Поліклініки можуть звільнити частину "вузьких" фахівців: НСЗУ вдвічі зменшила оплату медзакладам за одним з найпопулярніших пакетів

Кілька тижнів очікувань на візит до невролога, окуліста чи кардіолога. Те, на що найбільше нарікають українці, які виїхали за кордон, незабаром може очікувати тих, хто звертається по медичну допомогу в Україні. Національна служба здоров’я у вересні різко зменшила фінансування медзакладам за двома пакетами. Від одного з них безпосередньо залежить оплата праці лікарів вузького профілю, які надають консультації амбулаторним хворим. Цю проблему під час сесії Львівської міської ради озвучив депутат і лікар-хірург Гнат Герич. А голова Львівської міськради навіть заявив, що деякі "гарячі голови" вирішили поламати медичну реформу.

Мета – реформування "неефективних" поліклінік

"Річ у тім, що у вересні медзаклади отримали рахунки за пакетом "профілактика, діагностика,  спостереження та лікування в амбулаторних умовах" та за пакетом "лікування та супровід пацієнтів з гематологічними та онкогематологічними у дорослих та дітей" на суми, які становлять лише 40-50% передбачених у договорах із НЗСУ сум оплати за надані медичні послуги, – розповів "Еспресо.Захід" Гнат Герич. –  Станом на 12 вересня загальна сума надходжень за цими пакетами становить 23,7 млн грн, що на 23,3 млн грн менше за суми, передбачені в договорах з НСЗУ. І поки не зрозуміло, чи буде НЗСУ компенсовувати цю різницю. Звичайно, таке скорочення фінансування не може не викликати занепокоєння, оскільки може призвести до скорочення медичного персоналу чи зменшення заробітних плат, а отже, зниження мотивації працівників".

За словами Гната Герича, місцеві бюджети під час війни не зможуть взяти на себе тягар і повністю перекрити дефіцит коштів у сфері охорони здоров’я, оскільки йдеться про величезні кошти, тож доведеться або скорочувати мережу поліклінік, або переформатовувати їх.

"Охорона здоров’я на сьогодні фінансується здебільшого за кошт американських партнерів. Мабуть, вони таким чином хочуть досягти ефективного скорочення поліклінік і реформувати їх, – каже Гнат Герич. –  Справді, в Україні подекуди ця мережа занадто розширена, навіть роздута, і не відповідає кількості населення на місцях. Тож у такий спорсіб намагаються стимулювати реформування цієї сфери, аби пацієнти і хворі перемістилися в ефективніші установи. Але цей момент потребує більшого діалогу, співпраці з місцевою владою, аби зробити це якомога ефективніше і найменш болюче і для установ, і для пацієнтів. Гадаю, дрібним громадам таки доведеться скорочувати ті ж поліклініки, або переформатовувати їх і створювати установи іншого типу". 

На зарплату медиків за вересень у Львові бракує майже 25 млн грн

"Наші заклади охорони здоров’я щорічно укладають контракти з Національною службою здоров’я України за різними пакетами залежно від того, яку медичну допомогу вони надають. 9-й пакет, за яким скоротили фінансування – це фактично вся медична допомога, що надається на амбулаторному рівні у наших поліклініках вузькими спеціалістами: хірурги, травматологи, неврологи, офтальмологи, лори, – каже начальниця управління охорони здоров’я Львівської міської ради Марта Матюшко. – Цей пакет фінансують за глобальною ставкою – це фіксована сума, яка прописується у договорі і є сталою впродовж усього року, не залежно від кількості послуг, які надає заклад".

Як пояснює Марта Матюшко, глобальну ставку визначають на початку року за спеціальною методикою. НЗСУ бере середній показник за наданими послугами за певний період минулого року і до цього застосовує певний коефіцієнт. Цього року коефіцієнт був 0,6. 

"До прикладу, якщо торік заклад надавав у середньому послуг на 9 млн грн на місяць, то, відповідно до урядової постанови, цього року вони отримували приблизно 6 млн грн на місяць за цим пакетом. Так було до серпня. Наприкінці серпня ми отримали попередню інформацію, що оплата за 9-м пакетом буде переглянута у зв’язку з фінансовими проблемами в країні. Сказали, що зміни будуть з 1 жовтня. Тож ми очікували, що з жовтня буде перегляд договорів і буде зрозуміло, яка буде методика надалі. Однак на початку вересня наші заклади охорони здоров’я, які надають послуги за цим пакетом, отримали так звані рахунки-повідомлення, в яких фактично було 40 чи 50% від суми, що була передбачена за договором, – каже Марта Матюшкою. – Для прикладу, 4-та міська поліклініка в серпні отримала 6,178 млн грн за 9-м пакетом. У вересні така сума коштів у рахунку вже становила 3,084 млн – тобто рівно 50%".

Загалом заклади охорони здоров’я, які підпорядковуються Львівській міській раді, за серпень отримали 41 млн 173 тис. грн за цим пакетом, а  у вересні – 20 млн 824 тис. грн, тобто наполовину менше, ніж передбачено у контракті. При цьому лише фонд оплати праці лікарів та медичних сестер за цим пакетом – 45 млн грн.  

"У цих рахунках була зазначено: попередня оплата. До сьогодні нам не відомо, чи буде ще якась оплата. Жодних змін до договорів не було. На наші запитання та звернення до НЗСУ ми отримуємо відповідь: очікуйте, ми чекаємо змін до постанови Кабінету міністрів. Можливо, ситуація зміниться. Але як вона зміниться, ми не розуміємо, – каже Марта Матюшко. – Розуміємо, якщо ситуація не виправиться, це буде катастрофа. Бо за цим 9 пакетом у Львівській громаді отримують зарплату 1562 тисячі лікарів і медичних сестер. Фінансові ресурси поліклінік не дозволять надавати послуги у такому ж обсязі, якщо фінансування з НСЗУ буде таким малим. 9-й пакет для поліклінік – бюджетоутворюючий пакет. Ми не розуміємо, як будемо організовувати роботу, якщо ця величина залишиться на тому ж рівні, що у вересні".

Що менше буде "вузьких" спеціалістів, то більшими будуть черги до лікаря

Якщо бракуватиме коштів на зарплату, медичним закладам доведеться скорочувати кількість вузькопрофільних медиків. 

"Якщо нині в поліклініці в одну зміну працює два або навіть три невропатологи, то залишиться один чи два. Це призведе до того, що утвориться черга й чекати на візит до лікаря доведеться значно довше", – каже начальниця управління.

"Це проблема не лише Львова, а загалом України. Єдине, що в різних громадах по-різному може бути організована робота закладів. У нас це окремі поліклініки, десь це можуть бути поліклінічні відділення при стаціонарах. Але проблема однакова для всіх – бо скорочення фінансування не дозволить утримувати штат у такій кількості, як нині. У нас і так поліклінічна ланка  проблематична, бо лікарі хочуть працювати у стаціонарах. У Львові вже бракує окремих дитячих вузьких спеціалістів, які працювали б у поліклініках - дитячий невролог, дитячий хірург". 

При цьому Марта Матюшко додає, що фінансуванням за пакетом, за яким оплачують послуги сімейних лікарів, наразі залишилося без змін, тож кількість сімейних лікарів не скорочуватимуть.