Битва за Єлисейський палац: як вибори президента Франції можуть вплинути на боротьбу України з Росією

Після повномасштабної агресії Росії проти України питання підтримки від європейських країн постало особливо гостро. Якщо Борис Джонсон і Велика Британія стали синонімом потужної підтримки, то Німеччина Шольца асоціюється швидше із бажанням зберегти обличчя, не надавши Україні потрібної допомоги. Десь посередині між ними – Франція. Однак уже в неділю французи прийдуть на виборчі дільниці, щоб віддати свій голос у 2-му турі виборів президента Франції. Якою буде політика Парижа стосовно України, залежить значною мірою від цього голосування.

Про те, з якими гаслами та позиціями кандидати підходять до вирішальної битви, "Еспресо.Захід" поспілкувався із магістром міжнародної журналістики Університету Ліон 2 Люм'єр Михайлом Дубяком, за плечима якого 6 років роботи журналістом і редактором новин "Euronews" у французькому Ліоні.

Хто і чому потрапив до 2-го туру виборів

Трійка лідерів 1-го туру зуміла подолати позначку в 20%. Лідером вийшов чинний президент Франції Еманюель Макрон (27,85%). А боротьба за те, щоби скласти йому конкуренцію в 2-му турі, розгорнулася між радикальними політиками – ультраправою Марін Ле Пен та ультралівим Жоном-Люком Меланшоном. Відрив між ними склав 1,2% (тобто 400 тисяч голосів).

"У Франції є певна криза політичного істеблішменту, яка свого часу частково допомогла вибратися на вершину й Макрону, – пояснює Дубяк, – Дві головні партії занепали. Колись у 2-му турі зазвичай були представники правоцентристів і соціалістів, тоді як на цих виборах їхні кандидатки (Валері Пекрес та Ан Ідальго) разом не набрали й 10%. На минулих виборах представники цих партій набрали більше, але в 2-й тур також не потрапили. Тоді правоцентриста Фійона трохи зупинили скандали, пов'язані з нелегальним працевлаштуванням його дружини за його прем'єрства.

Третє місце тепер дісталося Жанові-Люку Меланшону – ультралівому політику, фактично комуністові, він набрав майже 22%. Меланшон, як і Ле Пен, має доволі прихильне ставлення до Росії, бо всі ліворадикали Європи традиційно мали зв'язки з Москвою, прихильно ставилися до СРСР. Можна чітко сказати, що Меланшон для України був поганим варіантом". 

В умовах, коли дві партії, що колись були основними, втратили вплив у суспільстві, голоси пішли до радикалів.

"Франція йшла до популярності радикалів з року в рік, від виборів до виборів ліворадикали набирали дедалі більше. Загалом протестні настрої є цілком у дусі французького суспільства. Коли щось іде не так, вони намагаються висловити свій протест. Тобто, коли йде збільшення безробіття, коли падає купівельна спроможність (до цього апелювала як Ле Пен, так і ліворадикали), коли знижується рівень життя, коли не всі згідні з політикою ЄС – чим більше проблем, тим більше радикальних настроїв. Якщо є певні негаразди – люди радикалізуються. Якщо Меланшон ще 10 років тому набирав близько 10%, то тепер – удвічі більше", – каже Дубяк.

Хто кращий для України: Макрон чи Ле Пен?

Михайло Дубяк вважає, що для України важливо, аби в цих виборах переміг Еманюель Макрон і була продовжена політика допомоги Україні в війні з Росією, яку він веде. Макрон, на думку експерта, значно більше налаштований допомагати Україні, ніж Ле Пен, яку з Москвою пов'язують давні і тісні зв'язки. В тому числі фінансові.

"Свого часу Марін Ле Пен отримала кредит у 9 млн євро від т.зв. "First Czech Russian Bank". Після того, як цей банк збанкрутував, права на цей кредит перейшли фірмі, яка називається "Авиазапчасти". Керують цією фірмою колишні російські військові. Тобто, Ле Пен винна гроші "Авіазапчастям", якими керують росіяни-ексвійськові – це для розуміння рівня залежності.

Звісно, кожен може брати кредит там, де захоче. Але брати кредит в іншої країни і бути залежним від її політичного керівництва – це не дуже добре для діяча, який балотується на найвищу посаду і хоче керувати своєї країною", – веде далі Михайло.

Сама Ле Пен свої "кредитні пригоди" пояснила тим, що у них бідна партія, яка не має ресурсів, щоб повернути такий кредит. І взагалі, за словами Марін, цей кредит вона була змушена взяти, бо ніхто більше їй позики не давав. 

Загалом риторика Ле Пен щодо України кардинально відрізняється від того, що вона говорила 5 років тому. Тоді вона висловлювалася про те, що Крим має право перейти до Росії, негласно підтримавши анексію. Втім і зараз не треба дозволяти обвести себе довкола пальця, – вважає Дубяк. Така риторика давньої союзниці Кремля є вимушеною.

"Ле Пен – прихильниця Путіна і Росії, яка камуфлювала свою позицію і намагалася приховувати її під час передвиборчої кампанії. Бо, якщо зараз сказати "я підтримую Путіна", то це відразу стало б для неї катастрофою і політичною смертю. Але політикиня, яка брала на свою кампанію кредит у близькому до путінських кіл російському банку і досі цей кредит не погасила – напевне, це не той президент Франції, якого б зараз хотілося бачити українцям". 

Що говорили про Україну на дебатах?

На останніх дебатах, за 3 дні до вирішального голосування, стосунки з Україною та Росією зайняли фактично весь час, виділений на міжнародний блок.

"Макрон наголосив на тому, що Україні потрібно допомагати надалі: допомагати фінансово, допомагати з прихистком для біженців і допомагати зброєю, аби Україна оборонялася і могла відбити атаку Росії. Також він виступав за санкції. Ми знаємо, що найболючіші санкції проти Росії (стосовно ембарго на купівлю нафти та газу) будуть розглядатися Європою після виборів президента Франції. Макрон таке рішення, ймовірно, підтримає. 

На дебатах він наголошував не тільки на обіцянках, а й на тому, що вже робиться – допомога, яка вже надавалася, санкції, які були ухвалені. Як би не критикували Макрона в Україні, але насправді їм непросто розвертати всю політику і вживати різких антиросійських кроків – там є багато економічних зв'язків із Росією, енергетична залежність і так далі", – вважає Михайло Дубяк.

Ле Пен також не висловила жодної підтримки Кремлю. На дебатах вона заявила, що схвалює всі заходи Макрона для підтримки України – надання гуманітарної допомоги й навіть озброєння (хоча наголосила – лише оборонного, а не наступального).

Єдине, проти чого вона виступила, – це посилення санкцій. Ле Пен виступила проти нафтового і газового ембарго, заявивши, що це ембарго не допоможе вирішити проблеми і "спричинить страждання російського народу". Так, ніби це не той народ, що підтримує Путіна і агресію та вбивства в Україні", – веде далі експерт.

Макрон на дебатах намагався піддати сумніву проукраїнську риторику опонентки. 

"Він нагадував їй про фінансову залежність від росіян, а говорячи про вторгнення Росії в Україну, наприклад, сказав: "Ви заявляєте, що ви підтримуєте допомогу Україні і так далі, але ж ви підтримали анексію Криму". 

Також чинний президент слушно нагадав, що представники "Національного об'єднання" (партії Ле Пен) в Європарламенті голосували проти підтримки України. Ле Пен намагалася заперечити, але французькі медіа, зокрема "France Info", відразу перевірили, зробили фактчекінг і підтвердили, що Макрон сказав правду, а Ле Пен на дебатах збрехала. Тобто представники "Національного об'єднання" й справді не підтримали в Європарламенті пропозиції про санкції і про допомогу Україні. Хоча Ле Пен і в своїй кампанії, і на дебатах заявляє, що Україні потрібно допомагати, її соратники голосують проти українських інтересів. Тут теж помітно, що на дебатах вона говорить речі, які виборець хоче почути, але насправді її дії не співпадають із цими словами", – наголошує Дубяк.

Також Ле Пен намагалася виправдати свою проросійську позицію тим, що вона не хоче різко відмежовуватися від Росії, щоби не штовхати Росію на тіснішу співпрацю з Китаєм. Мовляв, альянс Китай-Росія погано вплине на ситуацію в Європі.

Разом із тим, Михайло Дубяк наголошує: Україна не є зараз у центрі передвиборчої кампанії у Франції. Серед багатьох тем на дебатах лише одна стосувалася зовнішньої політики. І хоча цей розділ майже повністю був присвячений подіям довкола України, але загалом його обговорення зайняло лише 10 хвилин у тригодинних дебатах.

Про що ще говорили на дебатах?

Основні темами дебатів та й усієї передвиборчої кампанії стали інфляція, безробіття та, особливо, купівельна спроможність французів.

"Купівельна спроможність у Франції впала і на цьому спекулюють всі радикали – як праві, так і ліві. Вони використовують популістські гасла про зменшення податків. З одного боку, вони критикують Макрона за те, що зріс державний борг (тобто розуміють, що коштів у бюджеті десь не вистачає).  А з іншого – хочуть скасовувати податки, не пояснюючи, як тоді наповнювати бюджет. 

На цьому наголошувала й Марін Ле Пен. Говорячи про купівельну спроможність, кандидатка видала цілу тираду, в якій запропонувала один, другий, третій податок. Зокрема, запропонувала скасувати податки всім людям до 30 років – тобто вона заграє з молодим електоратом. Молоді, яка, можливо, не до кінця розуміє політику (тим паче зовнішню політику), йдеться передусім про добробут і вони можуть "повестися" на такі гасла. Тому пропозиція скасувати податки всім до 30 років когось на її бік затягне", – розповідає Михайло Дубяк.

Ще однією ініціативою Ле Пен стало зниження податку на пальне. 

"Зростання руху на пальне було однією з перших причин руху "жовтих жилетів" і масових протестів. Тому ціни на пальне – то чутлива тема, від якої залежить ціна продукції, бо це транспортування і так далі. Тож на цьому теж легко спекулювати. І, коли Ле Пен каже: потрібно зменшити податок на пальне з 20% до 5%, то це, звичайно, комусь сподобається. Але залишається питання, як наповнити бюджет, на яке кандидатка відповіді не дає", – зазначає експерт. 

Швидше за все, купівельна спроможність французів через війну в Україні буде знижуватись і надалі. Тим паче, якщо Франція відмовиться від російських енергоносіїв. Також зросте ціна на товари, які зазвичай експортує Україна, – соняшникову олію, зерно. Ця тема дуже турбує французів і на ній легко спекулювати, каже Дубяк. 

Щодо безробіття, то сильним аргументом Макрона стали 1,2 млн. робочих місць, створених за час його каденції. 

"Ле Пен згадувала про безробіття, але там була маніпуляція цифрами, на чому її у фактчекінгу також підловив "France Info". Вона вказала загальну цифру безробітних, а насправді потрібно було від неї відняти людей із частковою зайнятістю, самозайнятих тощо.

Ще одні звинувачення – в серйозному зростанні державного боргу – Макрон відбиває тим, що зростав він передусім через ковід. Багато грошей, які були взяті в кредит, пішли на підтримку дрібних підприємців. Наприклад, дрібним підприємцям допомагали платити зарплату працівникам, аби їх не звільняти.

Загалом Макрон виступав на дебатах більше з "професорської" позиції, позиції знавця. Можливо навіть на межі зі зверхністю, що не всім сподобалося. Але, з точки зору експертизи, він виглядав значно переконливіше. Натомість Ле Пен нагадувала гарну ученицю, що добре підготувалася до іспиту, презентуючи певні пропозиції для розвитку суспільства", – каже Дубяк.

То хто ж у підсумку переможе?

По даних замірів, які були вже після дебатів, за Ле Пен готові були проголосувати 44-45%, а за Макрона, відповідно, 55-56%. 

"Марін Ле Пен намагається відмежуватися від свого праворадикального батька, який колись теж був у 2 турі президентських виборів, але деякі його вислови про газові камери в роки Другої світової були зовсім скандальними. Вона навіть перейменувала батькову партію "Національний фронт", вважаючи, що слово "фронт" має негативну конотацію. Тепер партія називається "Національне об'єднання". Але політикиню все одно сприймають, як ультраправу і вона на цьому втрачає.

У Франції завжди була така тенденція, що коли ультраправий кандидат виходить у 2 тур, то французи мобілізуються і голосують проти нього, за його суперника. Багато людей Макрона не підтримують, його політика багатьох не задовольнила (наприклад, деякі закони ускладнили діяльність адвокатів, незаможні верстви суспільства ним незадоволені). Але французи завжди кажуть, що вони обирають "менше з двох зол" і тому можуть проголосувати за Макрона, хоч не вважають його хорошим президентом", – каже Михайло Дубяк.

Вирішальними можуть стати два фактори – кого підтримають майже 8 мільйонів, що проголосували в 1 турі за ультралівого Меланшона, і явка виборців.

"Минулого разу більше половини виборців Меланшона в 2 турі проголосували за Макрона, 11% за Ле Пен, а решта (майже 40%) утримались, не взяли участь у голосуванні тощо. Зараз багато залежить, за кого проголосують "меланшонівці" – чи вони поведуться на популістські гасла Ле Пен, чи підуть голосувати за Макрона, як минулого разу. 

Оскільки Франції загалом притаманна мобілізація проти радикалів, то люди можуть все-таки піти на вибори і проголосувати за Макрона. Є розуміння, що ігнорування виборів чи голос "проти всіх" йдуть якоюсь мірою на користь Марін Ле Пен. Та, якщо дивитися опитування по намірах голосувати, то явка в 2 турі обіцяє бути високою, а це зіграє на руку Макрону", – підсумував Дубяк.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.