"Якщо Путін не повірить, що США відчутно відреагують на російські спроби ескалації, то ми наблизимо війну", - Метью Брайза

Американський експерт відповів на запитання журналіста Антіна Борковського про наслідки перемовин між Росіїю, США і НАТО, - повідомляє "Еспресо.Захід".

Президент Байден дав резонансну пресконференцію, з якої ми дізнались, що переговори з Путіним у трьох форматах ні до чого доброго не довели. З другого боку, президент Байден наголосив на тому, що в разі масштабної агресії ціна для Кремля буде високою. Ми дуже сподівались, що вдасться переконати Путіна зупинитись в своїх гітлерівських фантазіях, натомість, як я розумію, ситуація буде дедалі погіршуватись.

Так, гадаю, це цілком справедливо можна назвати гітлерівськими фантазіями, бо це нагадує 1939 рік. І, гадаю, лідер США має брати на себе ініціативу і робити дуже потужні заяви. Проте Байден вчора зробив з точністю до навпаки. Його заява спричинила плутанину - не лише щодо того, чи США та інші члени НАТО виступатимуть єдиним фронтом, як це вони робили досі, солідарно, аби перешкодити повномасштабному вторгненню Росії, а й стосовно того, що вимоги не приймати Україну до НАТО чи забрати війська та озброєння НАТО з Польщі й країн Балтії є неприйнятними. Отже, президент Байден спричинив плутанину, це дуже небезпечно. Проте, на щастя, адміністрація Білого дому пізніше виправила ці твердження.

Я цілком спокійний за Європейський Союз і я цілком спокійний за Євроатлантичну спільноту, але я надзвичайно неспокійний за Україну, адже ми сподівались, що будуть вжиті надзвичайно важливі кроки для того, аби охолодити чи зупинити Путіна, але він готується до агресії.

Так, саме тому я спочатку сказав, що Байден має взяти ініціативу. Бо поки що він лише реагує. Він чекає, поки Росія вчинить щось, що загострить війну з Україною всередині України. Але лідерство вимагає дій уже зараз. Уже зараз треба встановити ціну, яку Путін має заплатити за те, що вже зробив. Росія вже порушила багато зобов’язань: Будапештський меморандум, де вона зобов’язалася поважати територіальну цілісність України, якщо та відмовиться від ядерної зброї; Гельсінський заключний акт, базовий принцип якого - ніколи не використовувати навіть погрозу військовою силою як дипломатичний інструмент; і, нарешті, Путін, Росія грубо порушують власні угоди з НАТО, згідно з якими про будь-які пересування військ у кількості понад 9 000 солдатів слід оголосити чи повідомити, а якщо це вже понад 15 000 солдатів - чи це навчання чи пересування військ, то мають бути спостерігачі - від НАТО, а в іншій ситуації навпаки - спостерігачі у військах НАТО від Росії. Тож Росія порушує всі ці угоди і мала би вже платити за це. Проте Байден лише каже: якщо Росія піде далі; може, кібератака - це недосить; а от якщо Путін піде далі, то якось за це заплатить. Гадаю, цього замало.

Читайте також: "Кремлівський диктатор зазнав двох великих геополітичних поразок: на Заході й на Сході", – Піонтковський

А якщо спробувати потлумачити те, що заявив президент Байден? Зокрема йдеться про "надзвичайно високу ціну". На вашу думку, де будуть "червоні лінії" для Путіна в теперішній ситуації, і якою буде ціна, яку Путін може побоятися платити?

Це ключове запитання. Бо що робить Путін з усім нарощуванням військових потужностей з минулої весни? Він перевіряє, розвідує, промацує ґрунт. Наскільки потужною буде реакція НАТО, чи буде НАТО одностайним, солідарним? Ми бачили, що минулого тижня в НАТО добре впорався. Сєрґєй Рябков, заступник міністра закордонних справ Росії заявив, мовляв, Росії нема куди дітись, ми вимагаємо, щоб США дали обіцянки і далі вести переговори немає сенсу. НАТО залишився солідарним, і тому тепер Лавров, бос Рябкова, зустрівся цього тижня з держсекретарем Блінкеном. Тож сильна лінія, міцна солідарність НАТО справді працює і змушує Путіна перегруповуватися, відійти від ідеї застосування сили. Тож зараз, коли Байден каже те, що він сказав, що незначне загострення може мати до кінця неясну реакцію, в Путіна є спокуса спробувати діяти далі: ще одна кібератака, може, парамілітарна атака. Яка буде реакція НАТО на це - те, що ви запитали, - неясно. Але це й добре. У кризовій ситуації, якщо ви хочете виграти переговори у кризі, ви маєте тримати свою можливу реакцію неясною, але дати зрозуміти, що ця відповідь буде болючою і ви маєте бажання її втілити в життя. Отже, як сказали в Білому домі, буде аналогічна відповідь на будь-яку атаку з боку Росії: кібератака у відповідь на кібератаку з боку Росії, аналогічна парамілітарна атака США та союзників НАТО у відповідь на парамілітарну атаку з боку Росії. Це дуже важливо, я такого раніше не чув. Тож, мені цікаво, яку парамілітарну відповідь можуть реалізувати США проти Росії, якщо та здійснить наступ в Україні?

Наскільки близько ми зараз наблизились до війни, якщо порівнювати динаміку за останні два місяці?

Ми у стані війни. Ви це знаєте краще за будь-кого. Росія воює з Україною з 2014 року, і масштаб війни зростає. Кібератака - це частина війни. Тож, я гадаю, зараз неможливо дати однозначну відповідь, бо Путін перевіряє, чи НАТО залишатиметься одностайним, чи, може, США підуть далі, ніж НАТО загалом, у реакції на військову ескалацію з боку Росії. Якщо Путін збагне, що США підуть далі, ніж Макрон і Франція, то він не проводитиме нових військових дій в Україні. Тож, знов повторю, з Білого дому пролунала дуже важлива заява, яку не дуже добре висвітлили: це натяк, що США чинитимуть аналогічно, а НАТО це підтримає і примножить. Це дуже потужна заява. І якщо Путін повірить, що США готові, скажімо, на парамілітарні дії у відповідь на такі з боку Росії, то, гадаю, відтак ми відсунемо ймовірність нових російських нападів в Україні. Але якщо Путін не повірить, що США відчутно відреагують на російські військові спроби ескалації, то так ми наблизимо війну. Отже, все залежить від того, наскільки переконливим є Байден для Путіна. І відповідь на це питання знає лише Путін.

Читайте також: Путін готується до застосування хімічної зброї проти України, – Роман Безсмертний

У будь якому разі ми сприймаємо останні заяви, наприклад, заяву міністра оборони Великої Британії, який сказав, що війна може розпочатися в той чи інший день січня чи лютого. Президент Байден сказав, що гірше від планованої війни може бути лише війна непланована.

Звісно. Як ми з вами говорили минулого разу в цій програмі, ми маємо брати до уваги те, що Росія справді готується до нового нападу на Україну. Звісно, вона готується. Проте здатність і наміри це різні речі. Гадаю, Путін досі не вирішив, якою є кінцева мета, окрім як не допустити вступу України до НАТО. І, гадаю, він знає, що найдорожчий шлях, найризикованіший шлях для недопуску України до НАТО - це повномасштабне військове вторгнення. Він знає: багато росіян, сотні й тисячі російських солдатів загинуть, їхні тіла привезуть додому, в Росію, і це створить великі політичні складнощі - там, вдома. Українська армія зараз у значно кращій формі, ніж 2014 року. І Путін також знає: українське суспільство готове чинити опір вторгненню, це би на роки стримало просування російських військ. Тож цього він не хоче. Я вважаю, він намагається залякати Україну, дестабілізувати її, намагається налякати НАТО, аби спричинити розкол, аби Німеччина та Франція боялися підтримувати рух України щодо вступу до НАТО, бо вважали би це небезпечним, таким, що провокує Росію. Оце його велика гра. Тож якщо Україна разом із США, Британією та країнами Балтії, якщо вони й далі постачатимуть Україні зброю, наприклад, Естонія, яка відправляє всі свої протитанкові ракети Джавелін, всі свої 122-мм гаубиці Україні, залишаючи себе вразливою. Тож поки члени НАТО діятимуть отак, Путін розумітиме, що повномасштабна війна проти України надто небезпечна, і Росія буде далі грати в дипломатичну гру, яка містить військові загрози, але без реальних великих військових кроків.

Як ви оцінюєте візит держсекретаря Блінкена до Києва? В будь-якому разі, внаслідок цього ми отримали те, що президент Порошенко не був ув’язнений і, в будь-якому разі, держсекретар Блінкен зробив, наскільки я розумію, дуже конкретні пропозиції нашій владі.

Я не знаю, в чому саме полягали пропозиції держсекретаря Блінкена, але припускаю, що він сказав президентові Зеленському, що зараз не час Україні послаблювати себе шляхом створення великої внутрішньої політичної кризи зі звинуваченням експрезидента Порошенка у державній зраді. Припускаю, секретар Блінкен сказав: президент Байден попросив мене переказати вам, що Україна потрібна нам максимально сильною і стабільною, аби ми могли примусити Росію послабити тиск на Україну і шляхом переговорів знайти спосіб переконати Росію відмовитися від неприйнятних погроз і зменшити ризик масштабнішої війни в Україні. Тож зараз не час продовжувати носитися з цими звинуваченнями проти експрезидента Порошенка.

А щось, що б стосувалось військової допомоги з боку США. Що міг сказати держсекретар Блінкен? Він нас запевнив, що буде додаткова допомога?

Гадаю, він передав Україні добрі новини про те, що схвалено рішення про 200 мільйонів доларів додаткової військової допомоги Україні від США, що також схвалене рішення про додаткову допомогу, а також що уряд США чи Держдепартамент схвалили передання Україні американської зброї, як я казав, з Естонії, і ще з Латвії та Литви. Ви знаєте, щоразу коли американську зброю продають чи передають якомусь членові НАТО чи будь-якій іншій країні, якщо та країна забажає передати цю зброю комусь іншому, уряд США має дати на це дозвіл. Тож новини такі, що дуже швидко, впродовж дня, уряд США дав такий дозвіл трьом країнам Балтії - допомогти Україні, надавши Україні більше американської зброї. Це добрі новини для України.

Як ви оцінюєте можливість зустрічі "a trois": президент Байден, президент Зеленський і Путін? Лунають такі пропозиції. Чи це можливе? І як ви сприймаєте т.з. мирну ініціативу президента Ердогана?

Гадаю, зараз це неможливо. І ще, скажімо, наступні кілька тижнів. Бо, знов-таки, Путін намагається створити розкол у НАТО і знайти спосіб - досягти якогось результату в дипломатичній грі, аби заблокувати Україну. Президент Зеленський певний час це повторював, гадаю, це й розпочало кризу, коли він кілька місяців тому казав, що Україна хоче вступити до НАТО. Тож Путін не зменшуватиме тиск, йому не потрібні посередники в переговорах - зараз. Проте якщо НАТО далі діятиме одностайно, настане момент, коли Путіну знадобиться спосіб відступити, не втративши обличчя, і Ердоган зможе зіграти цю роль. Таке було, коли Туреччина в листопаді 2015 збила російський військовий літак, була реакція з боку Росії, але, зрештою, президент Ердоган знайшов спосіб вибачитись, не просячи вибачення. Це був дуже винахідливий і творчий дипломатичний маневр. Тож Ердоган довів, що він вміє вести переговори щодо виходу з кризи. І, гадаю, Путін поважає Ердогана. І, звісно, Ердоган - це член НАТО, тож Вашинґтон ніби радо з ним співпрацюватиме. Проте проблема в тому, що відносини США з Туреччиною не дуже добрі й їх треба дещо поліпшити. Тож, гадаю, треба трохи часу для цієї пропозиції, аби вона стала реалістичною, але за кілька тижнів, скажімо, вона може стати дуже доброю.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.