12 пісних страв на Святвечір. Що вони символізують

"Еспресо.Захід" підготував перелік святвечірніх страв і що кожна з них символізує на святковому столі. 

Дванадцять страв у християнській традиції символізують дванадцять апостолів. 12 – сакральне число: три по чотири, адже у міфології світове дерево складається з трьох вертикальних поверхів (Верх, Середина й Низ). Воно втілює уявлення про світ, створений з Неба, Землі й Підземної частини, а також горизонтальної площини – чотирьох сторін Світу. Різдвяні свята припадають на пору зимового сонцестояння, коли день перемагає ніч, сонце – пітьму, а добро долає зло. Саме такі уявлення вплинули на вибір кількості страв у святковому застіллі. 

Страви обов'язково мають бути пісними, оскільки Святий вечір припадає на останній день пилипівського посту. Найголовнішими обрядовими стравами на Святий вечір є кутя й узвар. Решта "святкового меню" може сильно відрізнятися залежно від регіону України – як за назвами, так і за складом.

Існує також певна послідовність споживання страв на Святвечір. Спочатку їдять кутю, а потім голубці, вареники, смажену рибу, капусту й інше, і запивають узваром. Стіл посипали чистим сіном, на нього клали білий настільник – скатертину, а зверху ще й вишитий рушник. Хтось із синів, а часом і сам господар, надівши рукавиці (не голими руками!), брав миску чи макітру з кутею і шанобливо ставив на стіл.

Кутя – відварені у воді зерна пшениці чи ячменю з медом. Ритуальне значення куті, як і узвару, дуже давнє. Кожен інгредієнт страви – символічний. Пшениця символізує достаток, із медом асоціювалося здоров'я, мак – то символ роду. Додаючи ці продукти, людина програмує себе на багатство, щедрість і достаток для всієї родини.

Перед вечерею кутю ставлять на покуті під образами, тобто на найпочеснішому в хаті місці. Звідси, очевидно, й назва "кутя". Горщик із кутею мав стояти на покутті від Різдва до Старого Нового року. Після вечері кутю разом із ложками залишають на столі на всю ніч для померлих предків – "аби рідні повечеряли й на нас не гнівалися". 

Узвар, взвар, вар, киселиця – солодкий відвар, компот із сушених фруктів і ягід. Страва української національної кухні. Узвар, виготовлений з медом чи без нього – одна з важливих складових святвечірнього столу, що нерідко згадується ще в літописах і монастирських рукописах.

Узвар є другою за значенням святвечірньою стравою. У фруктовий відвар можна додати бджолиний мед. Перед приготуванням узвару сушені фрукти тримали у холодній воді для покращення смаку та зменшення часу варіння близько 3-х годин.

Голубці – страва української кухні. Готуються із листя свіжої чи кислої капусти та начинки рису чи гречки, кукурудзяних чи пшоняних круп, картоплі, квасолі, грибів, цибулі, моркви. 

Закарпатці й буковинці на Святвечір роблять голубці з "крижавок" – квашених головок капусти. У "квасні" голубці кладуть начинку з рису і грибів. Голубці по-карпатськи готують зі свіжої капусти з кукурудзяними крупами, а також із тертою сирою картоплею (у Ворохті, Верховині, Квасах). Найсмачніше їсти їх із грибною підливою.

Вареники з картоплею, подекуди також кажуть пироги – українська національна страва. Як начинку також використовують капусту, цибулю, гречану кашу, мак. 

На Святвечір готують особливі, пісні вареники. У начинку здебільшого додають картоплю і тушковану квашену капусту, гречку. Заправляють такі вареники тушеною морквою і цибулею. Українці вважали, що вареники мають магічне значення.

Пісний борщ.  Це – рідка страва, що вариться з посічених буряків, капусти з додатком картоплі та різних приправ. Пісний борщ із грибами заправляють олією з часником, а до борщу подають пампушки.

Читайте також: Тернопільська, лемківська чи бойківська. Рецепти куті Західної України

Вушка –  невеликі за розміром, схожі на вигляд до пельменів, але заліплені у формі маленького вушка (звідси й назва). На Святвечір вушка готують з сухих білих грибів, попередньо замочених у воді та відварених. Подають страву до столу із пісним борщем.

Горох або квасоля. Страви з бобових на Святвечір символізують весну, яка завжди відроджується в людині після занепаду.

Риба смажена, оселедець. Риба взагалі завжди вважалася символом християн. Три переплетені рибини або рибина з трьома головами символізують Святу Трійцю. Першою монограмою Ісуса Христа був знак риби, тому що грецька абревіатура імені Спасителя (ІХТІОС) перекладається як "риба".

Пампушки з часником і олією. Печені пампушки подавали до борщу замість хліба. Печуть також пампушки з солодкою начинкою – з маком, повидлом із рожі або ягодами. Пампухи здавна готували (пекли або смажили) на олії чи смальці.

Гриби чи грибова юшка. Гриби на Святвечірній стіл подають або мариновані, або ж варять юшку з сухих білих грибів. Саме гриби символізують одразу дві природи Ісуса Христа: земну (ніжка) і божественну або небесну (шапочка).

Тушкована капуста з грибами. На різдвяному столі капуста символізує єднання навколо однієї основи. Тому страв з капусти, як і з грибів, так багато на столі у Святвечір.

Різдвяний калач – хліб із білого борошна, випечений у формі кола із крученого й переплетеного тіста. Він є символом смерті та подальшого воскресіння. Українські калачі виготовляють, сплітаючи тісто з пшеничного борошна у кільцеподібні або довгасті форми. Вони є символом удачі, добробуту та доброї щедрості, і їх традиційно готують на Святу Вечерю.

На різдвяних калачах складаються три плетені короваї різних розмірів, що представляють Трійцю. Кругла форма хліба символізує вічність. Коли його подають як частину різдвяної вечері, у центрі витончено заплетених хлібів ставлять свічку, але хліб не можна їсти до Різдва, оскільки дотримання Різдвяного посту вимагає утримання від яєць до півночі напередодні Різдва.

Смачної куті й гучної коляди!

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook–сторінку.