Підірвали на прохання росіян, які боялися Наполеона: таємниці й легенди Бродівського замку

"Еспресо.Захід" розповість про цікаву історію та легенди 400-річної фортеці у Бродах.

Про що у статті:

• Історія Бродівського замку: виникнення фортеці;
• Бродівський замок у часи війн;
• Занепад і знищення фортеці;
• Сучасний стан замкового комплексу;
• Легенди Бродівського замку.

Історія Бродівського замку: виникнення фортеці

Фото: Володимир Чоп

Розкопки, проведені у Бродах, свідчать, що на цій території люди жили ще понад 10 тис. років тому. Однак як місто Броди почали формуватися вже за часів Київської Русі. Вперше як окреме поселення воно згадується у "Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям" (1084 рік). До речі, своїй назві місто завдячує болотистій місцевості й переправам (бродам), які здавна тут існували.

Через монголо-татарську навалу місто було зруйноване і спалене. Кілька століть поселення було придатком до Олеського замку, що розташований поруч і був ключовим опорним пунктом навколишніх земель. Однак ситуація змінилася у XVI столітті, коли 1580 року Броди опинилися у власності галицького шляхтича Станіславова Жолкевського, який мав як владу й гроші, так і плани розвитку свого поселення.

Новий власник для убезпечення від набігів татар вирішив спорудити замок. Так виник перший відомий дерев’яний замок у Бродах. Зробивши містечко безпечним, у ньому почала зростати кількість населення і Броди отримали у 1586 році магдебурзьке право, тобто міське самоврядування, а це свідчить про стрімкий розвиток міста.

Наступний етап розбудови Бродівського замку розпочався після придбання міста у 1629 році тодішнім польним гетьманом Станіславом Конєцпольським. Він вирішив перетворити дерев’яний замок на кам’яний. Так поступово виник замок нового бастіонного типу. Будівництво тривало між 1630 і 1635 роками. Його архітекторами були відомий французький інженер Гійом Левассер де Боплан (який написав книжку "Опис України" і на своїх картах постійно називав весь цей край Україною) та італійський будівничий Андреа дель Аква.

Тож новий замок був п'ятикутної форми та складався з п'яти бастіонів й куртин (валів), у середині яких містилися каземати. Замок був оточений глибоким ровом, що час від часу наповнювався водою. В'їзд у середину фортеці здійснювався греблею та через звідний міст.

Бродівський замок у часи війн

Фото: Володимир Чоп

Замок вчасно збудували, адже вже у 1648 році всю Річ Посполиту почало лихоманити від масштабного козацького повстання Богдана Хмельницького, яке переросло у справжні національно-визвольні змагання українців. Так виникла Гетьманщина, а козаки стали помітними політичними фігурами тодішньої східної Європи.

У 1648 році замок у Бродах витримав дванадцять тижнів облоги козацьких військ Хмельницького. Замкова залога складалася з двохсот піхотинців, тридцяти шляхтичів і близько двохсот міщан. Згодом під час Берестецької битви 1651 року твердиня також відігравала важливу роль як польська військова база. Звідти для обстрілу козацького табору транспортували гармати. Також тут тримали полонених козаків.

Після втихомирення ситуації замок потребував ремонту, який був проведений у кінці 60-х років XVII ст.

Фото: brodyhistory

До речі, у XVII столітті замок неодноразово відвідували королі Речі Пополотої, зокрема тут зупинялися: Владислав IV Ваза, Ян II Казимир, Ян ІІІ Собеський. У 1671 році замок відвідав шведський мандрівник Ульріх фон Вердум, який у своїх спогадах написав:

"Замок добре укріплений чотирма регулярними баштами згідно сьогоднішніх вимог, його вали і фортечний рів викладені. Він ніби скидається на цитадель при місті, яка вміло укріплена бастіонами, подекуди також викладеними ламаним каменем".

На початку XVIIІ століття замок, як і загалом місто Броди, опинився у власності польських магнатів шляхетського роду Потоцьких (ті самі, що збудували відомий палац Потоцьких у Львові). У 1730-х роках замок у Бродах зазнав руйнувань, а артилерію розграбували російські війська, які на короткий період захопили фортецю.

У середині XVIIІ століття фортеця була частково перебудована. Над брамою спорудили барокову вежу з годинником, а перед замковою брамою – равелін, у якому була друга брама, а перед нею ще один міст. Також тоді виник двоповерховий палац Потоцьких. На той момент замок став місцем розкішних дійств, де дворяни часто проводили бали й пускали феєрверки.

Занепад і знищення фортеці

Фото: Фотографії старого Львова

Після розподілу Речі Посполитої у 1772 році Броди опинилися у складі Австрійської імперії. Наступного року замок особисто відвідав австрійський імператор Йосиф II.

Фактично занепад фортеці пов'язаний з двома причинами: війнами Наполеона і проханням росіян, які боялися наступу французів. Перед походом військ Наполеона на Москву, що відбувся 1812 року, російський уряд, боячись використання Бродівського замку як тилової бази польських військ (союзників французів), звернувся до австрійців з вимогою зруйнувати фортецю. Австрійці були в союзі з росіянами проти Наполеона, тому 1812 року вежу з головним в'їздом і равелін підірвали. Руїнами було завалено фортечний рів. Таким чином замок остаточно втратив своє оборонне значення.

Фото: Фотографії старого Львова

Решту валів з казематами, що лишилися, було передано під склади для товарів та магазинів. Лише палац залишався головною оздобою замку. Годинниковий механізм з вежі перенесли і встановили на церкві Різдва Пресвятої Богородиці у Бродах, що збереглася до сьогодні.

У ХХ столітті під час Другої світової війни та за часів Радянського Союзу замок знову використовувався як військовий об'єкт. У 1939-1940 роках радянська влада влаштувала в замку концентраційний табір для польських військовополонених. По війні тут містилася військова частина, офіційно – завод для ремонту автонавантажувачів (в/ч 65557).

У другій половині 1990-х років військова частина була розформована. Але тривалий час перебування території замку у користуванні військових вкрай негативно позначилося на стані фортеці.

Сучасний стан замкового комплексу

Фото: Вікіпедія

Зараз фортеця в руїнах. Із замкового комплексу до нинішнього дня збереглися частини казематів та палац XVIII століття, який звели Потоцькі. Також у північно-східній частині Бродів добре збереглося близько 700 метрів міського валу (дві куртини й два бастіони). Попри те, що оборонні укріплення Бродів належать до найстаріших зі збережених будівель міста і, хоча й ушкоджені, досі є унікальною пам’яткою мілітарної архітектури XVII ст. А сам Бродівський замок є пам'яткою архітектури національного значення. Площа комплексної охоронної зони замку становить 11,7 га.

На сьогодні лише невелика частина казематів належить Бродівському краєзнавчому музеєві. Тут музейні працівники проводять виставки, працюють над створенням постійної експозиції з історії замку.

Фото: Вікіпедія

Було кілька спроб почати реставрацію, однак вони завершилися провалом. Зокрема, у 2008–2009 роках на реставрацію замку виділили 900 000 грн, але за виділені кошти пам’ятку ще більше зруйнували. Зроблені реставраторами стічні отвори для води призвели до того, що посипалося склепіння казематів.

Загалом реставрувати фортечні споруди доволі складно, бо мова не лише про гроші, а й про техніку виконання робіт. Однак у перспективі, Бродівський замок може стати візитівкою міста, яка манитиме до себе туристів. Наразі лише справжні поціновувачі минулого й археологи полюблять відвідувати залишки колись величного Бродівського замку.

Легенди Бродівського замку

Фото: brodyhistory

Усі давні замки оповиті своїми легендами та цікавими історіями, які заворожують сучасників. Бродівський замок також має декілька таких.

Як Хмельницький утікав з Бродівського замку

Одна з легенд замку розповідає про часи його будівництва. Кажуть, що на оглядинах новозбудованого Бродівського замку у 1633 році, на які була запрошена місцева шляхта, також був присутній Богдан Хмельницький. Тоді він необачно висловився щодо фортеці:

"Гарний замок, але збудований людськими руками, ними ж може бути і здобутий".

Це дуже розгнівало власника замку Станіслава Конецпольського, тому Хмельницький змушений був ховатися від його гніву і поїхав аж на Запоріжжя, де згодом підняв повстання і вже з військом вернувся під Броди. Хоча від 1622 по 1637 рік немає певних відомостей про життя і діяльність Хмельницького, однак деякі історики погоджуються, що такий спір між Хмельницьким і Конецпольським дійсно міг бути. Тому, можливо, саме Бродівський замок став пусковим механізмом, який призвів до Хмельниччини.

Скарби замку в підземеллі

Фото: Вікіпедія

Також про підвали й підземелля Бродів ходить чимало легенд і переказів.

Знавці кажуть, що відомі дві згадки про підземні переходи до замку: перший пролягав від будинку відомого жителя міста Мікулєвича, що жив у районі бродівського Підзамча; а другий – від споруди колишнього домініканського монастиря, що стояв колись на південній стороні Ринку.

Розповідають, що в цих підземних переходах можуть зберігатися скарби замку, які заховали в часи активних воєн та облог фортеці. Та щоб довести чи спростувати це, потрібно спершу розкопати всі ці давні підземелля, які сполучали замок з містом.

Читайте також: Найбільша фортеця Львівщини: таємниці та легенди занедбаного Старосільського замку