ще один головний лікар, ще один бухгалтер. Я гадаю, це не доцільно. Але до нас мало хто дослухається. Тож, гадаю, невеликі лікарні чекає реорганізація, оптимізація тощо. На жаль, не усі громади можуть дозволити собі утримувати медичні заклади".

Фактично, існування медичних закладів тепер залежить від спроможності ОТГ. Якщо громада не має в бюджеті достатньо грошей, аби покрити дефіцит коштів на зарплату, то там доведеться скорочувати кількість медиків. 

Закінчиться СOVID-19 – почнуться проблеми в "ковідних" лікарнях

У трохи кращому становищі ті районні медичні заклади, які мають "ковідні" пакети. Через пандемію потік пацієнтів там великий, тож такі заклади, які приймають хворих на СOVID-19 у кращому фінансовому становищі, ніж заклади, які приймають лише терапевтичних хворих. 

"Коли були менші зарплати, грошей цілком вистачало. Знаю, що деякі лікарні навіть кошти на депозит ставили, – каже в.о директора КНП "Стрийська центральна міська лікарня" Олександр Ковальчук. – Як буде цього року, поки не можу сказати. Ми лише недавно отримали договори з НЗСУ, тож поки що їх аналізуємо. Попередньо бачимо, що дефіцит коштів буде, але наскільки він буде великим, наразі сказати важко. У нас дуже великі кошти йдуть на кисень. Плануємо встановлення кисневої станції, а це дозволить нам трохи зекономити. Однозначно, фінансування не таке, яке хотілося  при таких зарплатах. Адже лікарню треба забезпечити й медикаментами".

За словами Олександра Ковальчука, статус "ковідної" лікарня має і негативні наслідки: пацієнти з іншими хворобами переходять до інших закладів. 

"Коли були менші зарплати, грошей цілком вистачало. Знаю, що деякі "ковідні"  лікарні навіть кошти на депозит ставили" 

"Ковідний" пакет нестабільний. Пішла хвиля захворюваності є, нема – лікарня переформатовується. Звичайно, ми маємо план на випадок, коли пандемія мине. Але людей, які звикли до інших закладів і до інших лікарів, не так легко повернути, – каже Олександр Ковальчук. – Маю надію, що хворі до нас повернуться. У  нас потужні пульмонологічне, кардіологічне, неврологічне відділення. Спеціалісти в нас є". 

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку