"Екстрена меддопомога – не таксі": керівник Львівського обласного центру екстреної медицини Васько про те, чи будуть платні виклики на "103"

З 1 січня набула чинності урядова постанова, яка врегульовує питання надання платних послуг у державних і комунальних лікарнях. Чи планують запроваджувати платні виїзди швидких і чому бригади екстренки виїжджають далеко не на всі виклики, "Еспресо.Захід" розповів гендиректор Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Андрій Васько.

Пане Андрію, чи планує центр екстреної медицини запроваджувати платні послуги?

Екстрена медична допомога, відповідно до Закону України "Про екстрену медичну допомогу", Конституції, а також програми медичних гарантій, надається безоплатно. Тобто всі види саме екстреної медичної допомоги є безоплатними для всіх громадян України. За все вже заплатила держава. 

Але треба розуміти, що таке екстрена медична допомога. Екстрена медична допомога – це комплекс заходів з порятунку життя пацієнта. Відповідно до законодавства, всі виклики, які надходять на лінію "103", поділяють на чотири категорії: критичні, екстрені, не екстрені й непрофільні. І відповідно до цієї пріоритетності ми реагуємо й у часових рамках.

Якщо випадок критичний – ми маємо прибути до 10 хвилин, на екстрений виклик ми маємо прибути до 20 хвилин, на не екстрений нормативу щодо прибуття немає. А на непрофільний ми взагалі не повинні виїжджати. Це загальноприйняті норми.

Які випадки належать до критичних?

Критичні виклики – це ті, де є пряма загроза життю пацієнта. Це виклики, де на момент надходження виклику є ситуація, яка без приїзду швидкої допомоги може мати навіть летальне закінчення. До них належать: відсутність серцебиття, відсутність дихання, масові ДТП, пожежі, утоплення, удушення, повішення, анафілактичні реакції (наприклад, після укусів комах чи вживання харчових продуктів), масивні кровотечі. На такі виклики ми повинні виїжджати, ще раз наголошую, до 10 хвилин – вони мають найвищий пріоритет.

Екстрені виклики – ті, де стан пацієнта є значно порушений і потребує надання медичної допомоги або, можливо, госпіталізації в заклад охорони здоров'я. До таких викликів – екстрених – належать, зокрема,  виклики з приводу інфаркту й інсульту. Тобто якщо у пацієнта інсульт або інфаркт з наявністю серцебиття й дихання, то він не належить до критичних, це – екстрений виклик. Інші стани пацієнта, як, наприклад, біль у животі, нестерпний головний біль, гіпертонічний криз можуть належати до екстрених викликів, але це вже залежатиме від того, як їх класифікує наш диспетчер під час опитування додзвонювача. На екстрені виклики ми повинні прибути до 20 хвилин.

Виклики, які належать до категорії не екстрених, – це ті порушення стану пацієнта, з якими він самостійно може добратися до лікарні. Або з якими він може впоратися шляхом телефонної консультації чи комунікації з сімейним лікарем. До таких викликів належить висока температура, підвищений тиск, погане загальне самопочуття.

А втрата свідомості – це екстрений випадок чи ні?

Втрата свідомості може бути критичним або екстреним викликом. Це залежить від того, чи наявні серцебиття й дихання у пацієнта. Якщо в пацієнта наявне дихання і наявне серцебиття, але пацієнт без свідомості, – це екстрений виклик. Часто таке відбувається при інсультах чи при різних розладах серцево-судинної системи. Короткотривала втрата свідомості потребує опитування нашим диспетчером щодо супутніх захворювань і інших станів пацієнта.  Наприклад, хтось зранку різко встав з ліжка, йому запаморочилося в голові, здалося, що він втратив свідомість. Але надалі стан пацієнта стабільний, він ходить, розмовляє – така консультація може бути переадресована до сімейного лікаря. Але якщо пацієнту було складно прийти до свідомості, це зайняло багато часу або якщо є залишкові явища, наприклад, запаморочення, блювота чи біль голови – "швидку" потрібно викликати. Але цю інформацію треба доносити нашим диспетчерам, які будуть опитувати пацієнта.

Якщо випадок не належить до екстрених, але пацієнт готовий заплатити за виїзд швидкої, чи надаватиме таку послугу центр екстреної медицини?

Ресурсів саме екстреної медичної допомоги на обслуговування платних викликів 24/7 в нас немає. Якщо ми обслуговуватимемо платні виклики, то в нас не буде ресурсів, щоб скеровувати бригади вчасно на екстрені та критичні виклики. Хоча все ж часом на деякі неекстрені виклики ми виїжджаємо. Буває, телефоном складно точно визначити стан пацієнта. Особливо якщо пацієнти старшого віку, їм складно розказати про свій стан обґрунтовано. Там, де ми сумніваємося, – скеровуємо бригаду за адресою виклику. 

Другий варіант – це рекомендації телефоном. Наші лікарі-консультанти надають близько 150 консультацій щодоби пацієнтам, які є не екстрені. Також ми перескеровуємо пацієнтів до їхніх сімейних лікарів, які також можуть надавати консультації телефоном, бо вони краще знають своїх пацієнтів, їхні схеми лікування, хронічні захворювання тощо.

Третій момент – і в містах це розвинено – є надавачі платних послуг, які пропонують виїзд до пацієнта: надають платну амбулаторну виїзну консультативну допомогу. Але це не профільна робота екстреної медичної допомоги, особливо в час війни.

Тобто всі виклики, які надходять на "103", є безплатними? А якщо пацієнт хоче викликати платну швидку, то має телефонувати у конкретний медичний заклад?

Так. До того ж такі платні послуги надають як приватні, так і державні медичні заклади. Ми розуміємо, що за законом теж можемо надавати такі платні послуги, але зараз ми вкрай навантажені нашою профільною роботою. У нас просто немає вільних рук, аби працювати на цьому ринку. Усі наші ресурси залучені або на надання екстреної медичної допомоги на території області у звичному режимі цивільного життя, або на реагування на надзвичайні ситуації, пов'язані з війною. Сюди входять також міжгоспітальні перевезення й міжобласні перевезення поранених цивільних і військових. Також ми єдині в державі виконуємо функції з перевезення поранених громадян України на лікування в країни Європейського Союзу.

Як часто на "103" надходять виклики від пацієнтів, які просто хочуть, аби їх "швидкою" відвезли до лікарні?  

Насправді доволі часто пацієнти зловживають тим, що вони можуть викликати собі безоплатно екстрену медичну допомогу. 

Скажімо, з 2000 викликів, які надходять на лінію "103", ми виїдемо каретою швидкої допомоги орієнтовно на 650. Це 30% приблизно. І тільки в половині з цих 650 викликів пацієнти будуть госпіталізовані в заклади охорони здоров'я. Тобто виходить десь 300 госпіталізацій щодоби. Цих показників не потрібно лякатися – вони рівнозначні показникам в європейських країнах.

На пострадянському просторі є певна специфіка менталітету й системи охорони здоров'я. Це довготривале декларативне, безпідставне гарантування всім всього, всюди й безоплатно, не тільки в охороні здоров'я. Ми досить довго вже проводимо інформаційну кампанію, аби  донести суспільству, що екстрена медична допомога – це не таксі. Екстрена медична допомога – це не амбулаторні консультації сімейного лікаря, але вдома. Екстрена медична допомога – це про порятунок життя і про реальні критичні ситуації, в яких перебуває пацієнт. Люди ж не викликають працівників ДСНС щоразу, коли в них потік кран. Хоча там теж бувають різні ситуації. Тож треба розуміти: коли у вас висока температура, потрібно телефонувати сімейному лікарю, а не "на швидку".

Враховуючи, що центр не планує надавати платні послуги, чи вистачає вам фінансування від НСЗУ, аби платити конкурентні зарплати медикам і водіям швидкої допомоги?

Галузь охорони здоров'я –  це збалансований організм. Не може бути супервисокої зарплати в одній частині галузі охорони здоров'я при неефективності або не раціональності в іншій частині системи. Я веду до того, що на сьогодні ми не можемо говорити про супервисокі зарплати в екстреній медичній допомозі, як і взагалі в галузі охорони здоров'я. Але в нашому центрі ми змогли досягти достатньо високого рівня заробітної плати. У нас  зарплата водія (з нового року – екстреного медичного техніка)  становить від 16 до 19 тис. грн. Заробітна плата парамедика – від 19 до 25 тис. грн. Зарплата лікаря – від 25 тис. Це високі зарплати в порівнянні з середньою зарплатою в системі охорони здоров'я. Але чи відповідають вони ступеню навантаження, ступеню ризику роботи? Швидше ні й мали б бути вищими. Та ми розуміємо реалії бюджету в воєнний час. Але також маємо розуміти, що без конкурентної адекватної заробітної плати медиків у нас будуть дуже серйозні кризові ситуації після відкриття кордонів і міграції медичних кадрів з України в інші країни.