140 років Іванові Огієнку. Топ-10 висловлювань дослідника мови

Іван Огієнко переклав українською мовою Біблію, склав словники, які й до нині є важливим для лінгвістів, керував міністерством освіти УНР, займаючись українізацією середніх шкіл та відкриття українських гімназій. Він один із перших науковців, хто аргументував вживання прийменника "в", а не "на" Україні. Іван Огієнко – це яскравий приклад поєднання науковця, патріота та духовного лідера.

Наприкінці 30-х років, після смерті у 1937 році його дружини у житті Івана Івановича розпочинається зовсім новий етап – він приймає рішення постригтися у чернецтво та бере собі ім’я Іларіон, наслідуючи першого митрополита Київського часів Ярослава Мудрого. Під керівництвом єпископа Іларіона протягом 1940-1941 рр. у лоно православної церкви повертається більше 60 храмів, перетворених раніше у католицькі, відновлюються або започатковуються 117 православних парафій, мовою богослужінь у місцевих православних церквах стає українська. 1943 року його посвячено у сан митрополита Української автокефальної православної церкви.

Відзначимо, що у поруч Львова у Винниках є пам’ятник Іванові Огінку, адже короткий час (1922-1924) році він мешкав в цьому місті. Тому сьогодні о 13:00 там відбудеться урочистий захід з вшанування пам’яті Івана Огієнка – Митрополита Іларіона.

"Еспресо.Захід" пропонує нагадати мудрість висловлювань Івана Огієнка:

• Мова — це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма нашого організовування. Мова — душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб… У мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання.
• Мова — це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова — це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я. І поки живе мова — житиме й народ, як національність. Не стане мови не стане й національності.
• Найголовніший і найміцніший цемент, що об'єднує етнографічний народ і перетворює його в свідому націю, — то соборна літературна мова.
• Тільки рідна мова приносить людині найбільше й найглибше особисте щастя, а державі — найсильніші патріотичні характери.
• Народ, що не розуміє сили й значення рідної мови й не працює для збільшення культури її, не скоро стане свідомою нацією й не стоїть на дорозі до державности.
• Для недержавного народу духова культура грає величезну роль, бо власне нею він може перевищувати народ, що політично підбив його. З історії маємо немало прикладів, коли фізично сильніший народ підбивав собі народ із більшою духовою культурою, але довго володіти ним не міг, і духова культура завжди перемагає.
• Сьогодні, коли всі свідомі українські сили мусимо скупчити для здобуття щастя нашому Народові, мусять наші поети взяти в цьому найвидатнішу роль. Нехай власне вони вогненним своїм словом запалять нам народного духа, освітять нашу путь грядущу й повернуть народ до кращої долі.
• Тематика чистої лірики потрібна нам на свято, а нас же, поки що, огортує тяжкий і суворий будень. Глибоко віримо, що багато з наших сучасних поетів, а серед них і соняшний Антонич, незабаром викрешуть і громадський вогонь, і щиро національні мотиви. Бо український поет найперше мусить бути патріотом-громадянином.
• Тільки духова культура творить правдиву національну еліту — духово міцну, етично здорову, в житті витривалу й національно карну.
• Пам'ятайте, що діти вважатимуть за рідну тільки ту мову, що панує в вашій родині.

• Нагадаємо, день народження Сергія Параджанова. Топ цитат геніального режисера.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.