Великодня "церковця" на фото ХІХ ст. Фотоблог Тетяни Яцечко-Блаженко

Мова про забави молоді, які популярні були в Галичині та Буковині. "Церковця" – 6 або 4 легенів стають у коло, на їхні плечі стають 2 або 3 і так обходять навколо церкви. При падінні конструкції буває багато веселощів.



Танець "церковиця", на фото – жителі с. Тишківці, 1894 р. автор фото В. Шухевич.

Про цю традицію у своїх мемуарах згадує Богдан Лепкий. У книзі "Великдень (Зі споминів про хлоп’ячі літа)". 



Великдень у с. Тишківці, кін. ХІХ ст. Великодні забави в Східній Галичині. Потрійна вежа. Малюнок 1898 р. Художник Петро Стахевіч.

"Парубки дзвіницю зробили: на долині трьох, двох їм на раменах стоять, а на верху один, як шпиль. Тому найгірше; хоч його за ноги тримають, хитається. "Тримайся вітру" – радить котрась із дівчат. Та ще вона не вимовила того, як дзвіниця рушилася з місця, захиталася – і бебех поміж дівчат. Крик, вереск, писк... Гагілку перервали. Але гагілка нині найважніша забава. Дівчата знов беруться за руки і хоровід снується кругом церкви. "Через попові лози скакали бігцьом кози, То в гору, то в долину. То в рожу, то в калину". "Ой віл, бігме віл". Хлопці з-поза дзвіниці вискочили волом. Найсильніший тримає, його руки вчіпився меньший, того ще меньшнй, цілий шнурок; завернув, хлопці розбіглися і просто на дівчат. Знов крик І вереск і писк. Знову гагілку перервали. "Ми вашої забави не мішаємо, не мішайте ви й нам!" – каже старша дівчина і кличе товаришок до нової гагілки. Пішли тії пани с кути. Що носили на нас прути. Пішли тії пани спати. Що казали нас кувати…".

Великдень на Закарпатті, 1929 р.

Традиція церковці й досі популярна в окремих населених пунктів Львівщини й Івано-Франківщини.

Джерело: www.onb.ac.at 

Про авторку: Тетяна Яцечко-Блаженко – історик, журналіст, генеалог (м. Луцьк)

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.