Гроші для вдів військових: з якими викликами стикаються жінки

Ми поспілкувались з Іриною Поліщак, правозахисницею, волонтеркою, ініціаторкою львівського проєкту "Почни", що мав на меті підтримати жінок полеглих воїнів. Основним фокусом роботи Ірини є саме юридичні консультації сімей, які втратили чоловіка чи сина. Правозахисниця каже, що за два роки війни отримувала різноманітні й доволі непересічні запити від сімей.

Фото: надала Ірина Поліщак

– Почнімо з банального. Звертаються навіть для того, щоб дізнатись, як отримати статус сімей загиблих. Які документи зібрати, щоб оформити виплату. Але бувало й таке, що потрібно було поділити виплати з попередніми дружинами. Поширеним питанням є, чи входять батьки до числа претендентів на виплату.

Хто має право на отримання одноразової допомоги в разі загибелі воїна

Згідно з постановою Кабміну №168 від 28 лютого 2022 року кожна родина має право на одноразову виплату. Кошти розподіляють між членами родини:

• Батьки
• Діти до 18 років
• Один з подружжя
• Діти старші 18 років з інвалідністю
• Утриманці
• Діти, які навчаються на денній формі навчання, але не старші 23 років.

Ірина каже, найпершою перешкодою до отримання цієї одноразової допомоги зазвичай є бюрократичний процес і збір потрібних документів. Особливо складна історія у віддалених від великих міст населених пунктах – селах і містечках, де немає ЦНАПів.

Важкувато на хуторах та по селах,  де на жінці господарство, діти, купа роботи, а доступ до соціальних послуг віддалений. От не зробила одну довідку – і треба кілька разів їздити у місто, організовувати час для цього. Часто жінки просто махають рукою на ці виплати, лиш би не було додаткового клопоту. Тому з мого досвіду найбільш поширеною проблемою в отриманні коштів є саме бюрократія. А також я зазначила б ще погано організовану роботу чиновників на місцях.

У практиці Ірини була історія, коли родині відмовили у виплаті. Подружжя подало на розлучення й суд ухвалив рішення після смерті чоловіка. Відповідно, жінка не могла претендувати на допомогу. І батьки теж, оскільки загубили свідоцтво про народження свого сина під час евакуації з окупованих територій. З моменту смерті військового минуло два роки, а судовий процес усе ще триває.

Багато проблем виникає в жінок і після отримання грошової допомоги, а саме з використанням цієї суми. Ірина розповідає, що часто, отримавши великі гроші, через необдумані інвестиції жінки їх одразу і втрачають.

Був випадок у моїй роботі. Дружина захисника вирішила інвестувати ці гроші в купівлю житла. Вона знайшла квартиру в інтернеті, ціна якої була суттєво нижчою від ринкової. Жінка її придбала. А тоді виявилося, що дерев'яне перекриття у тій квартирі повністю знищене комахами, термітами. Тепер заміна перекриття практично дорівнює ціні всієї квартири. 

Ірина Поліщак закликає жінок бути пильними й обачними, отримавши такі великі кошти на рахунки. Каже, що шахрайство часом не знає меж, тож дехто не соромиться красти й у вдів та сиріт. Пригадує історію, коли жінка вклала виплату в бізнес покійного чоловіка, пов'язаний з купівлею окремих запчастин і деталей до автомобілів. Дружина купила на всю суму деталі в попереднього замовника, який співпрацював з її чоловіком. Але замовник зник, не повернувши ані коштів, ані запчастин.

Як розумно розпорядитися отриманими грошима

Ми поспілкувались з фінансовою радницею, фінансисткою, авторкою подкастів про фінансову грамотність Галиною Тиртяк, яка покроково радить жінкам, які втратили чоловіка й отримали законну разову допомогу, таке:

• Найперше – визначити ціль і призначення коштів. Якщо хочете отримувати пасивний дохід із цих грошей уже зараз, то найкраще – це купівля військових облігацій або нерухомості для здачі в оренду. Це найпростіші та класичні варіанти пасивного доходу.
• Не раджу класти гроші під депозит, лише тому, що державні облігації дають вищу дохідність. І дохід від них не оподатковується. Це оптимальне рішення. Купувати облігації легко та доступно. Є багато перевірених платформ, де можна це зробити. Якщо говорити про надійність державних облігацій, то на сто відсотків вони покриті державою.
• Якщо хочеться вищої дохідності й готові ризикувати, є корпоративні облігації.
• Якщо жінки обирають збереження капіталу, то дохідність в облігаціях дозволяє перекривати інфляцію, і є лише питання чи гривневі облігації перекриватимуть гривневу девальвацію гривні до долара, тому що за різними прогнозами на 2025 рік курс становитиме від 45 до 47 грн за долар. Тому потрібно прораховувати, на який термін ви купуєте облігації. Перевагою державних облігацій є велика ліквідність, тобто можна в будь-який момент їх продати й вивести кошти.
• Непоганим варіантом є придбати нерухомість. У довготривалій перспективі зазвичай ціна на нерухомість зростає відповідно до рівня інфляції. Ну, і плюс пасивний дохід. Але в Україні в умовах війни теж сильно залежить, в якому регіоні купувати житло. Це, відповідно, має свої ризики.
• Важливо диверсифікувати, тобто розподіляти. Не використовувати якийсь один інструмент інвестування. Також варто розподілити кошти по валютах, тобто мати гроші у різній валюті.
• Якщо хочеться проінвестувати за кордон, я радила б шукати експертів, з якими можна порадитись, як це зробити.
• Ще б  рекомендувала залишити якусь певну суму в доступі як фінансову подушку. Тут можна і варто використовувати різні валюти. Фінансова подушка має покривати декілька місяців життя, тому не має бути супервеликого розміру.
• Складіть заповіт. Якщо залишаються, наприклад, неповнолітні діти, то потрібно прописати, як ці кошти розподілити між ними. Залишити дані про вкладені інвестиції.
• Проходити курси фінансової грамотності. Не вестися на обіцянки, де вам пропонують якусь високу дохідність. Такого не буває. Що вища дохідність, то вищий ризик. Вчіться розподіляти кошти безпечно.
• І насамкінець – почніть з книги "Психологія грошей".

Спершу необхідно відновити психологічний стан, а вже тоді розв'язувати практичні питання

Ірина Поліщак розповідає, що жінки, з якими вона працює, в основному доволі скептично ставляться до інвестування, медичного страхування чи заощадження на пенсію. Здебільшого шукають інформацію в інтернеті. Була дружина військового, яка прочитала в інтернеті про банківський депозит з високим відсотком, вклала значну суму, а банк закрився через два тижні. І з фонду гарантування вкладів їй повернули лише незначну частину коштів.  

Правозахисниця ділиться, що часто до неї також  звертаються сім'ї, які не можуть розділити виплату між собою. Наприклад, цивільна дружина й діти від попереднього шлюбу.

"Здається, такі ситуації – найжахливіші з усіх можливих. І коли ми говоримо про пам'ять і повагу, то там немає ні пам'яті, ні поваги", – додає вона.

Ірина Поліщак поділилася, що ініціювати проєкт "Почни" її спонукали історії "подвійно трагічні, де спершу помирає чоловік, а потім втрачається ця разова допомога". Проєкт тривав шість місяців. Велику увагу приділяли ментальному здоров'ю, зціленню, а також розмовам про те, як бути далі, звідки черпати сили, щоб жінки могли повноцінно жити.

Ірина зауважує, що спершу дружинам загиблих необхідно за змогою прийти до тями, відновити психологічний стан, а вже тоді розв'язувати практичні питання.

– Зустрічались у моїй роботі й такі дружини, які відмовлялися від допомоги, мовляв, гроші на смерті їм не потрібні. Або казали, що гроші чоловіка не повернуть. Але. Жінка найперше повинна усвідомлювати, що вона мусить продовжувати жити. А щоб жити, людям треба гроші. Ці кошти – це те, що гарантує держава. Для чого відмовлятися від цього права? Покладатись на друзів чи родину – рішення тимчасове. Мине час, у всіх свої проблеми та виклики й ніхто замість вас не понесе ваш фінансовий тягар.

Також Ірина просить не соромитися звертатись по безкоштовну юридичну чи психологічну допомогу, перш ніж ухвалювати важливі рішення. Наголошує, що в нас є безліч громадських організацій, готових допомогти, телефонних ліній і центрів. Правозахисниця має надію також, що з часом процедура отримання виплати набуде автоматичного процесу й дедалі більше жінок законно отримає те, що їм належить.