Портал Марека: на Личаківському цвинтарі у Львові відкрили пам'ятник Маркіяну Іващишину. Фото

На відкритті побувала журналістка "Еспресо.Захід".

На відкриття прийшло чимало людей, які у той чи інший спосіб знали Маркіяна Іващишина та надзвичайно його шанували. Хтось приносив квіти і лампадки, а хтось залишив яскраву тендітну дзиґу.

Фото: Андріана Стахів

Втіленню пам'ятника передували обговорення його ідеї та сенсів групою митців, а творцем символу Марека стали Влодко Кауфман та Олесь Дзиндра. Створений із кортеневої сталі, він містить свої загадки та непомітні із першого погляду секретні місця. Це невеличка скринька для пошти, листи у якій залишаться назавжди, якщо ви їх туди покладете. Шухлядка для телефону чи маленької колонки – щоб металеві стіни відлунювали улюбленим джазом творця "Дзиґи". Дверцята, за якими ви знайдете скляний келішок, щоб можна було посмакувати поряд улюбленим Ужгородським коньяком Маркіяна Іващишина. А ще одні дверцята, замкнені на замочок, символічно ведуть до самої "Дзиґи", його любленого дітища та несамовитого середовища.

"Не забувайте, це портал, де можна спілкуватися не тільки з Мареком, а можна спілкуватися зі своїм Богом чи Богами. Тут є замонтовані такі елементи, які дозволяють змінювати конструкцію на якийсь перформанс. Тобто є надія, що те все, чого він навчив, буде жити серед молодих і воно може діяти тут як простір Марека, як портал Марека", – говорить Олесь Дзиндра, розповідаючи про пам'ятник.

Фото: Андріана Стахів

На площинах пам'ятника витяті назви проєктів, створених та започаткованих Маркіяном Іващишиним, а внизу можна побачити металеві букви, які осипалися від слів, які протинали метал наскрізь.

Читайте також: Львів знову прокидався із Мертвим Півнем після 13-річної перерви: фото

Як розповідає Влодко Кауфман, для тих, хто прийде сюди затемна, усі слова будуть осяяні. Про це потурбуються сонячні батареї, які встановлені нагорі, щоб акумулювати світло до настання темряви. 

"Стою тут і дивлюся на цей пам'ятник, і думаю: саме такий пам'ятник і хотів би собі побачити Маркіян на своїй могилі. Пам'ятник, який не вписується в канони так, як не вписувався Маркіян. Пам'ятник, який відтворює той дух Свободи, який творив Маркіян", – каже Мирослав Маринович.

Фото: Андріана Стахів

Присутні не поспішають розходитися, спілкуються, згадують Марека, хтось курить символічну цигарку. А коли все ж йдуть, то прощаються з ним, наче ось він, тутечки, залишається генерувати нові ідеї.

"Марек, папа", – гукає на прощання Галина Чубай. Із неспішною розмовою та спогадами ті, хто знав і шанував Маркіяна Іващишина спускаються від поля поховань №62 до виходу із кладовища.

Фото: Андріана Стахів