Безугла політика. Блог Ігоря Гулика

Як, до прикладу, військові райтки "галіфе" (за прізвищем французького генерала Гастона Галіфе), або ж "гільйотина" (лікар Жозеф-Іньяс Гійотен не був винахідником цього пристрою для страт, зате вчасно підказав, як ним користуватися, ба більше — урівняв у правах на смерть і бідних, і багатих). Про "кравчучку" й не писатиму, все і так зрозуміло.

Та досить історичних алюзій. Вітчизняній політиці каденції "найвеличнішого лідера" цілком пасуватиме епітет "безугла". Бо свіжі сентенції та вчинки яскравої представниці "Слуг народу" Мар'яни Безуглої направду є ознакою неоковирності, аляпуватості і подекуди й сміховинного невігластва.

Ок, не згадуватиму історії Тимчасової комісії з розслідування зливу операції з "вагнерівцями", яку ця достойниця очолювала, і успішно поховала серед багатослів'я і відвертих маніпуляцій. Справа минула…

Але зараз пані Мар'яна береться радити правникам, що робити з дезертирами, — звісно ж розстрілювати без суду і слідства. Не тягати ж гільйотину по "передку"! Навіть підготувала для цього спеціальний закон. Щастя, — парламентарі та громадськість вчасно відреагували, переконали "радикальну депутатку" схаменутися. Бо ж на кону були життя не надто сміливих солдат, а, може, й самої авторки законопроєкту.

Не виходить писати закони, нумо їх порушувати. Депутатка накинулася на воєнного журналіста Юрія Бутусова і вимагала негайно заборонити йому професійну діяльність у зоні бойових дій. Дарма, що її вимоги входять у конфлікт з чинним законодавством, дотримувати якого мала б діяльний (аж часом занадто) законотворець. Заборонити й квит! Бо, бачте, те, що розповідає пан Бутусов, часто не корелюється з рожевими картинками у розповідях Арестовича, та навіть, м'яко кажучи, конфліктує з ура-патріотичною риторикою "Самого"…

Той, що "боневтік" іноді говорить аж забагато, іноді таке, що не налазить на голову. Це я маю на увазі лише оприлюднені інвективи Зеленського. Що відбувається під час зустрічей Зеленського із закордонними партнерами тет-а-тет, можна лише гадати. Або ж висновувати з того, що відтак ці партнери викладають у мережу. Деколи наслідком таких розмов є радикальна зміна риторики. До прикладу, ще у березні прем'єрка Естонії була фанаткою ідеї прискореного вступу України до ЄС, а вже наприкінці травня очільник парламенту Юрі Ратас закликав до надання Києву всього лише "кандидатства". Мабуть, спрацювала "безугла політика".

З цього приводу мені спала на думку цитата де Голля: "Звісно, спочатку все виглядає у рожевих тонах. Ентузіазм одних і мовчання інших, жорсткий, накинутий зверху порядок, яскраві декорації, цілеспрямована пропаганда додають диктатурі на першому етапі динамізм, який очевидно виграшний у порівнянні з попереднім періодом анархії".

Узагалі останнім часом оточення президента займається створенням "димових завіс", аби лише ім'я лідера не звучало у контексті скандальних ситуацій. Так було з вимкненням трьох загальнонаціональних каналів від Т-2. Досі не знайдено того, хто безпосередньо розпорядився вчинити брутальщину проти свободи слова. Хоча певні підозри є.

Так, зрештою, сталося і під час двох спроб Порошенка перетнути кордон для участі у Парламентській асамблеї НАТО у Вільнюсі. Ніхто не зміг втямливо пояснити, на якій підставі та за чиєю вказівкою діяли молоденькі прикордонники в Раві Руській. Свідомо порушуючи закон, аби лише прикрити ім'я того, "кого не називають". Бо як же після такої ганьби строго запитувати в партнерів з Альянсу: "Чому ми досі не в НАТО?!!". Не комільфо…

До слова, Мар'яна Безугла також не потрапила на Парламентську асамблею НАТО. Правда, з інших причин. За статусом, як заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки у Верховній Раді України IX скликання, голова підкомітету запровадження цінностей і стандартів НАТО, міжнародного військового співробітництва та миротворчості, членкиня Постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО (особливо наголошу на останній посаді) мала б там бути обов'язково.

Натомість пані Безугла виклала у соцмережу селфі з шанця під Луганськом і розповіла, що замість бути у "Вільнусі" (мову оригіналу збережено), вирішила приїхати на фронт. Воювати телефоном. Альянс почекає…

"Безугла", скажу я вам, політика…

Про автора. Ігор Гулик – журналіст, головний редактор сайту "Еспресо.Захід".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.