Замок Гербуртів на Львівщині: від руїн до туристичної атракції

Про це інформує Еспресо.Захід

21-22 квітня ГО "Товариства Лева" зібрало небайдужих і повезло до розташованого за 4 км на південь від міста Добромиля, що в Самбірському районі Львівської області, замку Гербуртів - пам'ятки архітектури другої половини XVI ст. загальнодержавного значення. План поїздки увібрав також усі можливі населені пункти регіону, де є хоч щось цікаве для пізнання. А сама подорож стала продовженням семінару-дискусії "Замок Гербуртів як стати туристичною атракцією?", який зібрав представників інституцій, що за схожих стартових умов вже змогли досягти вагомих успіхів.

Комусь це може видатися великим дивацтвом: війна, а химерники у Львові  мізкують над тим, як врятувати замок Гербуртів у Добромилі. Ба більше – як зробити наочну історико-культурну мозаїку польсько-українського прикордоння привабливою для туристів. Хоча насправді, коли віриш у перемогу й особисто суттєво докладаєшся, щоб та перемога сталася якнайскоріше, дивуватись не варто.

Громадська організація "Товариство Лева"  не тільки в особі її голови Андрія Нечипорука, а й усіх причетних вірить  - перемога буде. І сьогодні вірить навіть більше, ніж коли спільно з гміною Загуж (Польща) бралася за реалізацію проєкту "Торкнутися історії і культури – історико-культурна мозаїка польсько-українського прикордоння "за підтримки Програми транскордонного співробітництва  у 2014-2020 роках, який триває і зараз. Властиво, нинішня поїздка стала продовженням низки ініціатив у цій площині.

Як наголошує голова Товариства Лева Андрій Нечипорук, мова про непростий, але перспективний шлях розвитку туристичної інфраструктури регіону, який має опиратися на наявні та потенційні фінансові, людські, комунікаційні та інформаційні ресурси. Адже зрозуміло, що "живучим" туристичний об’єкт буде тільки тоді, коли пересічний турист почуватиметься безпечно і комфортно, не шкодуватиме про витрачені кошти, буде задоволеним та з бажанням ще не раз повернутися, а також порадить - безпосередньо чи через соціальні мережі - іншим відвідати цю місцину. А замок може стати однією із найцікавіших місцевих туристичних "родзинок". Бо таки є про що розповідати і чим захоплюватися.

Про ці околиці і зокрема про замок пересічний українець щось більше довідався, коли у 2006 році письменниця Галина Пагутяк ( яку називають чи не наймістичнішою письменницею України) видала роман "Слуга з Добромиля", за який кілька років згодом їй присудили Національну премію України ім. Т. Шевченка. Принаймні, книжка змусила заінтригованих щось більше не цю тему пошукати.

А мова про найвищий замок Львівщини і найприхованіший, бо його можна вгледіти тільки почавши підніматися на замкову гору. У 2010 році його залишки внесли до переліку дев’яти твердинь Львівської області, які творитимуть Державний історико-культурний заповідник "Галицька корона".

Як розповів мені учасник проєкту відродження регіону, шанувальник історії, нині аспірант факультету міжнародних відносин Львівського національного університету ім. І. Франка та одночасно офіцер 103-ї окремої бригади територіальної оборони, фотограф Андрій Кирчів, першу дерев’яну фортецю на цьому місці звів львівський ловчий Микулаш Гербурт, рід якого походив із сілезької шляхти із осідком у місті Фельштайн. Однак вже у 1497р. Добромиль та його твердиню вщент спалили татари. Лише у 1566 році тодішній власник земель між ріками Вирвою та Стрвяжем, сяноцький каштелян і перемиський староста Іван Гербурт розпочав будівництво кам’яного замку на місця попелища попереднього. За формою фортеця нагадувала замкнену підкову, що повторювала обриси вершини гори, із внутрішніми квадратним дідинцем і глибокою криницею посередині двору та стінами висотою місцями до 17м і товщиною до 2м при нижній частині. Для будівництва використали місцевий річковий камінь та цеглу нестандартного розміру і форми, яку, на думку дослідників, виготовляли тут-таки, у Добромилі. До фортеці вели дві дороги – з півночі від монастиря оо.Василіан, та з півдня від села Тернава - що сходилися біля підніжжя гори. Звідти починався доволі стрімкий і широкий серпантин до вершини. Над єдиним в’їздом у фортецю, було зведено багатогранну триярусну вежу, до якої можна було потрапити лише по розвідному мосту через глибокий і широкий фортечний рів. На порталі було вміщено таблицю з ініціалами Івана Гербурта, датою початку будівництва, родовим гербом (яблуко, пронизане кинджалом, нині – герб Добромиля) та написом латиною "Скарб королівський – корона Польщі – Захист наш". На жаль, до нашого часу вціліла лише площина таблиці. Наступний володар замку Ян (Іван) Фелікс "Щенсни" Гербурт дещо перепланував твердиню та добудував її в стилі ренесансу . Цікаво, що цей чоловік, який вважається видатним діячем тогочасної Польщі, письменником-публіцистом і захисником прав православних українців  вважав сам себе "полонізованим німецько-руським шляхтичем". Варте уваги, що в XVII столітті ні кримським татарам (тричі), ні козакам Антіна Ждановича, ні шведам під орудою Карла Х Густава, ані військам володаря Семигорода Ракочі не вдалося здолати Добромильську твердиню збройно чи облогами. Коли рід будівничих замку занепав, занепав і замок. Зараз тут хіба руїни.

"Я вперше побував у замку Гербуртів минулого року, коли Андрій Нечипорук запросив мене до участі у його проєкті, - розповідає Андрій Кирчів. – І був враженим. Як для фотографа ці місця – справжня знахідка – дуже мальовничі, безлюдні і якісь первозданні. Так народилася моя фотовиставка "Замок Гербуртів кличе", яку наприкінці лютого відкрили у виставковому залі Львівського національного університету ім. І. Франка і яка теж відбулася у межах проєкту "Торкнутися історії і культури – історико-культурна мозаїка польсько-українського прикордоння". Можливо, я вже говорив, але зараз повторю. Коли думаю про замок Гербуртів, заглиблююсь у його історію, то насамперед зважаю на те, що на цьому замку неодноразово "зламали собі зуби" орди, які йшли на захід. Зараз такою фортецею є вся Україна: об неї знову "ламають зуби" орди, які йдуть на захід. А тому дати замку Гербуртів у той чи інший спосіб нове життя – уже справа честі. Принаймні Товариство Лева спільно з однодумцями розробило цілу програму, як позитивно вплинути на його долю ".

• Туристи можуть відвідати Ужгородський замок навіть у позаробочий час