"Бити ворога доводилося у режимі нон-стоп": боєць волинської бригади Гран 77 днів провів на бойових позиціях під Торецьком

Історію бійця розповіли на фейсбук-сторінці 100-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ, передає "Еспресо.Захід".

До 45 років не мав стосунку до війська

Пан Олег на псевдо Гран служить на посаді командира відділення у 3-му механізованому батальйоні 100-ї ОМБр. До 45 років чоловік не мав жодного стосунку до війська.

Закінчивши Білоцерківський державний аграрний університет (нині Білоцерківський національний аграрний університет) і здобувши спеціальність агронома, Олег усе життя працював за фахом – спочатку у колгоспі, згодом – у фермерському господарстві. 

"У лютому 2022-го я не пішов до ЗСУ добровольцем, бо розумів – хліб теж треба комусь вирощувати. Але коли влітку 2024-го одержав повістку, навіть гадки не мав ухилятися – у визначений час прибув до ТЦК, пройшов ВЛК, згодом – курс БЗВП (базової загальної військової підготовки) у навчальному центрі", – згадує Олег.

77 днів на позиціях

На початку серпня чоловік потрапив до лав 100-ї ОМБр. Пройшовши допідготовку та адаптацію, вирушив у Торецьк на своє перше бойове завдання.

Однак замість запланованих п’яти днів, Гран пробув на позиціях 77 днів, щодня демонструючи неабиякий героїзм.

"Увесь цей час поруч зі мною був побратим Валера на псевдо "Лівша", з яким ми познайомилися ще в навчальному центрі. Згодом ми "підхопили" ще бійця Олександра на псевдо "Карп" зі 150 ОМБр, – каже Олег. – Бити ворога доводилося у режимі нон-стоп. Бо там якщо не ти, то тебе. Завдяки раціям у нас був постійний зв'язок з командуванням. Дронами нам доставляли батареї до рацій, воду, їжу (хліб, галети, консерви, сало). Ремінці, звісно, затягнути довелося. Та найбільше я чекав "передачу" із сигаретами – без курива справді не міг…" – ділиться військовий.

Найважчим випробуванням за увесь цей час, зізнається боєць, стала втрата побратима із сусідньої позиції. "Йому ударною хвилею зламало шию. Ми змогли затягнути його у підвал, але зарадити вже нічим не могли. За кілька хвилин він помер у мене просто на руках…", – розповідає Гран.

А ще Олег жартує, що після війни зможе на пів ставки підпрацьовувати у лікарні хірургом. "У декого з хлопців починали нагноюватися дрібні уламки, які потрапили в тіло під час обстрілів. Брав ножа, добре випалював лезо, а перекис водню і перев’язувальний матеріал в аптечках були. – Одним словом, навчився давати раду тій напасті – "пацієнти" із сусідніх позицій вже в чергу до мене "на прийом" писалися… – розповідає військовий.

Орден "За мужність"

До речі, на виконання бойового завдання Гран вирушав пострижений "під нуль". А повернувся з чималою бородою та довгою зачіскою.

Найперше, що зробив чоловік, коли нарешті повернулися із 77-денного бойового завдання, подзвонив братові та колишній дружині, щоб передала вітання доньці і сину.

До слова, указом президента України від 23 лютого 2025 року молодшого сержанта Гранківського Олега Володимировича нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня.

Читайте також: Сєпар з Луганщини, який за 11 років жодного разу не покидав ЗСУ: про воїна 128-ї Гірсько-штурмової бригади й те, що за час війни його вразило найбільше

Бойовий шлях волинської бригади

Вже у березні-квітні 2022 року батальйон Луцького району виконував завдання безпосередньо в зоні ведення бойових дій.

На початку березня 2023 року Луцький батальйон вирушив на Бахмутський напрямок. За місяць – на початку квітня 2023-го – управління бригади та інші чотири батальйони (Ковельський, Камінь-Каширський, Володимирський та батальйон Луцького району) приступили до виконання бойових завдань на Лиманському напрямку.

За понад рік перебування на сході України підрозділи 100 обр ТрО успішно виконували і виконують бойові завдання на Бахмутському, Куп’янському, Сіверському та Лиманському напрямках.

За цей час волинські тероборонівці не здали жодної позиції і не зробили жодного кроку назад. На початку грудня 2022-го командиру 100 обр ТрО, полковнику Руслану Ткачуку було вручено Бойовий Прапор бригади, 28 липня 2023-го – почесну відзнаку до Бойового Прапора "За мужність та відвагу".

Читайте також: За Бога та Батьківщину: що відомо про 100-ту бригаду ТрО з Волині