Ярина Коваль. Шукай ВОвків, та не вовкІв

"Життя ж коротке і шалене/ Летить, як цифри на табло./ Учора все було зелене./ Учора все іще було". І Богу дякувати є, попри всі обмеження та зміни пір року. І цілком близько. Лишень за якихось 20 км від Львова.

Костел Св. Марії Магдалини у селі Вовків за 20 км від Львова - попри те, що знищений, вражає навіть із траси.

Напевно, цей костел і справді, як зазначають, був свого часу одним із найбільших в Галичині. Розповідають, що тут колись стояли дерев'яні лавки на 200 осіб. Свого часу саме тут знімали перший український детектив "Злочин з багатьма невідомими" за мотивами твору І. Франка.  А щодо самого Франка, то письменник дуже любив тут відпочивати. Навіть його дружина провела тут все літо, коли була вагітна старшим сином.

Вікно.

Десь там.

І все поглине час…

Могила матері, сестри та брата чеського етнографа, володаря титулу "апостола слов'янського єднання" Франтішека Ржегоржа, який жив у Вовкові у 1877-1890 pоках та досліджував український народний побут, медицину та фольклор.

Щось печально…

Колись тут був вхід до храму.

Світло-тіні.

Колись костел Св. Марії Магдалини вважався однією з найяскравіших споруд краю в стилі ар-деко. Доля цієї пам’ятки печальна – вона суттєво постраждала від обстрілів у роки Другої світової, та й радянський час її не думав щадити. Чесно? Дуже би хотілося, аби її врятували.

Ще одне вікно.

Верхівка храму.

"...Все що ти маєш і любиш – усе воно буде боліти
все що вже втратив – не станеться навіть журбою
є тільки простір і час – і обидва вони відкриті
є тільки біль у тобі що минеться разом із тобою" ( Юрко Іздрик).

Дерев’яна церква Введення Пресвятої Богородиці у Вовкові датується 1702 роком. Неймовірно шляхетна! А знаєте, що ще вражає? Що реставрацію храму у 2019 році (повернення його до автентики) розпочали з ініціативи місцевого пароха о. Петра Терлецького, який, до речі, й організував збір коштів на це серед місцевого населення та добродійників. Випадків на кшталт цього можна, напевно, полічити на пальцях однієї руки. Громадо Вовкова на чолі зі священиком, браво!

Куди хочеться зайти.

Садиба родини Устияновичів у тому таки Вовкові, де зараз музей. Пісні "Гей, браття опришки", "Верховино, світку ти наш" та деякі інші знаєте? Так от – автором слів є священик Микола Устиянович, який водночас був письменником, громадським діячем, послом Галицького сейму, одним з ініціаторів "Собору Руських Учених" тощо. Саме його Іван Франко назвав "будителем народного духу". І саме в цій садибі в отця Миколи Устияновича народився син Корнило, майбутній письменник та відомий український художник, який створив іконостаси та стінописи для понад півсотні храмів, а також вправлявся у релігійному малярстві (зокрема його "Мойсей" є у львівській Преображенській церкві) і не тільки в ньому.

Старе дерево.

Геометрія.

Дорога завжди кличе.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.