Це було одне з рішень, яке ухвалили на стратегічній сесії, що присвячена питанню ревіталізації ДП "Солевиварювальний Дрогобицький завод".
Чому саме стоянка потрібна підприємству і як рятуватимуть історичну солеварню в місті, де сіль навіть на гербі - з’ясував "Еспресо.Захід".
Туристи важливіші, ніж сіль
Кілька мільйонів із дрогобицького бюджету підуть на стоянку біля солеварні тому, що в сам завод вкласти грошей місцева влада не має права, - пояснює заступник міського голови Дрогобича Андрій Ковч.
"Упродовж семи років ми намагаємось зберегти підприємство. Я був лобістом переведення солеварні з державного в комунальну власність Львівської обласної ради, адже тоді це б відкрило можливості для залучення фінансових коштів із місцевих бюджетів. Однак на нині солеварня залишається державним підприємством. Ми, згідно бюджетного кодексу, не можемо фінансувати і підтримувати його з місцевого бюджету Дрогобицької міськради. Так само воно не може бути підтримане з бюджету Львівської обласної ради. Але що стосується міста - те воно готове брати на себе", - розповідає Андрій Ковч.
Оскільки
прохання Дрогобицької міської та Львівської обласної рад щодо передачі солеварні в комунальну власність у Києві проігнорували, то за законодавством вкладати гроші в ремонт застарілих будівель місцева влада не може. Відтак долучаться, вклавши кошти в облагородження тієї прилеглої території, що є у власності міста.
"Отож ми не можемо залучати кошти в ремонт самої солеварні, зате можемо облаштувати стоянку біля території заводу. Це - необхідний момент для розвитку заводу, який залежить саме від місцевої влади.
Стоянка розрахована для туристів. Навіть є вартість проєкту - 3,5 млн. гривень. Площа стоянки - 10 метрів на 80.
Туристи зараз активно відвідують нашу солеварню і мають можливість побачити весь процес виварювання солі. Впродовж останнього року тут роблять акцент, що заробляти треба саме на туризмі, а не власне на виварюванні ропи і продажу солі. Бо та кількість, яку на нині виварюють є цінною лише як брендовий продукт", - пояснює Андрій Ковч.
Окрім стоянки, яку хочуть облаштувати. на території солеварні є гаражний коопертив. Він не має привабливого вигляду, а тому вирішується питання про його перенесення і демонтаж.
Андрій Ковч каже, що вже зараз ведуть перемовини у розв'язанні цього питання.
"Ми ще не знаємо, що там буде натомість, але це може бути відкритий громадський простір, або там будуть розміщені малі архітектурні форми, які згідно з архітекторськими рішеннями пасуватимуть під солеварню і дерев’яні церкви. Тобто те, що буде органічно поєднуватись з територією, церквами і заводом"
Львівський пам'яткоохоронець Василь Петрик у коментарі також зазначив, що солевиварювальний завод у Дрогобичі має ряд проблем і про це треба говорити, але напрямок, як врятувати об'єкт має бути один у всіх - розвинути і зробити туристичний магніт.
"Це комплексна пам’ятка - археології, (тому чекаємо, що Мінкульт внесе її до державного реєстру), пам’ятка архітектури і пам’ятка науки і техніки національного значення. І ця комплексна пам’ятка, як діючий комплекс, потребує також інфраструктури для розвитку туристичного відвідування, тому парковка потрібна", - розповідає Василь Петрик.
Роль держави в проєкті є важлива, утім, за словами чиновників - механізму, як профінансувати солеварню, вони не мають.
"Проблема в тому, що солеварня має статус підприємства. А він не дає змоги отримувати субвенції, дотації і гранти. Ідеальним виходом було би перевести її в статус установи, або закладу", - зазначає Андрій Ковч.
Василь Петрик своєю чергою висловлює надію, що в майбутньому солеварня буде - національного рівня і в перспективі може навіть стати об’єктом світової спадщини.
"Це підприємство є знаковим для Дрогобича. І церква святого Юра, яка там теж на території, збудована на кошти дрогобицьких жупників. І церква Воздвиження Чесного хреста, яка теж є поряд, – вона теж вартує бути в списку світової спадщини ЮНЕСКО. Ми будемо подавати документи на це від області. В попередньому списку ця церква фігурувала, утім незаслужено викреслена тільки тому, що було обмеження на кількість об’єктів.
Тому дуже важливо, що ця сесія відбулась і опрацьовується концепція подальшого розвитку - історики, соціологи, архітектори і дизайнери працюють. Тобто є різні погляди і в результаті обговорення вони повинні бути зшиті докупи, в цілісну програму".
Довідково. Дрогобицька солеварня - найдавніше діюче підприємство в Україні. Воно функціонує безперервно щонайменше від XIV століття, саме з цього часу є чіткі згадки. Історики припускають, що воно почало функціонувати й ще раніше, але це покажуть подальші археологічні дослідження.
Фото: wikipedia
- Нагадаємо, Дрогобицька солеварня оголошувала конкурс на логотип.