Своя сорочка ближча до тіла: Зимна Вода не шкодує, що не пішла до "великого Львова"

Понад рік тому утворилася Львівська МТГ, куди увійшли прилеглі до обласного центру міста, селища та села. 20 населених пунктів тепер живуть зі спільним бюджетом та органами влади. Втім були поблизу Львова й такі, які категорично не мали бажання об'єднуватися з обласним центром. 

Серед них – Зимноводівська ОТГ, яка розташована лише за 15 кілометрів від Львова. 

До цієї ОТГ входять села Зимна Вода, Лапаївка, Скнилів, Суховоля і Холодновідка. Про те, як живе Зимноводівська ОТГ окремо від великого Львова, чому не захотіли приєднатись і які проблеми вирішують у громаді уже впродовж кількох років, "Еспресо.Захід" поспілкувався з головою Зимноводівської ОТГ Володимиром Гутником. 

"У Львова занадто багато своїх проблем, аби дбати про околиці"

Чому Зимна Вода та прилеглі села не захотіли в Львівську МТГ? Окремо - краще?

Своя сорочка завжди ближче до тіла. А загалом є багато причин, чому ми не хотіли йти у Львівську МТГ.

Для того, щоб кудись іти, треба мати тверде переконання, що там буде краще. Бо будь-яка реформа чи зміна має йти до кращого, а не просто об'єднання заради об'єднання. На нині наша громада є достатньо успішною і ми маємо змогу розвиватися за той бюджет, який маємо.

А який бюджет маєте, до речі? 

Був 190 мільйонів. Зараз понад 200, фактично вже 254 мільйони гривень.

Розумієте, у Львові є багато своїх проблем: транспортний колапс, проблеми з парковкою, комунікаціями, школи, садки. Тобто маса проблем, які потрібно вирішувати і в які потрібно вкладати кошти. Я вважаю, що поки Львів не вирішив оцих своїх нагальних і кардинальних проблем, він ніколи не буде займатись околицями. Бо це було б нелогічно. Є депутатський корпус, і вони пильнуватимуть розвиток самого Львова.

Тому, власне, в наших сіл така позиція. До того часу, поки ми можемо більше розвивати свою територію самостійно, будемо відстоювати свою позицію на самостійність. Коли настане такий час, що за підтримки Львова буде більше можливостей, щоб краще розвиватися, вдосконалюватися – тоді будемо прагнути об'єднання. А так для чого це нам?

Зимна Вода, Лапаївка – це "елітні", "царські" села, там достатньо маєтків багатіїв. Узагалі багаті мешканці є фундаментом для багатої ОТГ, чи це не зовсім пов’язані речі?

Найбільше розвитку ОТГ сприяє фактор, коли на території громади є достатньо бюджетоутворюючих підприємств, що сплачують податки до місцевого бюджету. На користь громади йде також велика кількість населення, як у нас (у Зимній Воді 11,5 тис. населення, а в ОТГ – понад 22 тисячі).

Реально ми є спальними районами Львова. З повоєнних часів люди селились у приміських селах, маючи роботу у Львові. Тут будувались, але не створювали бізнес, не будували на території Зимної Води жодних підприємств. Та й на території Лапаївки і Скнилова немає серйозних бюджетоутворюючих підприємств. Тому нам, порівняно з іншими ОТГ, доволі важко. 

Зауважу, що територіально ми є найменша сільська ОТГ. Тобто, не маючи території і не маючи можливості для розвитку, нам з кожним роком буде важче виживати.

А як тоді виживає і даєте ради?

Я тут уже 16-й рік голова села. Сільська рада з самого початку взяла курс не на будівництво житла, як у інших селах, а на затягування сюди бізнесу. Треба сказати, що нам це трохи вдалось. Уздовж дороги маємо деякі бізнесові підприємств, які нам трохи дають надходження до бюджету. Це автосалони, готелі, торговий центр "Три слони" . Стоянка "Епіцентру" – це вже наша територія, тоді як сам "Епіцентр" належить до Львова. 

Торік було здано в експлуатацію першу чергу логістичного центру за "Трьома слонами". Це також дало додаткові кошти до нашого бюджету. Тобто основними бюджетоутворюючими статтями є податок на доходи фізичних осіб, які є на нашій території. Завдяки логістичному центру ці доходи суттєво підскочили. Є єдиний податок (бо все-таки багато людей у нашій громаді займаються підприємницькою діяльністю), акцизний податок (хоч цього року надходить не так, як хотілося б) і з місцевих (податок на землю, податок на нерухоме майно). Це – основні ділянки наповнення бюджету. 

Якщо дивитися на карту, Конопниця ще дуже пасувала би у вашу ОТГ. Не захотіли? Говорили з ними?

Конопниця жила із Зимною Водою – так само, як і з Лапаївкою – з повоєнних часів, а то й давніше. Люди разом ходили до школи, до клубу, до одної церкви, родичі поховані на одному кладовищі. Але з незрозумілих мені дотепер причин місцева конопницька влада вирішила втекти від Зимної Води.

Із зовсім незрозумілих причин?

Я здогадуюся, чому. Їм не пасують наші переконання, стиль керівництва і загалом той порядок, який є в Зимній Воді. Тому тікають на бік.

"Щоб завершити довгобуд, потрібна допомога"

На що вистачає грошей в ОТГ, а на що бракує ? Взагалі громада дотаційна? Більше віддаєте в бюджет чи забираєте?

Ми грошей не віддаємо, маємо невелику дотацію – 25 мільйонів отримуємо від держави. Крім того, є субвенції – освітня субвенція. Але маємо достатньо і своїх надходжень. Цього року маємо власних надходжень 116 мільйонів загального фонду і ще плюс спеціальний фонд – 16 мільйонів. Ми достатньо багато заробляємо. 

Що вже вдалося зробити? 

ОТГ створили 23 грудня 2018 року. Але спершу ми були у складі Скнилів-Лапаївка-Зимна Вода. Торік до нас ще доєдналася Суховоля.

У 2019 році побудували каналізаційні мережі по вулиці Мазепи і прилеглих (Глібова, Тичини), розпочали будівництво нового садка, завершили і здали в експлуатацію добудову школи №2. У 2020 році реалізували 16 проєктів капітального будівництва повністю. Основним об'єктом був дитячий садок на вулиці Сагайдачного. 

В ОТГ 155 кілометрів комунальних доріг, з яких лише 30% із твердим покриттям. Тобто є повно роботи з дорогами, також є роботи з каналізуванням. 63 кілометри каналізаційних мереж, так само приблизно водопровідних мереж – в основному це Зимна Вода і Лапаївка-Холодновідка. Будівництво таких комунікацій дуже дороге. Що каналізація, що дороги. 

Каналізування дуже дороге. Всього й одразу зробити неможливо. Є проблеми навіть прокласти каналізацію вулиці через те, що стара забудова, вулиці завужені. Треба, щоб були розриви між водою, каналізацією, газом. Є проблема й у тому, що по рельєфу не всюди можна пустити каналізацію, тому треба будувати насосні станції, а це додаткові витрати і на їх обслуговування, і на електроенергію. Тобто є багато речей, у які потрібно вкладати гроші не лише зараз, а й доведеться увесь час вкладати на обслуговування. 

Навесні ЗМІ писали, що було виділено 5 мільйонів для "Водоканалу Зимна Вода" на каналізування. Але тендер відбувся у непрозорий спосіб. Що можете про це сказати?

Дуже часто журналісти хочуть написати щось "смажене", не з’ясувавши позиції всіх сторін. Для того, щоб правду написати, треба запитати й одну сторону, й другу. По-перше, ніхто нікому не виділяв нічого на каналізування. У нас цього року втілюють у життя один проєкт – це будівництво каналізації по вулиці Гоголя. Тут каналізацію будує "Водоканал "Зимна Вода", немає ніяких проблем. А з обласного фонду охорони середовища нам передбачено на цю каналізацію 1 мільйон 280 тисяч гривень. Частину вже нам виділили – це приблизно пів мільйона, а решти ще немає. Ми будуємо за свої гроші. 

Розкажіть про довгобуд школи у Суховолі. Камінь під будівництво там заклали ще 2016-го...

Прийнявши Суховолю в Зимноводівську ОТГ, ми справді маємо проблеми з будівництвом нової школи, яку проєктували ще 5 років тому. Деякі будівельні нюанси за цей час уже втратили свою актуальність, не все нас задовольняє в тому старому проєкті. Крім того, сьогодні є проблеми у зв'язку з реформами Державної архітектурно-будівельної інспекції. Впливає також ріст цін на будівельні матеріали, зокрема на метал і на дерево. Закладали одні кошти, оголосили тендер. А на тендер ніхто не подався, тому що ніхто не хоче надавати благодійної допомоги. Мусили подавати документи на перерахунок кошторису. І зараз по-новому будемо оголошувати тендер.

Крім того, подаємо проєкт на "Велике будівництво". Нам треба ще 113 мільйонів. Тобто всі наші річні доходи – не ївши і не пивши – потрібно віддати на школу. А це нереально. Поки немає нової школи. школярі ходять до старої: з пічним опаленням, без спортзалу та їдальні.

Також  583 тис. гривень субвенції отримала лапаївська школа. На що витратять?

Там ми подавалися на проєкт "Спроможна школа". І, відповідно, ці кошти нам виділять на придбання підйомника для маломобільних дітей. Минулого року обладнали всюди пандуси, а зараз буде підйомник. 

Це добре, але є деякі проблеми в інклюзивній програмі. Поліклініки в старих приміщеннях, школи в старих приміщеннях. Часто ми втрачаємо шалені гроші заради однієї дитини чи двох. І тут, можливо, було б простіше не купувати підйомника, а вчити дітей на нижніх поверхах. Це потрібна річ, але йдеться про неспіврозмірне відношення використання з видатками. Нові приміщення, звичайно, треба будувати згідно з усіма вимогами і нормами стосовно інклюзії. Але от зі старого зробити щось оригінальне – це складно. Ми запропонували, щоб був закріплений такий ліфт, однак маломобільних учнів у цій школи небагато. 

"Людей із сіл на роботу мають возити міські маршрути"

У сусідніх Сокільників, наприклад, проблема з новобудовами. Для вашої ОТГ ця проблема актуальна?

До мене приходили з пропозиціями зводити новобудови. І ці пропозиції були спокусливі. Але, поки я тут – високих будинків не буде. Той, хто живе в селі, мабуть, не хоче жити в місті. І, в принципі, моє переконання і переконання нашого депутатського корпусу полягає в тому, що не можна з села робити місто.

Є ще одна проблема – міська влада Львова обурюється, що приміські маршрутки курсують Львовом без відповідного погодження. Тоді як, на думку мерії, мають доїжджати лише до автостанцій на в’їзді в місто, де пасажири можуть зробити пересадку…

За законом про автомобільний транспорт, ніяких обмежень щодо заїзду в міста не передбачено. Втім я вважаю, що закон є недосконалий і його треба змінювати. Бо там визначено, що міста проводять тендери на перевезення в межах міста, а якщо автобусний маршрут є приміським чи міжміським, то тендер організовує обласна державна адміністрація. Ось цей момент я, власне, вважаю неправильним. Мешканці приміських сіл (якщо не 90 відсотків, то щонайменше 70) їдуть на роботу до Львова. Тому приміські маршрути до певної радіусу мало б обслуговувати місто. Тобто тендери має проводити не обласна адміністрація, а місто.

Тобто Львівська МТГ, на вашу думку, має організовувати маршрути для мешканців прилеглих громад?

Це вигідно передовсім місту. У законі в нас визначено, що приміський маршрут може бути в зоні 50 кілометрів від міста. Як на мене, варто було б укласти додаткові угоди ОДА-місто, щоб вони між собою з'ясували, що це "приміська територія". Тоді місто обслуговує цю територію своїм транспортом, а міжміські маршрути організовує обласна адміністрація. Було би більше порядку, а не суперечок. Адже постійно тривають війни між містом і приміськими маршрутками. Чому мешканець, який працює на Львів, має пересідати і переплачувати? Це несправедливо стосовно людей. Я вважаю, що міський маршрут мав би обслуговувати приміські села.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.