Як у Львові роблять суперлюдей. Фоторепортаж з центру Superhumans

Навесні 2023 року Superhumans відкрили свої двері для українців, що постраждали внаслідок війни. Протезування та реабілітацію в центрі проводять безплатно.

"Еспресо.Захід" детальніше розповість про те, як у Львові з українців роблять суперлюдей.

Хоч будівництво операційних і палат ще триває, але в центрі пацієнтів достатньо. У першому корпусі діє лабораторія з протезування, кабінети лікарів-протезистів, рецепція. А на другому поверсі хлопці й дівчата з травмами вчаться користуватися своїми новими ногами чи руками.

На рецепції шумно, бо чимало людей зібралися біля куточка з кавою та жваво щось обговорюють, ймовірно, свої нові протези. Усе виглядає дуже привітно та легко – насправді в цій клініці тобі всі усміхаються, дуже багато. І це важко не зауважити. Як розповідає Андрій Іщик з PR-відділу лікарні, не раз він сам дивується, яке легке спілкування витає у центрі. 

"Чому саме така назва? Так, згоден, для нас вона звучить не дуже, але за кордоном Superhumans дуже класно працює", – розповідає Андрій Іщик.

І дійсно, центр має багато відомих за кордоном амбасадорів та інвесторів; лікарів, які долучилися до медичної ради центру, й бізнесменів зі всього світу.

Після початку повномасштабного вторгнення український бізнесмен Андрій Ставніцер та Ольга Руднєва, яка активно стала волонтерити для наших воїнів, задумали створити реабілітаційний центр. Зважаючи на свої чималі бізнес-контакти, ці двоє українців об'їздили багато країн у пошуках партнерів і з представленням свого проєкту. Чимало допомоги надав Говард Баффет – американський бізнесмен та філантроп.

"Еспресо.Захід" у центрі вирішили повести шляхом свого пацієнта. Тому після рецепції ми потрапляємо в кабінет протезиста. Тут постраждалим українцям знімають мірки й обговорюють із пацієнтами їхній шлях протезування, зокрема те, який протез підійде людині.

"Усе залежить від того, чим живе людина. Якщо вона займається фермерством, то це одна історія. Якщо грає на скрипці, то зовсім інша. Дехто може отримати й два види протеза – механічний і біонічний, бо цього потребує", – зазначає Андрій Іщик.

Після того, як усі мірки знято, у спеціальній лабораторії починається процес виготовлення. Для початку виробляють навчальний протез, бо пацієнт має навчитися стояти на нових ногах чи призвичаїтися до нової руки. Проте найперший етап у цьому процесі – це зліпок з гіпсу.

На основі гіпсових форм формують навчальний протез.

Зі спеціального матеріалу протезист виробляє верхню частину протеза для кукси (частини кінцівки, що залишилася після ампутації). Аби зробити матеріал піддатливим, його "випікають" у спеціальній печі.

На наступному етапі виріб корегують, шліфують, стоншують – це все залежить від необхідності та зручності пацієнта.

Після всіх маніпуляцій і навчань людині роблять постійний протез із карбону – надлегкого та міцного матеріалу.

"Час, після якого людина вільно стає на протез, залежить від усіх нюансів у процесі. У тому числі від того, наскільки вона сама готова і її тіло. Бо зробити протез відповідно до потреб пацієнта можна, але і його треба підготувати, зокрема фізично. Відразу в цьому приміщенні пацієнти проходять реабілітацію. І це зручно, бо раптом що, на місці протез можна підкрутити для зручності, щось поправити", – розповідає Андрій Іщик.

На другому поверсі центру пацієнти проходять реабілітацію. Тут є спеціальні тренажери та пристрої, що допомагають людям освоїти свої нові кінцівки та повернути, після тривалого лікування, свою фізичну форму. Все відбувається під контролем фізіотерапевтів. 

Довгим коридором чоловіки й жінки ходять туди й назад на своїх протезах і намагаються призвичаїтися до них. Не без великих зусиль.

Є також у Superhumans басейн, де пацієнти займаються спеціальними вправами та розробляють м'язи. А після занять можуть відпочити у джакузі.

Як розповідає Андрій Іщик, із кожним їхнім пацієнтом також обов'язково працює психолог.

Окрім того, у центрі є спеціальний відділ, який займається дозвіллям тих, хто зараз проходить протезування та реабілітацію у Superhumans. Керує ним колишній пацієнт, який втратив руку. Людей вивозять на різні спортивні події, до прикладу, на уроки скелелазіння.

Станом на 11 січня центр запротезував і реабілітував 284 людини. Очікують на свої нові кінцівки ще 574 українці. Загалом виготовлено протезів – 406. Після відкриття ще одного корпусу в центрі мають намір проводити хірургічні втручання й забезпечити "суперлюдям" увесь процес реабілітації. 

Усі фото: Андріана Стахів