Річна зарплата – на кисень для хворих

Романа Шмига з кафедри будівельних конструкцій Львівського національного аграрного університету студенти знають як популяризатора науки й загальноуніверситетської олімпіади з інженерної комп’ютерної графіки. А ще – за системною роботою у профспілці вишу, яка виходить далеко за рамки типової профспілки університету. Є тут і підшефний дитячий притулок, яким опікуються викладачі й студенти аграрного університету, і притулок для стареньких… Викладачі і студенти разом саджали дерева в садку дитячого притулку, возили дітей на студентське поле, провідували бійців АТО у військовому госпіталі, купували обігрівачі для дитбудинку, коли там зламалася система опалення…

А нещодавно Роман Шмиг пожертвував свою річну зарплату в університеті на купівлю кисневого концентратора. Не для власної родини, а для потреб громади. А почалося все так.

Збір коштів оголосили в комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я, дуже швидко українці відгукнулися на цю потребу й вдалося придбати три кисневі концентратори та вісім пульсоксиметрів. Не встигли їх розпакувати, як знайшлися хворі, які потребують підтримки дихання вдома. Тож усі апарати вже дійшли до тих, кому така допомога вкрай необхідна, передає "Еспресо.Захід".

"Того дня я часто повертався до допису сестри Севастіяни Карвацької (голова комісії у справах душпастирства охорони здоров’я УГКЦ, – Авт.), яка оголосила збір коштів на кисневі концентратори. Facebook чомусь часто його мені показував. Я ще надсилав його в "приват" багатьом друзям і знайомим. Давно мав ідею зробити щось схоже й приглядався, з ким саме хочу зробити щось добре, бо нині розвелося дуже багато шахраїв, особливо в мережі. Приглядався й до сестри Севастіяни, її проектів і коли повірив, то наважився переслати їй свою річну зарплату голови профспілки університету", – розповів Роман Шмиг.

Викладач і раніше завжди використовував ці гроші на благодійність. Каже, що вона невелика – мінімальна.

"За ці гроші особливо нічого не купиш, мій добробут від цього не зміниться. А комусь можна реально допомогти. Але я вважаю, що мій крок – це крок всього аграрного університету, великого його колективу, від технічного працівника до професора і ректора. Бо зарплата голови профспілки – це внески кожного члена профспілки", – веде далі викладач.

Чому саме кисневий концентратор? Роман Шмиг каже, що в часи пандемії від ускладнень коронавірусу померло чимало його колег. Із сумом він згадує кожного з них і переконаний, що треба зробити все, щоб рятувати якнайбільше людей. Навколо порятунку треба об’єднувати всі сили.

"Я не зробив нічого такого. На моєму місці так зробив би кожен. Але я думаю, що щось добре треба робити тихенько, але вчасно. Тому давайте я не буду розповідати про себе, а про аграрний університет. Бо аграрний – це завжди про благодійність. І це стосується як нашого капеланства, так і наших викладачів та студентів. Ми тут так влаштовані, що відчуваємо і реагуємо на чужу біду. Чуємо, що треба зібрати для когось речі, то відразу всі долучаємось. Наступного дня наші стільки всього приносять, що в машину не можемо все запакувати. Якось треба було одній небагатій родині роздобути телевізор. То наступного дня наші принесли в університет аж три! Треба було один телевізор, а наші принесли аж три! Ще одній родині так само організували мікрохвильову піч. Наступного дня мали кілька варіантів вживаних і нових пічок. Ми тут так влаштовані, що завжди намагаємося думати не лише про себе, швидко відгукуватися на потребу людей, а не перекладати папірці. Просто прагнемо бути людьми. Зарплата викладачів – не розкіш, але ми вміємо ділитися з іншими тим, що маємо", – каже Роман Шмиг.

У виші вчиться чимало молоді із сіл. Дуже часто викладачам доводиться допомагати студентам, бо трапляються ситуації, коли в дітей немає комп’ютера вдома. Викладачі для своїх студентів стають ще й учителями життя.

"Часто мусиш задати орієнтири у житті для наших студентів. Кажемо їм про те, що вони повинні давати собі раду з освітою і в житті, потім допомагати батькам і забезпечити власний добробут. І дуже тішимося, коли це приносить результати. Ось днями мали студентську олімпіаду з інженерної комп’ютерної графіки. Студент недавно не мав комп’ютера вдома, а за чотири місяці нашої з ним роботи переміг в олімпіаді! Ця робота з сільською молоддю вчить нас розуміти життя і людей", – каже викладач.

Роман Андрійович щиро втішився, коли сестра Севастіяна Карвацька зателефонувала й повідомила, що кисневий концентратор одразу після доставки передали одній бабусі, яка лежить хвора вдома і дуже потребує підтримки дихання.

Нагадуємо, збір коштів на кисневі концентратори у комісії у справах душпастирства охорони здоров’я УГКЦ триває. До неї може долучитися кожен, адже кисневі концентратори потрібні ще багатьом хворим з СOVID-19.

Реквізити для допомоги:

5168 7554 1863 2598 – картка на ім’я Карвацька Іванна (с. Севастіяна)

Або благодійний фонд імені Митрополита Андрея Шептицького

Код ЄДРПОУ 25242419

IBAN UA 40 325365 0000002600906368293 (р/р 2600906368293) в ПАТ "Кредобанк",

МФО 325365

Призначення платежу: "Благодійна допомога на статутну діяльність згідно листа №___ від ____________2020р. Без ПДВ".

• Нагадаємо, відома львівська волонтерка, керівниця благодійного фонду "Крила надії" Наталія Ліпська також збирає кошти на кисневі концентратори й пропонує влаштувати у львівських поліклініках пункти їх видачі.

Фото:facebook/shmyh, facebook/sevastianakarvatska

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал