Укриття Львова: що міській владі вдалося за 7 місяців і які плани подальшого впорядкування

"Еспресо.Захід" поспілкувався з керуючою справами виконкому Львівської міської ради  Наталією Алєксєєвою

Пані Наталю, ніхто не знає, скільки часу львів'яни перебуватимуть під загрозою ударів росіян, тому питання укриттів і бомбосховищ залишатиметься актуальним надовго. Як ви схарактеризували б стан цих споруд у місті? 

Захисні споруди здебільшого будували на території промислових підприємств. Не лише в Україні, а й на Заході. Тобто була концепція, яка передбачала: якщо в місто заходить війна – цивільне населення евакуйовують, залишають лише підприємства, що забезпечують потреби, зокрема, і збройних сил. Тому такі захисні споруди й надалі числяться за територією підприємств. У Львова багато територій промислових підприємств були приватизовані й зараз уже не функціонують або ж там розбудовують житлові об'єкти чи розміщена інша інфраструктура. Тих, що залишилися, небагато і вони далеко від житлових зон. Питання – як і що робити з цими захисними спорудами – більше стосуєтсья власників, адже половина залишається в державній власності. У комунальній власності Львова є лише 17 захисних споруд, на кілька тисяч людей. Тому акцент робимо, як і в усіх інших містах, на найпростіші укриття. На 90% вони розміщені в об'єктах житлового фонду – багатоквартирних будинках. Це здебільшого технічні приміщення, цоколі чи підвали. Фактично це є приватна власність. За законодавством квартира – твоя власність, і ти є співвласником усіх нежитлових приміщень, які є в будинку. 

Тобто виходить, що облаштуванням укриттів мають займатися самі мешканці?

Юридично ще навіть немає механізму, щоб місто туди вкладало гроші. В нас існують програми, за яким місто співфінансує ремонт і інші роботи у багатоквартирних будинках. Такі програми, серед іншого, можуть використовуватися на ремонт чи додаткове облаштування укриттів у будинках, якщо на це буде рішення співвласників. Але перш за все потрібно визначити, чи власники хочуть вкладати гроші й робити ремонти в цих укриттях. Будь-яка ініціатива має виходити від самих власників. Хочу наголосити, що навіть у цей час у нас виникли бюджетні обмеження, пов'язані з воєнним станом. 

У вас є обмеження на вкладання грошей в укриття?

У нас визначено перелік робіт, які ми можемо проводити та фінансувати. Він змінюється щомісяця – десь додається, десь розширюється. Але поки що наші програми навіть зі співфінансування робіт у багатоквартирних будинках не мають можливості отримати фінансування через казначейське обмеження. Ми сподіваємося, що це може бути переглянуто. Це один з аспектів цього питання.

Там, де будинки більш сучасні, й так уже багато зроблено силами ОСББ. Вони просто додатково облаштовували комфортний побут. Адже якщо ви берете якісь вимоги чи рекомендації до облаштування укриттів, чи вимоги загалом, які приміщення можуть визнаватись укриттями (а такі рекомендації надає ДСНС), там не встановлено обов'язкових параметрів. Є дуже мінімальний перелік вимог, яке приміщення ми можемо віднести за обліком до укриттів. Навіть звичайний окоп є укриттям. Бо основний параметр – розташування нижче землі, ще дуже добре, коли є стіни без вікон, а висота має бути не нижче ніж 170 см, аби міг зайти середньостатистичний мешканець. Коли немає доступу до водопровідних труб, треба принести воду. 

Але є також школи, лікарні, інші комунальні заклади, укриттями в яких має опікуватися міська влада.

У частині комунальних закладів якраз місто на повну силу реалізує їх облаштування. Якщо говорити про школи, то реалізовано все – і світло і вбиральні. Робили це впродовж літа. 

Плануєте ще покращувати ці укриття чи там, на вашу думку, все вже добре обладнано?

Цей процес почався з червня, основний акцент – до 1 вересня провести світло, забезпечити воду, туалети. Зараз там дооблаштовують, є нюанси щодо теплозабезпечення – тобто встановлення чи буржуйки, чи іншого альтернативного джерела опалення. У лікарнях також облаштовані укриття, є генератори, аби вони функціонували за будь-якого розвитку подій. Процес удосконалення триває постійно: облаштували в одному місці, переходять до іншого.

Фінансування на ці роботи вистачає?

Враховуючи те, що комунальні лікарні – це некомерційні підприємства, вони обслуговуються у звичайних банках. У них вільні джерела доходів і оперування цими грошима. У школах казначейські вимоги мають стрічку, що стосується підготовки до опалювального сезону чи аварійно-ремонтних робіт, то можемо теж коригувати.

У серпні президент ввів у дію закон про обов'язковість укриття у кожній новобудові. Чи бачили у Львові вже проєкти з укриттями?

Держава внесла зміни щодо ДБН і регулювання містобудівної діяльності. У цій частині й наголошувалося на наявності такого розділу в проєкті, як укриття. Зараз у Львові вже тривалий час не будуть житла без підземних паркінгів, а в сучасних вимогах паркінги можна використовувати як укриття. За законодавством, підземні паркінги є спорудами подвійного призначення. Єдине – закон передбачає додаткову сертифікацію та утвердження того що це є захисною спорудою. Це питання контролює ДСНС. Саме вони можуть підтвердити цей статус і поставити на облік, як споруду подвійного призначення.

Чи є у місті вказівники укриттів, чи достатньо їх? Адже люди, які не знають Львова, не розуміють, куди їм іти. Чи маєте цьому якусь оцінку?

Коли комунікували стосовно цього питання, озвучували три основні вимоги, якими мали б керуватися люди. Перше – шукати торгові центри, які мають паркінги або цокольні приміщення чи приміщення, де немає вітрин. Є онлайн-карта укриттів, можна заходити, подивитись, але головне – якнайдалі від вікон і за принципом подвійної стіни. 

Не знаю, наскільки  інформативними будуть вказівники. Навколишня територія, де люди опиняються, доволі розмаїта. Довкола може бути і 50 укриттів. Як подавати цю інформацію, поки що не дійшли до консенсусу. Комунікаційно це складно організувати. За обліком є 6 тисяч укриттів, і яким чином подати інформацію про них, щоб було всім зручно, крім цього онлайн-доступу, поки що не маємо розуміння. Тому наразі озброюємо людей простими тезами – паркінги, онлайн-карти укриттів і принцип подвійної стіни.