У Львові родини військових вийшли на мітинг за право на демобілізацію

Про мітинг розповідає "Еспресо.Захід".

Мітинг розпочався біля Львівського оперного театру, куди рідні воїнів прийшли із плакатами та закликом встановити конкретні терміни демобілізації. Адже вони, як ніхто, знають, наскільки виснажились бійці, що перебувають на фронті від початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року. Більшість із них упродовж усіх цих місяців змогли навідати свою сім'ю лише раз чи двічі на декілька днів, дехто повертався до строю одразу ж після лікування.

Чоловік Лесі Поляк, яка також прийшла сьогодні взяти участь у мітингу, пішов воювати ще 24 лютого, у мирному житті був актором Лялькового театру. Спочатку був у 103-й бригаді ТрО, згодом за станом здоров'я його визнали обмежено придатним і воїн потрапив до Харківської ТрО. Вдома упродовж вже 20 місяців він був лише двічі, по 10 днів – обидва рази через проблеми зі здоров'ям рідних, ще місяць перебував на лікуванні, проте опісля повернувся на службу.

"Військові уже на межі. Тобто ми бачимо ситуацію, коли мій чоловік приїжджає і каже: "Я вже настільки змучений, що я не розумію, для чого встаю, для чого я це все роблю, за що я це все роблю". Я не знаю, який має бути вихід, але я розумію, що його треба шукати терміново. Люди дуже змучені", – говорить Леся Поляк у коментарі "Еспресо.Захід".

Читайте також: Бізнес на ухилянтах: як суди карають за внесення у "Шлях" фейкових даних водіїв та волонтерів

Рідні вимагають визначіть терміни демобілізації, наголошують, що закон має бути один для всіх. "Військові теж втомлюються", – наголошували вони, йдучи від Оперного спочатку до міської ради на площі Ринок, а згодом і до ОВА. 

Люди, які минали мітингувальників, виголошували слова підтримки, пояснювали дітям, що відбувається та чому це важливо. 

"Я розумію, що війна буде тривати ще дуже довго. І я хочу, щоб зрозуміли це всі. І що воно не обійдеться ціною тільки наших чоловіків. Мій чоловік каже: "я хочу просто пів року відпочити. Я хочу стати знову татом. Я хочу знову стати людиною, відчути, що я належу собі і мені належить моє життя". І повернутися в стрій. Він не думає про те, що виконав якусь свою певну межу", – пояснює Леся Поляк.

Тим часом повз йде чоловік, спиняється і говорить, що його син також військовий, його мають привезти на лікування із пораненням із запорізького напрямку: "Вони праві", – сумно зазначає він, дивлячись на плакати у руках жінок.

Рідні підкреслюють, що встановлений термін служби допоможе воїнам відчувати себе впевненіше, зменшить рівень тиску та дасть надію на відпочинок і зустріч із рідними. Окрім того, когось такі знання можуть вберегти від останнього кроку – самогубства.