"З чим з хати вибігли": як Львів приймає внутрішньо переміщених осіб. Еспресо.Захід

Львів приймає внутрішньо переміщених осіб. Щогодини прибуває все більша кількість мешканців з регіонів, де окупанти ведуть сильні бої і знищують їхні домівки. Зараз для них на "Арені Львів" облаштований координаційний центр.

Зміст

По 10 осіб у купе

Скористалося послугами центру подружжя Рожкових. Вони покинули рідний дім у Бердянську і до Львова приїхали евакуаційним потягом. Аби добратись до заходу нашої країни, їм знадобилось майже дві доби.

"З Бердянська їхали через Запоріжжя. Не знала ще, чи буду їхати – купила квитки просто, щоб не розібрали. Вирішили в п'ятницю буквально за 10 хвилин – таки їдемо. Валізки вже були зібрані, ми сіли в потяг. Дізналися, що там є люди, яких просто беруть – евакуйовують. І ось ми з ними доїхали до Запоріжжя. Я думала, що тут буде більш-менш спокійно, але легка паніка серед людей таки була.

У потязі в купе з нами були діти. Хоча всіх було багато, ніхто не скаржився – всі розуміли, яка склалася ситуація. Загалом у кожному купе було в середньому по 10 осіб", – розповідає Анастасія.

Окремо жінка розповідає про ситуацію вже у Львові.

"Приїхали сюди багато людей, вокзал був переповнений. Ми сьогодні бачили, як сідають на поїзди до Польщі, там не було нічого зрозуміло – який поїзд і куди їде. Людей дуже багато, не знають, куди йти, на яку колію. Довго не казали, який поїзд куди їде.

Загалом людей неймовірно багато, з дітьми маленькими. Іноземці взагалі не розуміли, що відбувається. Військовослужбовці теж не дуже розуміли, куди відправити людей. У поїзд намагались заходити хлопці від 18 до 60 років, але їх не пускали – який зміст, якщо на кордоні їх усе б одно не пропустили? Тому біля кожного вагону стояли працівник поліції, працівник Збройних сил. Пропускали лише жінок і дітей, також було обмеження по багажу. Люди, або віддавали валізи родичам, які їх проводжали, або просто залишали на вокзалі, бо повинні брати людей, а не багаж".

На "Арені Львів" Рожкови пробули кілька годин – для них знайшли помешкання і вони покинули координаційний центр. Кажуть – неважливо, в яких умовах доведеться жити, родичам в Бердянську все одно гірше. Анастасія Рожкова залишила там бабусю, маму, а також молодших братика й сестру. Вони вирішили залишитись. Утім жінка каже, що хвилюється вже менше. Адже вірить в ЗСУ і знає, що рідні мають укриття.

Робота координаційного центру

Координаційний центр на "Арені Львів" працює цілодобово. Тут фіксують приїзд людей (хто вони і звідки), а тоді підшуковують місце для проживання і розподіляють у помешкання, здебільшого у Львівській області. Популярні напрямки – Східниця, Славське, Дрогобич.

У координаційному центрі вимушені переселенці можуть отримати всю необхідну допомогу, перепочити, поїсти.

Координатор штабу Данило Петрів каже, що зробили усе можливе, аби забезпечити бодай мінімальний комфорт для тимчасового перебування в центрі. Сам Данило до війни працював у Львівській ОДА. Каже, що приїхав в адміністрацію, як тільки дізнався – в четвер досвіта. Відразу зрозуміли, що люди поїдуть сюди і почали розробляти план.

"Центр вирішили розмістити на "Арені Львів", аби в адміністрації не було скупчення людей. Вирішили зробити подалі від міста, бо тут тихіше, можна все контролювати і є великий паркінг при потребі.

У соцмережах ми повідомляємо, що у Львові на "Арені" в нас є такий центр. Багато звертаються, бо передають один одному і в соцмережах, що є така інформація.

Ми тут маємо усе необхідне на перший час – вода, продукти, теплі ковдри, одяг, дитячі речі й іграшки".

Петрів каже, що часто буває, що люди, щоби лиш втекти з небезпечного місця, просто їхали, а далі вже – як станеться.

Добираються на стадіон по-різному. Людей зі спецпотягів довозять на спеціальних автобусах, організованих військовою адміністрацією, решта їдуть на таксі, громадському транспорті. Були навіть такі, що приходили пішли – матеріальне становище людей дуже різне. Нещодавно поліцейські привезли хлопця, який дві доби був на автовокзалі, бо сподівався, що повернеться на Херсонщину, дуже хотів повернутись додому.

"У нас була в нас жінка з чотирма дітьми. Без чоловіка, сама. Діти – 1 рік, 6 років, 7 і 9. Приїхали з Харкова потягом. Збиралися похапцем і вибігали зі своїх помешкань, тому приїхали фактично в тому, в чому були вдома. Одна дитина була в одному чобітку, а на іншій ніжці була хіба шкарпетка і пакет на ній зверху", – розповідає…

Каже – львів'яни та мешканці області дуже активно допомагають співвітчизникам з інших регіонів.

"Люди відгукуються на різні наші прохання дуже охоче, телефон розривається. Ці люди, які приїжджають, внутрішньо переміщені, також одразу хочуть допомагати. Надають послуги, наприклад, електромонтажера, дівчата ліплять вареники – допомога приходить звідусіль.

У нас постійно тут є вода, чай, кава, печиво, канапки. Підвозять свіжі продукти, привезли 30 різних піц (перед тим було ще 20), щоб і волонтерів підсилити. Люди забезпечені теплими речами, ковдрами, дитячими речами – ці всі необхідні речі є", – підсумував Данило Петрів.

Нагадаємо, на Львівщині вже прийняли понад дві тисячі біженців для розселення.
37 тис. місць готово для прийняття біженців з інших територій України.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.

2024, п'ятниця

22 листопада