"30 лікарів Незалежності": Євген Мешко із Закарпаття

Очільник "Лікарні святого Мартина" у Мукачеві – не просто менеджер. Він творить зміни не лише в окремо взятій установі. Євген Мешко сам є тренером – разом із консультантами Закарпатського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми "U-LEAD з Європою", проводить тренінги із запровадження медреформи у Закарпатті й в інших регіонах. Нічого дивного – Мукачево було одним з перших міст в країні, в якому люди масово почали підписувати декларації із сімейними лікарями. Це – про довіру. Її також помітили навіть у профільному Міністерстві і доручили навчання інших сімейних.

Крім того, Євген Мешко увійшов до проєкту МОЗ "30 лікарів Незалежності", що знайомить із трьома десятками медиків, які розпочали свій професійний шлях вже у незалежній Україні. Серед тридцяти кращих медиків-ровесників незалежності два – із Закарпаття.

Сьогодні своєю історією з "Еспресо.Захід" ділиться директор "Лікарні святого Мартина" у Мукачеві Євген Мешко.

"Історії з перемотуванням лапки не буде!"

Історії про те, як Євген вирішив стати лікарем, не буде. "Знаєте, в мене немає якоїсь романтичної історії з перемотуванням лапок у дитинстві. Чому я пішов у медицину? Просто взяв і вступив. Тоді за державним розподілом була можливість працювати сімейним лікарем, але це не було в тренді. Я обрав внутрішні хвороби. Зараз мені соромно за це, але кажуть, що в житті хтось вчиться на своїх помилках (усміхається – Авт.). Я таки за кілька років став сімейним лікарем і вважаю, що ця спеціальність є наріжним каменем в медицині", – зізнається лікар.

Інтернатуру Євген Мешко проходив у Волинській обласній клінічній лікарні, паралельно підпрацьовував у реанімаційному відділенні Луцької міської клінічної лікарні. Кар’єру лікаря розпочав Ковельському МТМО в Олега Самчука. Це вже було цікавим завданням – опинитися у реальній лікарні і бути ближче до пацієнтів.

"Мені було цікаво на інтернатурі все, особливо те, що нам дозволяли працювати з пацієнтами та доручали їх клінічне ведення. Вбирав усю інформацію, як губка. Це була хороша школа для молодого лікаря", – каже Євген Мешко.

Проте найбільші проблеми української медицини я зрозумів згодом, коли почав активно відвідувати тренінги та конференції, які організовувала не постсовкова медична еліта у вигляді академій наук чи асоціацій, а заходи, які фінансувались не "фармою", а міжнародними інституціями – UNICEF, USAID, U-LEAD, GIZ та багато інших. "Я розумів, що є багато "радянського", пережитків минулого, чого зараз не мало б бути. Я був дуже допитливим учнем, багато читав", – пригадує ті дні медик.

Незвичайний "звичайний лікар"

В якийсь момент молодий сімейний помітив за собою, що вигорає. Бо наче й омріяна робота є, і вміє і може він чимало, асе одно "машина не їде". Але почалася медична реформа і він буквально ожив.

"Так, я не розглядав варіант еміграції, коли їхали знайомі. Я розумів, що це може статись і зі мною колись, якщо довго працювати в умовах, коли нічого не змінюється. На жаль, патріотизм і власні амбіції теж можуть вичерпуватися з часом. Але тоді прийшла  в МОЗ Уляна Супрун і її команда, я повірив у зміни. Не сприйняв реформу як панацею, але зміни на краще можуть настати. От так і вийшло, що я став промотором реформи", – пояснює  Євген Мешко.

От і почалися ремонти в лікарнях, а для лікарів - постійні тренінги з коучами-"зірками" української медичної практики. Річ у тім, що  Мукачево виграло грант USAID, відтак тут створили центр передового досвіду, аби розвивати українську медицину надалі. Євген Мешко є коучем. Разом із консультантами Закарпатського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеному за підтримки Програми "U-LEAD з Європою" та Мінрегіону, проводить тренінги на Закарпатті й в інших регіонах щодо впровадження медреформи.  От і вийшло, що Мукачево було одним з перших міст в країні, яке масово почало підписувати декларації із сімейними, коли в країні ніхто особливо не поспішав це робити. Молодому і активному лікарю вдалося досягти результату за порівняно короткий термін. Мукачівські сімейні були одні з перших у країні разом із містом Старі Богородичани на Чернівеччині. Їх на 1 квітня 2018-го називали лідерами з укладання декларацій.  Хоча Євген Мешко сам називає себе "звичайним лікарем".

 "Я роблю те, що повинен і що вмію, – говорить він, – Буває, щось не спрацьовує, десь помиляюся, але такий шлях проб та помилок пов'язаний часто з тим, що хочеться і доводиться впроваджувати різні проєкти, що раніше не функціонували всередині лікарні старої системи. Саме такі речі додають мені завзяття, а результати від їх реалізації надихають не зупинятися та рухатися далі".

Вистачить підтримувати систему

У роботі керівника лікарні є чимало непростих моментів. Доводиться також приймати і непопулярні рішення і тут уже треба балансувати між гуманністю, етичністю і менеджерським вибором. Не таємниця – медиків скорочують у всій країні. Але це вимушений крок. Тому тут потрібен холодний розум.

"Я не належу до числа людей, які кажуть, що не треба звільняти людей і закривати лікарні. Це треба, щоб у тих лікарнях, які залишаться, відбулися зміни на краще. Раніше  виділялися гроші на підтримання функціонування системи, це робилося з року в рік, але це було неефективно. Здається, це вже всі зрозуміли. Ідея реформи не в тому, щоб підтримувати систему, а щоб вона функціонувала і була ефективна", – аргументує лікар.

Медреформа затримала Євгена Мешка в Мукачеві. Проте він каже, що не тільки його, адже чимало його колег, сімейних лікарів також вирішили залишитися і спробувати. Стара система охорони здоров'я створила умови неефективного використання коштів за надзвичайно низькій якості медичної допомоги. Вона ще впирається. Але чимало вдалося змінити завдяки багатьом прогресивним, з критичним мисленням сімейним лікарям, які вирішили нікуди не їхати, а розвивати нашу країну і медицину в ній. Він не використовував недоказових ліків, не приймав "подяк" від пацієнтів і хоче без сорому дивитися в очі пацієнту.

"Ми не відступаємо!", – запевняє Євген Мешко.

Фото: Євген Мешко

• Нагадаємо, з історіями лікарів різних спеціальностей, які починали свій професійний шлях уже в незалежній Україні можна ознайомитися на сайті проєкту "30 лікарів".
• Раніше ми розповідали про судинного хірурга Романа Радиша з Львівської обласної клінічної лікарні,  який потрапив до спецпроєкту про медиків-ровесників незалежності.
• Також нашою співрозмовницею була лікар з Франківщини Маріанна Деркач. а ще свою історію розповів її земляк Олександр Варунків і Олександр Тесліцький з Чернівців

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку