Вагнери дуже нахабно поводяться на полі бою – лізуть під кулі, йдуть по трупах своїх бійців, – воїн 128-ї бригади

Про це йдеться на фейсбук-сторінці бригади, передає "Еспресо.Захід".

"До війни я мав чудову роботу – працював коком (кухарем) на круїзному лайнері. Вільно спілкуюся англійською, отримував дуже пристойну зарплату, об’їздив країни Африки, Францію, Іспанію, все Середземномор’я. Міг і далі спокійно працювати, але пішов у ЗСУ й одразу підписав контракт на три роки. Хоча раніше не відслужив навіть строкову", – розповів Гламур.

За його словами, він пішов в армію, бо побачив, які страшні речі роблять росіяни, і хотів особисто покласти цьому край.

"На Бахмутському напрямку ми тиждень займали позицію на околиці села. Під вечір, коли вже сутеніло, на нас пішла ворожа штурмова група з восьми чоловік. Перед позиціями в секреті стояли двоє бійців, і я сказав їм відходити. Але вони вирішили прийняти бій, бо були надто близько до ворога. Ми одразу зібрали свою групу й кинулися на допомогу. Шістьох росіян поклали, двоє втекли. Із нас у тому бою поранили тільки одного – мене. Я пішов у бій із "покемоном" (ПКМ – кулемет Калашникова модернізований) і коли один із ворогів підійшов надто близько, розстріляв його впритул. Падаючи, він встиг зробити постріл, куля влучила мені в ногу. Потім інші бійці оглядали вбитих. Судячи з усього, це були вагнери. Дехто вдягнений у нашу піксельну форму", – пригадує воїн Закарпатського легіону.

Він також зазначив, що вагнери дуже нахабно поводяться на полі бою – лізуть під кулі, йдуть по трупах своїх бійців.є

"Таке враження, наче під кайфом. Ми поклали їх там дуже багато. Якщо правильно організувати бій, один кулеметник може скосити до 50 ворогів. Під час бою не відчуваєш страху. А потім, коли аналізуєш, розумієш, що не завжди поводився розсудливо. До постійної стрілянини з часом звикаєш і це притуплює почуття небезпеки. Якось нашу позицію засікли й почали крити з різних сторін. З одної працює снайпер, з іншої арта й міномети. А ми відкрили консервовані ананаси, ласуємо й сміємося. Так поводитися не дуже правильно…", – додав Андрій.

Торік він пройшов навчання в Британії, де його з побратимами тренували інструктори, що воювали в Сирії й Афганістані.

"Я пояснював, що Україна воює не з Талібаном, який має на озброєнні "калаші" й іншу легку зброю, в нас інша ситуація. Але загалом навчання було дуже цікавим і корисним. Тому після війни й сам планую стати інструктором, щоб ділитися воєнним досвідом із військовими з інших країн", – наголосив старший солдат.