У Львові готується до протезування воїн з Донеччини, який втратив ногу на фронті
Коли окупант вперше ступив на його рідну донецьку землю - він був ще дитиною. І вже чоловіком пішов боронити малу Батьківщину від намагань ворога окупували її повністю
Історію воїна розповідають у реабілітаційному центрі "Незламні", передає "Еспресо.Захід".
Андрію Жиліну – 26, він із селища на півночі Донеччини. Коли 2014 року ворог розв’язав війну на Сході України, Андрій був ще підлітком і бойові дії навіть в межах рідної області здавалися йому далекими. Однак 24 лютого 2022 року молодий чоловік відчув усю реальність загрози. Полишив роботу водієм і доєднався до територіальної оборони. Вже у лавах ЗСУ Андрій воював спершу на Харківщині, а потому і рідній Донеччині, де і отримав поранення. Це сталося цьогоріч у серпні на Бахмутському напрямку – у боях за Кліщіївку.
"Нам треба було з однієї позиції перейти на іншу, тож я пішов у розвідку. Ступаю ніби на "чисту" землю і в момент підриваюсь на міні. Втрачаю координацію, падаю та наплічником зачіпаю ще одну міну. Знову підриваюсь", – розповідає Андрій. Він втрачає частину стопи, накладає собі турнікет, але йти не може. Тож годинами лежить сам-один посеред донецького степу.
"Немає ані людей, ані дерев. Лише дрони літають над головою, а сховатися ніде. Тоді я відчув шаленний страх та подумав: дідько, я так хочу ще жити, я стільки всього ще не зробив", – розповідає захисник про свої відчуття та усвідомлення безвиході.
Фото: "Незламні"
Попри все, побратимам вдалося знайти, витягти та евакуювати Андрія. На момент поступлення до лікарні Харкова турнікет на нозі бійця пробув цілих 11 годин. Тож стопу довелося ампутувати. На подальше лікування та реабілітацію Андрія скеровують до Львова – у "Незламні".
Тут захисникові проводять повторну ампутацію. Через цю операцію доводиться проходити кожному другому воїнові, який втратив частину кінцівки. Бо лише реампутація дає можливість сформувати правильну куксу для встановлення сучасного функціонального протезу.
Нині захисник відновлюється після повторної ампутації та займається з фізичними терапевтами. Аби спеціалісти могли приступити до протезування, кукса пацієнта має повністю загоїтися.
Андрій не будує плани на далеке майбутнє. Наразі його мрії близькі і осяжні. Це якнайшвидше стати на протез, повернутися у стрій та раз і назавжди вигнати ворога із рідної Донеччини.
- До слова, у Львові хірурги з США прооперують півсотні дітей з усієї України
- Актуальне
- Важливе