У середу у Львові попрощаються із захисниками Богданом Дмитриком та Олександром Іванічкіним
У середу, 6 грудня, Львів попрощається з військовослужбовцями Богданом Дмитриком та Олександром Іванічкіним, які загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну
Про це повідомляє ЛМР, передає "Еспресо.Захід".
Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
О 10:30 у храмі святих Володимира і Ольги (вул. Симоненка, 5) відбудеться прощання з воїном Богданом Дмитриком.
Чин похорону захисників Богдана Дмитрика та Олександра Іванічкіна розпочнеться о 12:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 12:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки захисників
Богдан Дмитрик (20.05.1987-01.12.2023). Львів’янин.
Навчався у Ліцеї №46 імені В'ячеслава Чорновола Львівської міської ради. Здобув освіту у Закладі вищої освіти "Львівський університет бізнесу та права" (тоді – Інститут).
Протягом останнього періоду працював оператором із налагодження автоматичних та напівавтоматичних ліній у компанії "ГАЛИЧ ПРОФІЛЬ". У вільний час захоплювався мисливством, рибальством та збиранням грибів.
Був надзвичайно харизматичною і доброю людиною, люблячим батьком та чоловіком.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність військового досвіду, добровольцем став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
У Богдана Дмитрика залишилися батьки, дружина та 3-річна донька.
Олександр Іванічкін (21.09.1975-29.11.2023). Львів’янин.
Навчався у Ліцеї №45 Львівської міської ради. Після закінчення школи проходив строкову військову службу у місті Яворів Львівської області.
Із 1999 року проживав у Італії, де працював на меблевій фабриці. За словами рідних, Олександр Іванічкін мав «золоті руки» та був винятково доброю людиною.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся на Батьківщину та добровольцем вступив до лав Збройних Сил України. Боронив територіальну цілісність та суверенітет держави на східному напрямку у складі 5-ї окремої штурмової Київської бригади оперативного командування "Північ" Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Олександра Іванічкіна залишилися мама, сестра і двоє синів.
Нагадаємо, волинянин проведе у в'язниці понад три роки за ухилення від призову
- Актуальне
- Важливе