Впорається навіть дитина: найпростіший спосіб розфарбувати пряники на ялинку

Уперше я використала розмальовані пряники замість традиційних ялинкових прикрас, коли доньці було приблизно півтора року. Все, до чого могла дотягнутися, вона намагалась спробувати на зуб, тому скляні кульки ми того року вирішили не вішати. Так у мене з’явилося нове хобі, а Різдво у нас пахне лише ялинкою і мандаринами, я й імбиром, гвоздикою та корицею.

Тепер донька підросла і їй теж цікаво розмальовувати пряники. Але дитині важко проводити рівні лінії глазур'ю чи повторювати візерунок за зразком. Та й особливою посидючістю моя дитина не відрізняється. Тому поки я намагалася "розграфити" один пряник, аби зімітувати вишивку (це мій улюблений дизайн), Соломія примудрялась накалякати щось на всіх інших. І більше не було що розписувати. Тож довелося шукати максимально спрощений спосіб. Не знаю, як ця техніка називається, вона не потребує особливих навик, але виходить досить гарно.

Отож спочатку випікаємо пряники за будь-яким зручним для вас рецептом. Зазвичай тісто на пряники розкачують до товщини 4-5 мм, але якщо плануєте їх вішати на ялинку, треба робити трошки тонші. Випікаю їх я теж хвилини на дві довше. Так вони твердіші, але легші, тож не обриваються під власною вагою. 

Поки пряники ще теплі, робимо в них паличкою отвір, у який потім просунемо стрічку. Якщо вони вистигнуть, то при спробі зробити отвір можуть розламатися.

Спечені "продірявлені" пряники розкладаємо на рівну поверхню, поки не вистигнуть. Теплі вони легко деформуються.

Готуємо глазур  

Один яєчний білок

180-200 г пудри (залежно від розміру білка)

0,5 ч. л крохмалю (якщо нема, можна обійтися)

0,5 ч. л лимонного соку.

Збиваємо білок з пудрою і крохмалем на невеликих обертах міксера, поки маса не стане блискучою і білосніжною. Наприкінці додаємо лимонний сік.

Частину глазурі перекладаємо в одноразовий кондитерський мішок (замість нього можна скрутити корнетик з пергаменту, використати пакет з-під молока чи зіп-пакет). Зав’язуємо пакет, аби при натисканні глазур не витікала через верх. Тоді ножицями акуратно зрізаємо кінчик (буквально міліметр-два), аби глазур витікала тонкою ниткою. 

Далі все просто: малюємо квіткову пелюстку глазур’ю (посередині можна надавити сильніше). А тоді вологим (не мокрим) пензликом "розмазуємо"  лінію. Накладаємо пелюстку за пелюсткою. рухаючись від краю до центру. Особливо гарно це виглядає на ялинках – ніби засніжені гілки. Сніжинки також виходять доволі гарні. А головне – дитині значно легше малювати пензликом, ніж акуратно виводити завитки кондитерським мішечком.

P.S. Рецепт тіста для пряників

650 г борошна

200 меду

200 г масла

200 г цукру

2 ч. л. розпушувача

2 яйця

Цедра одного апельсина, спеції

Цукор, масло та мед розтопити (але не доводити до кипіння). Дати трохи вистигнути й додати два розтерті яйця (суміш не має бути надто гарячою, аби яйця не зварилися). Потім у ще теплу суміш додати борошно з розпушувачем і спеціями. Я даю свіжий натертий імбир, дві чайні ложки кориці та по одній – гвоздики, кардамону й мускатного горіха. Можна також додати столову ложку какао, аби тісто було темнішим. 

Замісити м’яке тісто. Поки тепле, воно навіть може липнути до рук. Але після того, як відлежиться в холодильнику (краще ніч), стане твердим і з ним легко працювати. 

Порція досить велика, тож сміливо можна робити на половину інгредієнтів. Але можна замісити цілу порцію, а випікати по трошки – тісто без проблем може полежати кілька днів у пакеті в холодильнику. 

Як розфарбувати пряники на ялинку можете подивитись у відео за покликанням. 

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook–сторінку.