Україна переходить на зимовий час. Як адаптуватися і чи скасують переведення годинників

Детальніше про переведення годинників, його історію та позицію влади розповість "Еспресо.Захід".

В Україні неодноразово піднімалося питання про скасування переходів між літнім і зимовим часом. 16 липня Верховна Рада ухвалила рішення скасувати переведення годинників з зимового на літній час. Законопроєкт № 4201 підтримали 261 депутат. Таким чином, в жовтні 2024 року годинники в Україні востаннє мали б переводити на зимовий час.

Президент проти?

Проте, законороєкт про скасування переведення досі не підписаний Володимиром Зеленським. Як пише ВВС, цей закон так і не підпишуть, бо президент не планує цього робити. Крім всього, зі слів співрозмовників видання, при скасуванні літнього часу "вилазять збитки у кілька мільярдів".

Коли будуть переводити годинник на зимовий час

Щороку українці двічі змінюють час: навесні переводять стрілки на літній час, а восени – на зимовий. У 2024 році перехід на зимовий час відбудеться в ніч з 26 на 27 жовтня. О 4 годині ранку за київським часом годинники слід перевести на одну годину назад — на 3 год. Це допоможе зберегти більше світлового часу протягом зимового періоду.

Як адаптуватися до зміни часу

Щоб легше адаптуватися до зимового часу і зменшити його вплив на самопочуття, скористайтеся такими порадами:

• Починайте змінювати режим заздалегідь. 
• Дотримуйтесь регулярного графіка сну. Лягайте спати та прокидайтеся в той самий час щодня, навіть у вихідні, щоб тіло звикло до нового розкладу.
• Проводьте більше часу на свіжому повітрі. Денне світло сприяє стабілізації біологічних ритмів, тому намагайтеся більше часу проводити на вулиці вдень.
• Зменшіть споживання кофеїну та обмежте використання електронних пристроїв перед сном, адже вони можуть негативно вплинути на якість сну.

Чому багато країн відмовилося від переведення часу

На це є низка причин:

Кліматичні умови. У деяких країнах, особливо ближче до екватора, різниця в тривалості дня та ночі протягом року є незначною, тому немає великого сенсу в переведенні годинників.

Економічна неефективність. Деякі країни не бачать значної економії енергії від переведення часу. За оцінками чеських учених, переведення годинників дозволяє заощадити лише 0,34% електроенергії.

Здоров'я та комфорт. Переведення годинників може негативно впливати на здоров'я та біологічні ритми людей. Зокрема, про це під час свого перебування в кріслі міністерки охорони здоров’я наголошувала Уляна Супрун.

Адміністративні труднощі. Для деяких країн, особливо тих, які мають значні міжнародні зв'язки, переведення часу може створювати додаткові труднощі в координації.

Однак ті країни, які продовжують переводити годинники, наполягають, що у країнах з помірним кліматом переведення часу може призводити до економії електроенергії шляхом меншого використання освітлення, а більше світлового дня у вечірній час може бути корисним для соціальних та економічних активностей.

Спроби скасувати переведення часу в Україні

В Україні неодноразово піднімалося питання про скасування переведення годинників. Найбільш відомі спроби відбулися у 2011 та 2020 роках.

У 2011 році Верховна Рада ухвалила постанову про скасування переходу на зимовий час, залишивши країну на літньому. Того ж року Росія теж відмовилася від зимового часу, а тодішній президент України Віктор Янукович розглядав це питання в контексті політичних відносин із РФ. Рішення залишити Україну в московському часовому поясі викликало значний суспільний резонанс, і вже через місяць під тиском громадськості постанову скасували, повернувшись до попереднього режиму.

У 2020 році до Верховної Ради було внесено проєкт закону "Про обчислення часу в Україні", який мав на меті відмову від сезонного переведення годинників з 2021 року та запровадження єдиного київського часу. Проте документ не вказував, який саме час — літній чи зимовий — буде використано, що викликало низку дискусій.

У березні 2021 року Верховна Рада розглянула законопроєкт про скасування переведення годинників, який пройшов перше читання, проте його подальший розгляд відклали на невизначений термін, і щорічна зміна часу тривала.

Після кількох років на паузі цей законопроєкт, автором якого є чинний спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, був доопрацьований та ухвалений 16 липня 2024 року. Закон мав би набути чинності 1 січня 2025 року. За нього проголосували 261 депутат, 3 – проти, і 13 утрималися.

Що думає суспільство

Дані соціологічного дослідження, проведеного компанією Active Group 25 березня 2023 року, показали, що понад 63% українців легко пристосовуються до переведення годинників на літній час, проте лише третина респондентів позитивно ставиться до такого переводу.

Однак є ще одна цікава деталь про переведення годинників – тепер Україна житиме за своїм, окремим від ЄС, часом. На це вказав депутат від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович, чия партія утрималася від голосування за скасування переведення годинників.

"По-перше, це рішення означає, що сонце влітку вставатиме ледь не о третій годині, а в жовтні темрява наставатиме ще під час робочого дня. По-друге, через це значно збільшаться витрати енергії, з якою у нас і так катастрофа і для економії якої і придумано літній час. По-третє – це відвертий розворот у цьому питанні від Євросоюзу до Росії і країн Азії й Африки. … рішення ВР відриває Україну від цього європейського і євроатлантичного простору, розсинхронізовує наш час з часом усіх держав-членів ЄС", – каже нардеп і додає, що такі дії з боку України як кандидата в члени ЄС виглядають недружньо.

Натомість кандидатка біологічних наук та популяризаторка науки Ольга Маслова з ентузіазмом зустріла новину про скасування переведення стрілок годинників, кажучи, що "чекала на це з 2021 року, а говорила - з 2017".

"Якщо коротко – тема складна і дискутивна, бо Україна величезна прекрасна країна, в якій насправді більше однієї часової зони (пояса), але з двох зол стабільний київський час без переходу на літній – краще. Сама процедура "дьоргання стрілок" щопівроку вже давно визнана хронобіологами (фахівцями з біологічної ритміки) та дослідниками сну  не_корисною, а для деяких категорій людей навіть шкідливою", - каже науковиця й наводить чимало аргументів іноземних досліджень цього питання.

Щодо ЄС, то Маслова пише, що науковці там також "уболівають за скасування переведення і хто зна, можливо ми в цьому станемо піонерами".

"Зате цілорічно відрізнятимемось від московського часу, що теж важливо. Давайте хоч спробуємо так пожити пару років. Не сподобається – повернемо все назад, це ж не Конституцію міняти", - додає дослідниця.с

Історія переведення годинників

Ідея переведення часу на літній і зимовий періоди належить Бенджаміну Франкліну (відомому політику й вченому, зображеному на стодоларовій купюрі), який у 1784 році запропонував змінювати час для економії свічок. Однак на практиці цей підхід уперше застосували Німеччина та Австро-Угорщина під час Першої світової війни: 30 квітня 1916 року вони перевели годинники, щоб зменшити споживання вугілля. Згодом інші країни почали впроваджувати подібну практику.

Офіційно в Європейському Співтоваристві "літній час" було затверджено у 1980 році. В Україні переведення годинників на літній час уперше відбулося в 1981 році, коли країна ще входила до складу СРСР. Європейську директиву про синхронізацію переходу на літній час було запроваджено для уникнення транспортних розбіжностей.

Після здобуття незалежності Україна продовжила цю практику: згідно з чинним законодавством, переведення годинників здійснюється двічі на рік — на літній час в останню неділю березня, а на зимовий час — в останню неділю жовтня.

Цікаво, що 1994 року Верховна Рада АР Криму встановила час третього поясу, який на годину випереджав київський і відповідав московському часу. Однак уже 30 березня 1997 року регіон повернувся до київського часу, оскільки Конституційний Суд України визнав таке рішення незаконним.

• До слова, завідувач Львівської станції Екстреної медичної допомоги, сертифікований лікар терапевт та невролог Ярема Качмар розповів "Еспресо.Захід", який вплив на організм має сезонне переведення годинників.