Втратити дім, знайти роботу. Як переселенці у Львові будують нове життя

За тиждень і кілька днів тут проконсультували вже понад тисячу осіб. Проблеми абсолютно різні – від пошуку роботи, до "де розважити чи заспокоїти дитину".

Три основні напрямки – пошук роботи, юридичний супровід, соцзахист

Олена Голишева – координаторка центру підтримки вимушено переміщених українців розповідає, що через нетипову стресову ситуацію, в якій перебувають зараз українці, звичайні у мирний час питання переселенці змушені вирішувати за допомогою фахівців. Адже не завжди одразу можуть зорієнтуватися, що і в якій послідовності їм робити. У інформаційному центрі їм всіляко в цьому допомагають. 



"Всі, хто сюди приходять, здебільшого шукають роботу, юридичних порад, соціальних програм, які зараз пропонує держава. Є безліч запитань – як отримати кошти, де зареєструватись, хто підпадає під критерії. Телефоном такі речі, звичайно, ми теж розповідаємо, але людям спокійніше прийти і наживо поспілкуватися з працівниками, побачити, що вся інформація – офіційна. Люди більше ймуть віри не просто комусь, а уповноваженому представнику конкретного органу. Через це – тут налагодилось саме таке функціонування.

Окрім цих питань, приходять також і люди, яких хвилюють й інші важливі моменти. Намагаємось допомогти інформаційно в будь-яких інших галузях. Часто питають – де можна отримати гуманітарну допомогу, куди піти з дітьми на гурток, чи пройти арттерапію. Люди приїжджають до Львова вже зовсім не як туристи, а саме як вимушено переміщені особи. Вони переживають дуже великий стрес і, так чи інакше, потребують контакту з зовнішнім світом. особливо це стосується дітей, бо вони є найбільш ураженими зараз, отже і їх консультуємо".

Пані Олена пояснює, що приходять в основному люди, які вирішили зупинитись у Львові і не планують їхати далі. Відтак хочуть розуміти, які потрібні документи мають із собою, а які їм, можливо, потрібно відновити. Це означає, що вони хочуть себе максимально убезпечити.

"Станом на сьогодні люди, які прийшли сюди, зрозуміли, що будуть тут тривалий час, хоч і планують повертатись після війни до рідних домівок. 

Друге і дуже важливе  –  вони зрозуміли, що самостійно мусять дбати про економічний добробут свої сім'ї. Не чекають лише соціальної допомоги, а самі шукають роботу. Це великий плюс власне саме розуміння всієї складності війни", – каже Олена Голишева. 

Раді будь-якій роботі

Таке розуміння має і пані Оксана Скрипка, яка два тижні тому приїхала до Львова з Чернігова. Там вона працювала бухгалтером на Чернігівському ковальському заводі. Про інформаційний центр дізналася від знайомих львів'ян, у яких мешкає з сестрою і дочкою. 

Каже, що навіть не сподівається знайти роботу бухгалтера, адже розуміє, що тут достатньо і своїх працівників. Але рада була б й іншій роботі, не боїться жодної. 

"Звернулась сюди, дівчата-працівниці допомагають шукати вакансії. Адже в чужому місті складно зорієнтуватися. Запитували, що більше б хотілося  – пропонують те, що є, і вибираємо. Записали номер телефону, запитали в якому районі мешкаю, щоб орієнтуватись, де підшуковувати роботу".

Оксана Скрипка буде влаштовувати свої нове життя у Львові, вже навіть 15-річна донечка долучена до онлайн-навчання у львівській школі. Але сподівається, що тут не на тривалий час. Планує повертатися у рідний Чернігів, хоч зараз рада, що змогла вирватись у час найбільших бойових дій.

"На свій страх і ризик вирішили вибиратись. Виїхати допомогли добрі волонтери, які прихистили у вантажівці. Вивезли з Чернігова до Києва, а звідти ми вже маршруткою у Львів. Психологічно було дуже важко. Зараз оговтуємось, пробуємо повернутись до життя".

До нових реалій пробує пристосуватись пані Лідія – на вигляд дуже втомлена і трохи розчарована жінка 45-ти років. Вона також прийшла у центр з надією знайти роботу. Раніше працювала в супермаркеті. Спілкуватись не має бажання, у чому й відверто зізнається. 

"До Львова приїхала разом з сином із Запорізької області. Нас прихистили знайомі львів'яни. Коли ми виїжджали, то конкретно в нас ще не було бойових дій, але на відстані 20 кілометрів вже було чутно постріли. Вдома залишився чоловік.

Хоча поки ще маємо де жити, треба  шукати роботу.  Сподіваємось, тут допоможуть знайти".

Люди не хочуть роботи на тривалий термін – сподіваються повернутись додому

В інформаційному координаційному центрі пояснюють – люди, які сюди приходять, створюють резюме. Їм допомагають його надсилати, якщо вже й негайно запропоновані вакансії комусь не підійшли. Зокрема наголошують, що всі вакансії які пропонують – офіційні. Тобто оформляють на роботу з усіма необхідними документами. Заробітна плата також відповідає чинному законодавству.

Читайте також: Як біженцю не стати жертвою шахраїв чи торгівців людьми і куди звертатись, якщо це сталося. Екстрені номери

Але багатьох це не дуже влаштовує, бо шукають, щоби чимось перебитись тиждень чи два, і мають надію повернутись додому.

Крім того, працівники центру звертають увагу на той момент, що не всі внутрішньопереміщені українці, одразу наважуються телефонувати щодо певної вакансії через перенесений стрес. Тому вважають, що цим людям треба дати трохи часу. 

"В час війни люди по-іншому реагують на дійсність і те, що в довоєнному житті вони б зробили одразу – тут їм треба дати час, щоб адаптуватись. Гадаю, наша робота у майбутньому буде полегшенням і для львів'ян. Всі в місті зараз радо надають свої послуги, домівки для внутрішньо переміщених осіб. А з часом ці люди самі вже зможуть налаштувати свій побут і жити в нових реаліях".

В інформаційному центрі запевняють – робота є і нових вакансій з'являється дедалі більше. Олена Голишева розповідає, що минулого тижня львівські підприємства, установи, організації почали ревізію свого персоналу, аби орієнтуватись хто є, хто потрібен. 

Читайте також: "Ми повернемося відновлювати наші міста й села, які нині вщент зруйновані". Як живуть у Львові вимушені переселенці та про що мріють

"З власного досвіду можу сказати, що телефонують працедавці й кажуть, що мають ті чи інші вакансії – аби повідомляти тих, хто шукає роботу. А шукають роботу здебільшого на звичні вакансії, якихось особливих забаганок немає", – і додає, що надають інформацію не лише внутрішньопереміщеним особам, але й львів'янам, які втратили роботу. 

Про координаційно-інформаційний міський центр ще на вокзалі переселенців повідомляють волонтери. Там же, на вокзалі дають потрібні номери телефонів, за якими переміщені українці зможуть отримати потрібні для них поради і консультації.

Як ми вже писали, польські науковці допомагають своїм українським колегам реалізувати професійний потенціал у новому середовищі. Українських вчених всіляко підтримують, аби вони й надалі продовжили займатися науковою роботою