Без зв'язку, тепла, світла, з браком їжі та води: як живе Бахмут

Про це волонтер Ростислав Радиш розповів у програмі "Війна і волонтери" журналістки "Еспресо.Захід".

"Зв'язку у місті немає, але я знаю, що цього тижня мали встановити старлінк для того, щоб люди мали можливість зв'язатися з рідними за межами Бахмуту, – розповідає Ростислав Радиш. – У пунктах незламності є буржуйки, на них готують їжу для всіх людей, які туди приходять і для тих, хто не може прийти в пункт незламності, адже волонтери знають, що є місцеві, про яких потрібно піклуватися. Ніхто не думає про себе, а думають про колектив. І це вирізняє ці пункти незламності, бо їх насправді не є так багато, їх лише два".

За словами волонтера, пункти незламності знаходяться у районах, які люди добре знають. Туди просять привозити гуманітарну допомогу, адже магазини в місті не працюють.

"Там де знаходяться пункти незламності люди переважно не стоять на вулиці, – додає Ростислав. – Тому що обстріли відбуваються постійно і ми навіть, коли їхали ближче до вечора вже сутеніло, постійно чули вибухи. Ніколи не знаєш впаде біля тебе чи ні. Ми жили у Бахмуті кілька днів і залишалися у пунктах незламності. На мій погляд, це найбезпечніше місце. Тому що люди спільно з волонтерами над цими пунктами незламності працювали. Вони роблять так, щоб вони були безпечними, щоб там було постійно світло, а зараз працюють над тим, щоб там був постійно зв'язок. Зокрема місцеві волонтери просять, щоб ми розповідали про Бахмут з тої точки зору, щоб передавати більше гуманітарної допомоги у місто. На жаль, магазини там не працюють, великі фури не заїдуть. Маленькі машини – реальна можливість доставити гуманітарну допомогу, їжу, продукти, засоби гігієни, воду у місто".

• Раніше волонтер розповів, що кожен спальний район міста ушкоджений ворожими обстрілами, проте там залишаються люди.