Тернопільська, лемківська чи бойківська. Рецепти куті Західної України

Про основну різдвяну страву на святковому столі – кутю і те, як її готують у різних регіонах, розповість "Еспресо. Захід" у матеріалі. 

Кутя – це відварені у воді зерна (здебільшого пшениці чи ячменю) із медом. Готують її тричі на рік: на Святий Вечір – Багата кутя, перед Старим Новим роком – Щедра кутя й у переддень Водохреща – Голодна кутя.

Про кутю було відомо ще в язичницькі часи. Кожен інгредієнт страви – символічний. Пшениця символізує достаток, із медом асоціювалося здоров'я, мак – то символ роду. Додаючи ці продукти, людина програмує себе на багатство, щедрість і достаток для всієї родини.

Окрім того, у кутю вкладають глибокий духовний символізм. Адже зерно, основний компонент страви, символізує вічне життя і переродження. Насіння потрапляє в землю і перероджується, воно здатне довго зберігати життя, а потім, навесні, знову його відтворювати. Так – і з вірою в безсмертя душі та її перевтілення в Царстві Небесному.

Традиції, пов'язані з кутею

Кутю ставили на стіл найперше, а готувати її можна було лише в той день, коли їли. Окрім того, особливою вважали й саму пшеницю, з якої найчастіше готують кутю. 

Страва обов'язково має бути пісною, варили її в глиняних горщиках. Доброю ознакою вважалося, коли зерно "підходило", коли ж верх западав – погана прикмета. 

Перед вечерею кутю ставили на найпочеснішому в хаті місці – на покуті під образами (звідси, очевидно, й назва страви). Існує традиція, коли горщик із кутею на почесне місце відносив наймолодший у родині хлопчик. Уся родина на цей момент має бути вдома. Горщик із кутею мав стояти на покутті від Різдва до Старого Нового року. 

Дочекавшись першої надвечірньої зорі, всі сідали до столу, на якому разом із кутею мало бути дванадцять пісних страв. Вважалося гарною прикметою, якщо в цей час на небосхилі видно багато зірок, тоді наступного року добре вестиметься усяка домашня птиця і буде врожай.

Після вечері кутю разом із ложками залишають на столі на всю ніч – для померлих предків, щоби вони не гнівалися.

Кутя міцно увійшла в український фольклор. Поширеними є вислови та прислів'я "Не передати куті меду", "Кутю на покутю, а сонце – в віконце", "Як кутя, так і дитя".

Для приготування куті використовували пшеничне або ячмінне зерно, до якого додавали мак, горіхи та родзинки. У деяких регіонах (як-от на Полтавщині) до куті не додають ні маку, ні родзинок, а лише пшеницю та узвар. 

Утім кажуть, що рецептів куті так багато, що навіть у сусідніх селах вони можуть відрізнятися.

Рецепти традиційної страви із західної України

Тернопільська кутя. Пшеницю миють і замочують на декілька годин. Потім її потрібно відварити на середньому вогні до готовності, час від часу помішуючи. Мак розтирають у макітрі до білого. Зварену пшеницю потрібно заправити маком, розчиненим медом або цукром, родзинками та січеними горіхами. Потім ретельно все змішати й подавати до столу.

Рівненська кутя. Пшеницю замочують на ніч. Воду вранці зливають так, щоби вона на два пальці вкривала зерно. Тоді пшеницю варять до готовності. Потім її потрібно заправити горіхами, маком, родзинками, курагою і розтопленим медом. Мак не труть і не замочують.

Закарпатська кутя. На Закарпатті готують рідку кутю. Відвар з пшениці заливають узваром, додають води, в якій запарюється мак, мед за смаком, мелені горіхи і мелений мак.

Бойківська кутя. Страву традиційно готують із пшениці, маку, меду і горіхів. Мак потрібно розтерти, а пшеницю добре проварити. Потім усі інгредієнти ретельно перемішують. Подають кутю густою. Родзинки, курагу і чорнослив тут додають вкрай рідко, щоби не псувати традиційну страву. А от багато меду і маку – обов'язкова умова для бойківської куті.

Лемківська кутя. У Карпатах поширена лемківська кутя з бобальок. Вони готуються так: розкачують прісне дріжджове тісто і вирізають з нього маленькі кульки (діаметром, як 5 копійок). Коли бобальки підійдуть, їх потрібно спекти в духовці. Пекти бобальки радять за день до Різдва, щоб вони встигли настоятися. Саму кутю готують з бобальок, попередньо змочених водою, тертого маку, горіхів і меду.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.