В Україні зупинили видобуток урану, щоб приватизувати стратегічну галузь - розслідування

Про це йдеться у спеціальному сюжеті Тетяни Чорновол для програми “Вечір з Миколою Княжицьким” на “Еспресо”.
 

Цієї осені тільки лінивий не говорить про загрози "Північного потоку". Але "Північний потік" – це не лише удар по Україні, це нам цінний урок. Цінний тому, що ще не пізно. Німеччина дала "зелене світло" "Північному потоку" не тому, що здала Україну, а тому, що своя сорочка ближча до тіла. Адже Німеччина сама опинилася на газовому гачку у Росії. Як така міцна країна попалася? Німеччина зловилася на кремлівський газовий гачок тоді коли, прийняла рішення закривати атомні станції і замінити атомну генерацію зеленою – енергією сонця і вітру.

До чого тут російський газ?.. До того, що коли не світить сонце і не віє вітер, Німеччина вмикає газові генератори електроенергії. Як при таких розкладах зелена Німеччина  могла противитися газовому "Північному потоку"?.  Ніяк… Навпаки, варто подякувати Німеччині за ту відстрочку, що була зроблена для  України…

А ще урок: щоб не потрапити на гачок РФ, треба  плекати нашу атомну енергетику.  Приклад для нас – Франція, яка будувала атомні енергоблоки, коли інші країни Європи їх закривали. У підсумку Франція  стала найбільшим в світі експортером електроенергії… Атомним хабом.

Після 2014-го Україна позбулася атомної залежності від РФ, проте зараз знову почала купувати електрику в Білорусі, де-факто – в РФ

"Атомка" вже зараз – єдина галузь енергетики, де неможливий шантаж Кремля. Адже після Майдану Україна диверсифікувала ядерне паливо. Половина енергоблоків у нас працює на російському, половина  експлуатує касети американського виробника Вестінгаус….І якщо  раптом РФ нам палива не дасть, не проблема замовити додаткові збірки у Вестінгаус…

Отож ми таки змогли зіскочити з одного енергетичного гачка РФ… 

Проблема тільки в тому, що  моновлада цей гачок знову намагається заковтнути. Посудіть самі: при зеленому менеджменті "Енергоатом" раптом став збитковим.  Минулої зими йому вже не вистачило коштів на належне  обслуговування енергоблоків. Тому під час  лютневих морозів "атомка" не витягнула  генерацію і Україна імпортувала енергію з країни агресора.

Це просто ганьба, бо навіть у буремну військову зиму 2014-15 року "Енергоатом" працював на рекордній потужності…

Цієї зими ослаблена "атомка" плюс вугільний шантаж РФ – "зелена влада" вже купує  електроенергію в Путіна. "Укренерго" навіть не дочекалося зимових холодів – відкрило шлюз: днями був проданий перетин з Білорусією на листопад. І вже з листопада почався імпорт енергії, яку люб’язно нам продає Лукашенко… Щоправда, він лише посередник, а платимо ми Путіну.

Експерт з енергетичних питань Ольга Кошарна розповідає, що купувати в Білорусі – це однаково, що купувати в держави-агресора, адже нам продають генерацію нової атомної станції, яку для Лукашенка збудував "Росатомом" за кошти російського бюджету. 

"Ми будемо купувати в них, забезпечуючи повернення кредиту "Росатому"й допомагаючи Лукашенкові в його тиранії", – зазначає член колегії Держатомрегулювання Ольга Кошарна. 

Що це означає? Позаяк дружби тут бути не може, це означає поглинання "Енергоатому" "Росатомом"… Маховик цього поглинання розкручується повільно, але впевнено. Спочатку влада домовляється про імпорт енергії від "Росатому" – значить, віяльних відключень можна не боятися, а отже, можна далі дозволити  олігархам розграбовувати "Енергоатом". Більші збитки "Енергоатому" – менша здатність до генерації – росте  потреба імпорту з держави-агресора… І так по замкнутому колу, і так  затягується зашморг…

Однак влада цього наче  не помічає. Навпаки – у неї все добре. Згадайте, які атомні амбіції виголошував президент Володимир Зеленський під час останнього візиту у США – малі атомні реактори він зібрався будувати в Україні… Мабуть, уявив  себе чи то  Ілоном Маском, чи то Біллом Гейтсом (останній, до речі, є великим фанатом атомної енергетики і насправді починає будівництво реакторів  нового покоління, так званих міні-реакторів).

В Україні зупинили видобуток урану

Це, мабуть, непогано, що Зеленський рівняється на Гейтса…Тільки якого милого тоді просто під його носом в Україні руйнується "Енергоатом", а також зупинився видобуток   урану – палива для атомних реакторів?

"Майже кожного місяця ми зупиняємося, бо не має паливно-мастильних речовин. То немає коштів, щоб купити взривчаті речовини. Щоб закупити бурову сталь, обладнання", – каже Дмитро Бондарєв, лідер незалежних профспілок Схід ГЗК.

В урановій галузі криза зараз така глибока, як ніколи. Шахтарі розповіли, що їхня робота часто  полягає в тому, щоб підняти з нижнього на верхній рівень обладнання.  Бо виходять з ладу старі насоси, шахту затоплюють грунтові води. На нові насоси грошей немає. Їх латають, вони  знову ламаються . Обладнання  перетягується вниз-вгору. Така робота, замість видобутку уранової руди.

Тому не дивно, що Схід ГЗК не може виконати контракт з "Енергоатомом" – поставити урановий концентрат. 

Ось, наприклад, позов "Енергоатома" з судової бази, – про стягнення зі  СХІД ГЗК 300 млн штрафу за непоставлений  уран. 

Борги наростають, виконавча служба арештовує рахунки підприємства, шахтарям не платять навіть мізерну зарплату.

"Зараз дуже низька зарплата у поверхневої групи. Починаючи від мінімальної заробітної плати і закінчуючи 10 тисяч грн в дуже жахливих умовах праці", – каже Дмитро Бондарєв, лідер незалежних профспілок Схід ГЗК.

Дмитро працює в забої шахти "Південна", наша розмова відбулася, щойно  він піднявся на поверхню.  Він знайшов час поспілкуватися, бо вважає публічність шансом порятувати галузь. А ось із керівництвом  Схід ГЗК (так називається підприємство, що видобуває уран) мені поспілкуватися не вдалося. "Еспресо" відмовили в інтерв’ю, посилаючись на епідемію короновірусу.  Що дуже підозріло, адже зазвичай підприємства  в такій кризі намагаються привернути увагу суспільства  до своїх проблем.

Інакше є підозра, що це "договорняк" – влада винесла вирок "урановій галузі" – щоб та тихо відмерла. До речі, ексміністр Юрій Вітренко якось прямо про це заявив,  що уранові шахти нерентабельні, дешевше купити уран за кордоном… 

Однак знаєте, так і державність можна назвати нерентабельною. А якщо ми країна з амбіціями, то зараз саме той час, щоб зрозуміти, що наш уран – це наш квиток у клуб геополітики…  

У світі розвіданого урану – лише на 40 років

Річ у тому, що урану  в світі мало. Критично мало. Для прикладу,  нові атомні станції зараз будують із терміном  експлуатації 100 років, а розвідані  запаси урану  на всій планеті для них лише на  40 років…

Довгий час уран на світових  ринках коштував дешевше, ніж собівартість його видобутку в Україні. Так сталося, бо найбільший світовий видобувач урану, Казахстан, добуває його з піщаника, в той час як ми – з граніту. Звісно, з граніту дорожче. Також довгий час ядерні країни скидали  на продаж  для потреб мирної атомної енергетики військовий уран із складських запасів. Проте завжди було зрозуміло, що така ситуаці тимчасова. Скажу більше – часи дешевого урану вже в минулому. Сьогодні  ціна на уран на спотовому ринку стрибнула вище за собівартість нашого видобутку. І за таких умов не зрозуміло, чому ЗЕ команда не поспішає витягнути Схід ГЗК з боргів.

Друга причина збитковості Схід ГЗК – брак коштів. 

У державного Схід ГЗК є нова Новокостянтинівська шахта, яку треба лише дофінансувати… Ось вигляд на цю шахту з околиці села Новоолексіївка. І хоча вона  виглядає так непрезентабельно, повірте, це – ілюзія. Тут у надрах під кропивницькими чорноземами  сконцентровані левові запаси українського урану…Майже половина всіх розвіданих запасів України тут лежить в одному місці… Новокостянтинівка вважається одним з  найбільших родовищ світу.

І це в Україні такий ласий шматок наших надр загубився нікому не потрібний. А ось у державі-агресорі ця шахта відома настільки, що її заледве в нас не поцупили…

"Це було в часи тісної, так сказати, любові, цілування в ясна Януковича в 2010 році, тому що тоді, ось коли підписували й ці сумновідомі харківські угоди, я бачила проєкт угоди, Росія хотіла зайти на нашу Новокостянтинівську шахту, це було в якійсь таємній угоді, саме тому, що в неї проблема з власними родовищами. У них гроші знайшлись би, звичайно, але, слава Богу, цього не сталося", – каже Ольга Кошарна.

Добре, звісно, що шахту не поцупила Росія, але дивно, що Україна її досі не підняла… Новокостянтинівська шахта зараз експлуатується не в промисловому, а в  дослідно-промисловому режимі. Проте навіть в умовах напівроботи вона вже покриває третину вітчизняного видобутку… Великі вантажівки регулярно щопівгодини вивозять руду.

До речі, ці це також свідчення  безгосподарності держави.  Треба прокласти лише 5 км колії, щоб вантажити  руду у вагони. Натомість вона возиться вантажівками на відстань аж 60 км до інших Шахт Схід ГЗК Смоліно, а звідти вже у вагонах їде не переробку на завод в  Жовтих Водах…

До речі, концентрація урану на цій шахті вдвічі більша ніж на Смоліно. Отож варто лише дофінансувати  снувати шахту, запустити там роботу на повну – і уранова галузь отримає шанс вилізти з боргів.

Проте і цього не відбувається. Навіть коли в бюджеті 2020 року з’явилися витрати на розширення ствола, на нове обладнання для цієї шахти тощо, в загальній сумі на 140 млн грн, ці кошти  були хутко перерозподілені  в короновірусний фонд і  пішли на  "Велике будівництво".

Уранову галузь навмисне банкрутять?

Виробникам сонячної та вітрової енергії щороку виплачується "зелений тариф", який є нічим іншим, як доплатою-дотацією в розмірі 50 млрд грн. Чому ж тоді не підтримати одноразово  уранову галузь мізерною на цьому фоні сумою – 2 мільярди грн, які скоро  повернуться в  бюджет з лишком. 

Чому ж у такому разі уряд кинув уранову галузь напризволяще. У мене є тільки одне логічне пояснення. Галузь умисне  банкрутять заради приватизації.  

Думаєте, це  стратегічна галузь і її приватизація неможлива? Насправді при моновладі можливо все. Зокрема, в країні  вже легалізовані приватні ліцензії на видобуток урану.

"У нас є кілька дрібних родовищ, які можна розробляти підземним вилуогоовуванням, як у Казахстані, але їх віддано у приватні руки Буткевичу, який отримав ці ліцензії незрозумілим чином через суд", – каже пані Кошарна.

Геннадій Буткевич, якого згадує Кошарна, – це власник всім відомої мережі гіпермаркетів АТБ, але мрія в нього інша. 

"Моя мрія – будувати атомні реактори в Україні", –  зізнався він в інтерв'ю Гордону. 

Це насправді дуже позитивно, що в Україні є бізнесмен з такою мрією і раціональним   мисленням. Однак є деякі нюанси методів роботи. Уранове підприємство Буткевича називається "Атомні енергетичні системи України". Це воно  отримало ліцензії на добуток  стратегічного урану, що раніше вважалося неможливим.  Буткевич, зокрема поскаржився Гордону, що "пробити" ліцензії було непросто, дозвіл на розвідку урану вони отримували три роки.

А я додам, що отримані та легалізовані вони були в досить сумнівний спосіб, без аукціону і конкурсу.

Треба віддати належне стратегічному мисленню Буткевича – око на уран він поклав давно. В часи Януковича, коли для дерибану надр була впроваджена в законодавство норма про  отримання ліцензії на видобуток без аукціону й усі кинулися на розграбунок газоносних і нафтоносних надр, Буткевич  замислився про те, щоб стати урановим королем…

Однак у часи Януковича чужих у надра не пускали, а після  Майдану уряд скасував норму часів Януковича. Однак Буткевич хитро зіграв в юридичні площині…  Він зробив засилку документів   в службу Держгеонадр, а коли там відмовили видати спецдозвіл без аукціону, подав позов у суд – і виграв. Суд вирішив, що хоча норма про  розбазарювання надр без аукціону скасована, але  це не може бути підставою відмови  Буткевичу, бо він готував документи для подачі коли вона ще діяла… Стратегічний статус  урану суд просто оминув увагою і просто  зобов’язав Держгеонадра видати "Атомним енергетичним системам України" спецдозволи на проведення робіт на чотирьох уранових площах. 

Однак почати роботу Буткевич тоді не зміг, бо була порушена кримінальна справа. Слідство розслідувало розголошення державної таємниці спеціалістами державного КП "Кіровгеологія", які передали Буткевичу всю інформацію  георозвідки та перейшли на роботу в його компанію.

Проте після перемоги на виборах Володимира Зеленського Буткевич швидко знайшов з новим президентом спільну мову. Сам Буткевич розповів Гордону, що вперше зустрівся з Зеленським у США: "Коли він був Америці, в Чикаго. Цікава зустріч була. Так, я бачив очі людини, яка хоче зробити добре".

У цей час син молодшого  партнера Буткевича з "Атомних енергетичних систем України" Павло Якименко вже став депутатом "Слуги народу"…

Як і слід було чекати, син партнера Буткевича  пішов у профільний енергетичний комітет, де  відверто лобіює інтереси приватної фірми свого батька та Буткевича. 

Зокрема, зусиллями свого депутата й моновлади були остаточно легалізовані  спецдозволи "Атомних енергетичних систем України" на уранові площі. Для цього в  Кодекс про надра була повернена норма часів Януковича, що дозволяє  отримувати ліцензії без аукціону, якщо приватник "на власні кошти"зробив  георозвідку.

Щоправда, фірма Буткевича купила геодані в державного "Кіровгеологія", про що  відомо з кримінальної справи. І це далеко не те саме. Проте такі нюанси зараз нікого не хвилюють. Тим паче, що й та кримінальна  справа закрита. СБУ, прокуратуру та суд раптом осінило, що нічого секретного КП "Кіровгеологія" фірмі Буткевича не передавала. Та й справді, звідки то би взятися грифу "секретно" на документах  георозвідки часів Радянського Союзу щодо покладів урану – сировини для атомної зброї. Які тут можуть бути секрети?

Зе-влада лобіює інтереси приватника в урановій галузі на шкоду державі

Проте годі іронізувати. Якщо говорити серйозно – все це свідчить про те, що "зелена влада" сприяє появі приватного гравця в урановій галузі…

Я, до речі,  не проти появи приватника. Приватний бізнес мобільний, пробивний, націлений на успіх. "Атомці", зрештою, так потрібні лобісти. Якщо Буткевич почне видобуток урану й почне платити державному гідрометалургійному заводу, що в складі Схід ГЗК, за доведення урановмісної сировини до товарного продукту – уранового оксидного концентрату, то це буде гуд для всіх. Зізнаємося чесно, державне підприємство не може освоїти родовища, які прибрав до рук  Буткевич…

Однак зовсім інша справа, коли Буткевич, користуючись близькістю до влади і складним становищем державної уранодобувної галузі, вичленить такі цінні активи Схід ГЗК, як згаданий вище гідрометалургійний завод в Жовтих Водах, і Новокостянтинівську шахту… і забере під себе…  

А такі чутки, треба сказати, гуляють експертними колами та владними коридорами. Вони підживлюються – законодавчою діяльністю згаданого вище нардепа Якименка…

Син молодшого уранового партнера Буткевича провів у Закон про надра також норму, яка дає  можливість анулювати ліцензію у СхідГЗК, що "незадовільно працює" на Новокостянтинівській шахті …

Також зауважу: концентрація всіх ланок виробництва в своїх руках – підхід, традиційний для  Буткевича. 

Один приватний власник уранової галузі – це в інтересах Кремля

Проте якщо для АТБ це добре, чому для урану – ні? А тому, що є фактор Росії. Одного приватного власника легше зламати чи купити і таким чином поховати атомні амбіції України. Та й двох – не проблема. Нагадаю, як алюмінієві заводи України були зумисно приватизовані  російським інвестором, щоб зупинити їх назавжди.

"У кожному разі, потрібно обов'язково зберігати в державній власності гідрометалургійний завод і шахти, Новокостянтинівську особливо. А ті, хто буде приватний способом видобувати руду, нехай переробляє, і платить за переробку державному підприємству", – каже Ольга Кошарна.

Чому я вже кажу про двох приватних гравців? Бо, схоже, не лише Буткевич виявляє інтерес до урану.

"Усі раніше  думали про вуглець. А коли ми зайнялися спочатку ураном, а потім рідкоземельними металами, усі різко побігли", – зауважує Ольга Кошарна.

Хто ще побіг? Схоже, що Ринат Ахметов. Зокрема, нещодавно керівником Схід ГЗК призначили менеджера Ахметова. Однак не суть важливо, два чи три приватні гравці, важливо інше – суспільству треба слідкувати, щоб державна уранова галузь не втратила державне ядро

"Триває свідоме банкрутство підприємства, і мені не подобається призначення этого Шовгелі, менеджера Ахметова", – додає Ольга Кошарна.

З’явився в урановій сфері приватник – це добре, два – ще краще, але державне ядро – Схід ГЗК – обов’язково треба укріплювати. Тому уряд має не "зливати", а навпаки   профінаснувати підприємство з бюджету. Всі інші варіанти – це зрада й державні втрати. 

А ще суспільству треба пильно слідкувати, щоб влада не "зіскочила" з проєкту синхронізація нашої енергосистеми з Євросоюзом. Бо все це пов'язано. Коли це відбудеться – імпорт енергії з Росії та Білорусі в Україну стане неможливим… Зате наш "Енергоатом" зможе експортувати надлишок струму в Євросоюз, отримувати додатковий прибуток, це потягне за собою й розвиток уранової галузі.

Для синхронізації треба виконати 15 пунктів. Чотири виконала попередня влада, чотири – "зелена" влада, ще залишилося сім.

Тому слідкуємо… Щоб "зелена влада" не зістрибнула із синхронізації, щоб влада не злила уран. Утримаємо ці бастіони – нікуди не дінемось, повірте, ще будемо атомним хабом.