Платні послуги в поліклініках Львова: скільки коштує консультація і чи можна на платний прийом потрапити поза чергою

На сайтах усіх львівських міських поліклінік є перелік платних послуг, які можна там отримати. Це як діагностичні послуги, так і консультації лікарів – кардіологів, неврологів, ендокринологів тощо. Утім це не означає, що всі ці послуги тепер є виключно платними для пацієнтів. Очільниця  управління охорони здоров'я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Марта Матюшко у розмові з "Еспресо.Захід" пояснила, які послуги в медичних закладах Львова є платними та чи можна потрапити на консультацію до профільного спеціаліста швидше, якщо пацієнт готовий за це заплатити.

"Насправді платні послуги в закладах охорони здоров'я дозволені ще з 1996 року, тож медзаклади надавали їх і раніше. Урядова постанова №781, яка вийшла в липні 2024 року, чітко врегулювала питання надання платних послуг у закладах охорони здоров'я, – каже Марта Матюшко. – На сайтах закладів охорони здоров'я, в місцях першого контакту (на рецепції чи в реєстратурі) розміщений перелік платних послуг і ціни на них. Але всі послуги, вартість яких покриває НСЗУ, пацієнти надалі отримують безплатно".

Важливо: оплату за послуги медичні заклади з 1 січня можуть брати лише безготівково: через термінал або з рахунку клієнта на рахунок установи. Заплатити готівкою не можна.

За які послуги в поліклініках Львова треба платити

"Насамперед треба розуміти, що на платній основі надають ті послуги, вартість яких не покриваються програмою медичних гарантій. Якщо говорити про поліклініки, то це, наприклад, фізіотерапія, зокрема УВЧ-терапія. НСЗУ не оплачує за неї, оскільки вони вважають це недоказовою медициною, але ця послуга затребувана, люди хочуть проходити фізіотерапію. Тому поліклініки надають фізіотерапевтичні послуги, але вони платні".

Так само з масажем. Якщо він є частиною реабілітації, тоді його оплачує НСЗУ. Якщо ж людина сама вирішила, що їй треба походити на масажі, тоді вони будуть для неї платними. Наприклад, у 4-й поліклініці загальний масаж коштує 580 грн, масаж шийно-грудного відділу хребта - 266 грн.

Водночас у "прайсах" поліклінік є також консультації лікарів, лабораторна діагностика, які покриває НЗСУ. Але тут важливою умовою є декларація з сімейним лікарем. Однак досі є люди, які з певних причин чи переконань, такої декларації не мають.

Читайте також: Платні послуги у державних лікарнях: за що доведеться платити пацієнтам з 1 січня 2025

"Невідкладну медичну допомогу надають безплатно, навіть якщо немає декларації з сімейним лікарем. Натомість уся планова медична допомога: консультації, обстеження, діагностика – за програмою медичних гарантій безплатно здійснюється тільки в разі, якщо є скерування сімейного лікаря або іншого спеціаліста", – пояснює Марта Матюшко.

Тобто якщо ваш лікар радить звернутися до вузькопрофільного фахівця, призначає аналізи чи обстеження, він має виписати вам електронне скерування на усі ці послуги. Тобто призначає вам п’ять різних аналізів – має бути п’ять різних скерувань. Перевірити, чи є у вас чинні скерування, можна у своєму кабінеті в застосунку або на сайті helsi.me.

Окрім того, оплачувати послуги можуть не лише фізичні особи, а й юридичні.

"НСЗУ є лише одним з контрагентів медичних закладів. Деякі роботодавці зобов'язані забезпечити своїм найманим працівникам проходження медогляду, інші роблять це за власним бажанням. Для юридичних осіб них це платна послуга, тому медзаклади повинні мати сформовані ціни на послуги", - пояснює Марта Матюшко.

Чи можна потрапити до спеціаліста поза чергою, якщо заплатити

"Ми знаємо, що в будь-якому закладі охорони здоров'я на сьогодні сформована черга, бо запит на послугу великий, прийом лікарів обмежений у часі. Наприклад, хоче людина отримати консультацію офтальмолога, але бачить у медичній інформаційній системі (чи їй кажуть у реєстратурі)  вільне місце через два тижні. Але пацієнт не хоче чекати. Тому він може обрати платну послугу", – каже Марта Матюшко.

Водночас це не означає, що через платних пацієнтів "посуватимуть" у черзі тих, хто приходить на прийом безплатно.

"Графік роботи будь-якого лікаря в наших поліклінік формується таким чином, що коли у нього шестигодинний робочий день, то п'ять годин його часу виділяється на безкоштовну послугу, одна година – на платну. Важливо, що пацієнт має вибір – зачекати на безплатну послугу, чи сплатити й отримати її швидше. Для поліклінік це важливо, бо таким чином вони втримують пацієнтів і ті не йдуть у приватні клініки".

Скільки коштує консультація лікаря в поліклініці

За словами очільниці управління охорони здоров’я, перелік і перелік і вартість платних послуг затверджує генеральний директор комунального некомерційного підприємства.

"Львівська міська рада, як власник, затверджує лише рівень рентабельності для медичних закладів. У листопаді минулого року виконавчий комітет, не вище як 30%. Тобто до собівартості послуг заклад охорони здоров'я має право закладати лише до 30% рентабельності. Тобто не 30%, а не більше 30%, – каже Марта Матюшко. – Наші медзаклади не є комерційними підприємствами, але вони повинні здорово конкурувати на ринку медичних послуг. Тому кожен заклад охорони здоров'я моніторить ринок послуг і повинен бути гнучким собі тоді формувати таку ціну, щоб він був конкурентоспроможний".

Тобто в різних поліклініках Львова ціни на послуги різні. Скажімо, консультація невропатолога у 2-й поліклініці офіційно коштує 300 грн, у 5-й – 319 грн. В середньому платна консультація вузькопрофільного спеціаліста у міській поліклініці коштує 300 – 350 грн.

"Вартість послуг різна в різних поліклініках, бо різна собівартість, але різниця невелика, орієнтовно 20 – 30 грн. Тобто це не та сума, заради якої людина поїде на інший кінець міста, бо там у поліклініці консультація дешевша", – каже Марта Матюшко.

Читайте також: "Екстрена меддопомога – не таксі": керівник Львівського обласного центру екстреної медицини Васько про те, чи будуть платні виклики на "103"

Гроші, які поліклініки заробляють на додаткових платних послугах, вони скеровують на свій розвиток: ремонт, закупівля чи обслуговування нового обладнання. Однак наразі не йдеться про те, аби поліклініки збільшували кількість "дефіцитних" фахівців, як-от неврологи чи кардіологи, завдяки коштам, що їх заробляють на платних консультаціях.

"Для  цього треба було б, аби на платний прийом була виділена не година, а щонайменше три. Загалом доходи медичних закладів від платних послуг дуже незначні, - каже Марта Матюшко. - Скажімо, частка платних послуг у комунальних поліклініках на сьогодні становить 0,8 – 0,9% доходів і орієнтовно 3% у стаціонарах. Тобто це навіть не 10%".