Сотні нових кілометрів велодоріжок: чи зможе Львів за 10 років стати велостолицею України

"Еспресо.Захід" розповість, що це за концепція і чи зможе вона перетворити місто Лева на столицю велотранспорту України.

Історія розвитку велотранспорту у Львові

Фото: Фотографії старого Львова

У Львові велосипеди з’явилися практично в той же час, коли їх почали вдосконалювати в Європі. Вже у 60-70-х роках ХІХ ст. на вулицях Львова пани розважалися поїздками на новій моді того часу – велосипедах, які стрімко завойовували популярність серед різних груп населення. У 1886 році у Львові був зареєстрований "Львівський Клуб Циклістів", який став першим велосипедним клубом на території України і одним з перших у Європі. До кінця ХІХ ст. "кола", як спершу називали львів’яни велосипеди, стали звичним явищем і заполонили місто. Цікаво, що пізніше велосипед називали "біциклом", а керманичів називали "циклістами". Лишу у 1910-х роках популярності набула назва "ровер" за іменем англійської фірми, вироби якої користувалися на Галичині популярністю. Досі львів’яни кажуть на велосипед – ровер.

Однак велоінфраструктуру в місті почали активно розбудовувати значно пізніше – в 2010-х роках, коли було затверджено першу Концепцію розвитку велосипедного руху і облаштування велосипедної інфраструктури у м. Львові у 2011-2019 роках.

Документ передбачав будівництво 268 кілометрів велоінфраструктури до 2020 року. Реалізовувати концепцію почали у 2011 році. Та станом на 2023 рік збудовано лише 135 кілометрів велоінфраструктури (велодоріжок, велосмуг тощо).

Додамо, що станом на кінець 2021 року, у Києві було створено понад 200 км велодоріжок та велосмуг, там також напрацьовують плани по розширенню веломапи міста. 

Цікаво, що разом з інфраструктурою у Львові почала зростати і кількість велосипедистів – з менше ніж 1 % до 8 % у теплий період, і до 4 % у холодний період 2021 року (дослідження проведено у межах реалізації Плану сталої міської мобільності м. Львова, період опитування з 5 вересня до 20 жовтня 2021, опитано 800 осіб).

Для чого розробили нову концепцію

Фото: ЛМР

Розробниками концепції виступає ряд міських структур: Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури, комунальна установа Інститут міста, робоча група з розвитку велосипедної мережі та інфраструктури, Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування, ЛКП "Львівавтодор", ГО "Львівська асоціація велосипедистів" та Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH. У спільній роботі вони розробили документ на 82 сторінки. Ознайомитися можна за посиланням.

За їх словами, нова концепція розвитку велосипедного транспорту на території Львівської міської територіальної громади до 2033 року є логічним продовженням і розвитком попередньої концепції. Під час розробки цієї концепції було проаналізовано досвід реалізації попередньої, зокрема, її успіхи та причини неповної реалізації. Ця концепція є також реакцією на запити громади та пропонує можливості для розвитку наявної та створення нової безпечної і комфортної велосипедної мережі та велосипедної інфраструктури у Львові.

"Ця концепція містить перспективну карту розвитку велосипедної мережі, пріоритети з облаштування та будівництва конкретних ділянок веломережі, принципи з будівництва велоінфраструктури, ключові завдання, скеровані на популяризацію велосипедного транспорту серед жителів громади", - йдеться в додатку концепції за яку пропонують проголосувати депутатам ЛМР.

Крім цього важливою причиною перегляду концепції стали зміни адміністративного устрою, а саме створення Львівської МТГ. Територія Львівської МТГ збільшилася з 171 кв. км  до 311,4 кв. км, збільшилась і кількість населення.

"Війна та міграція населення до заходу України показали вразливість автомобілецентричного планування міського середовища, що обмежує у пересуванні не власників авто та сприяє закоркованості вулиць, які перешкоджають руху громадського транспорту. Крім того, надвисокий попит на паркування автомобілів не може бути забезпечений у межах історичного ареалу Львова", - констатують розробники концепції та додають, що актуальність створення нової зумовлена не тільки потребами користувачів велосипедів, а й стрімким розвитком легких персональних електричних транспортних засобів (зокрема електричних самокатів).

Що планують змінити до 2033 року

Фото: ЛМР

Згідно з методикою Morgenstadt: City LabsProject Handbook, низькому рівню забезпеченості громади велоінфраструктурою відповідає показник до 15 велодоріжок та велосмуг на 100 000 населення, середньому рівню – від 15 км до 25 км, а високому – понад 25 км. Отже рівень розвитку велосипедної інфраструктури у Львові зараз перебуває на межі середнього та низького рівнів. Для переходу до високого рівня забезпеченості потрібне додаткове створення понад 100 км велодоріжок і велосмуг.

"У 2033 році велосипед у Львівській МТГ – привабливий транспортний засіб для переважної більшості жителів, щоденно на велосипеді та іншому легкому персональному транспорті переміщуються щонайменше 15 % жителів громади", - пишуть автори концепції у розділі "Візія".

Одна з головних цілей концепції – облаштувати не менше 150 км додаткової велосипедної інфраструктури до 2033 року. Її будуть виконувати в кілька етапів і в пріоритетності:

• І пріоритет – з’єднання наявної велосипедної мережі, загальна протяжність – 16,11 км;  
• ІІ пріоритет – будівництво та облаштування нових ключових ділянок велосипедної мережі, загальна протяжність – 111,2 км.
• ІІІ пріоритет – будівництво нової велосипедної мережі, загальна протяжність – 118,62 км.
• ІV пріоритет – будівництво інших ділянок велосипедної мережі, загальна протяжність – 201,62 км.

Тобто максимальна загальна протяжність планованої велосипедної мережі, яку хотіли б зробити становить понад 440 км, а разом з наявною б становила 580 км. 

Фото: Львівська асоціація велосипедистів

Цікаво, що на теперішній 2023 рік, коли відбуваються активні суперечки про те, щоб чим більше коштів виділяти на армію, у програмі прописано цілий ряд будівництв та ремонтів:

1. З’єднання велосипедної мережі вул. Т. Шевченка, вул. Городоцької та вул. Листопадового чину до вул. І. Огієнка та вул. М. Гоголя. Загалом це 0,64 км.

2. З’єднання велосипедної мережі просп. В. Чорновола та пров. Заозерний до вул. Варшавської – 1,42 км.

3. З’єднання велосипедної мережі від перехрестя вул. В. Стуса– просп. Червоної Калини до – 0,4 км.

4. З’єднання велосипедної мережі вул. Левандівської та вул. Т. Шевченка – 0,53 км.

5. Облаштування велосипедної мережі на шляхопроводі просп. Червоної Калини – 1,76 км.

6. Облаштування велосипедної мережі на вул. Панаса Мирного – 1,7 км.

А на 2024 рік прописано облаштувати велосипедну інфраструктуру на вул. Залізничній довжиною у 2,47 км. Та облаштування велосипедної мережі на вул. І. Миколайчука від перехрестя з вул. В. Липинського до перехрестя з вул. Щурата – 1,23 км. Крім цього облаштування велосипедної інфраструктури на вул. М. Коперника від перехрестя з вул. Ю. Словацького до перехрестя з просп. Свободи – 0,81 км. До того ж, облаштування велосипедної інфраструктури на вул. Під Дубом від перехрестя з вул. Джерельною до перехрестя з просп. В. Чорновола – 0,4 км. Також облаштування велосипедної інфраструктури на вул. В. Стуса від перехрестя з вул. С. Литвиненка до перехрестя з просп. Червоної Калини – 0,45 км. Та облаштування велосипедної інфраструктури від вул. Городоцької (між будинками №№ 165-167) до вул. Ю. Федьковича – 0,32 км.

Фото: ЛМР

Інші цілі концепції:

• З’єднати оптимальними велосипедними маршрутами усі частини Львівської МТГ з центром міста та між собою.
• Забезпечити цілісну велосипедну мережу у межах м. Львова.
• Інтегрувати велосипедний транспорт із іншими видами мобільності.
• Забезпечити можливість надійного зберігання велосипеда поруч з домом і паркування біля місця роботи/навчання для жителів Львівської МТГ.
• Підвищити культуру використання велосипеда як транспортного засобу.
• Посилити інституційну спроможність Львівської міської ради у розвитку велосипедної інфраструктури.

Крім цього, важливе значення має облаштування велосипедної інфраструктури поблизу навчальних закладів. Насамперед це стосується велосипедних парковок (велостійок) та облаштування вулиць стишеного руху поруч із ними. 

Хто буде платити за це

Фото: Роман Балук

Зазначається, що фінансування концепції здійснюється за рахунок видатків бюджету розвитку бюджету Львівської міської територіальної громади та інших джерел фінансування, зокрема коштів з державного бюджету України та інших коштів, не заборонених законодавством України.

У частині реалізації концепції департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури щороку надаватиме пропозиції щодо будівництва, реконструкції, ремонту міської інфраструктури на створення нових та зміну наявних велосипедних і пішохідних зв’язків.

Читайте також: У центрі Львова не велосипед вас тягне, а ви його, – велосипедист про міські велодоріжки