Мученик, який відмовився покидати концтабір: 25 березня – річниця смерті священника УГКЦ Омеляна Ковча

Був у радянському полоні, з якого йому вдалось утекти. Попри власні випробування, які випали на його долю, допомагав іншим та відстоював права людей. Під час Другої світової війни він рятував євреїв і навіть у концтаборі продовжував духовну місію, підтримуючи в’язнів силою віри й надії.

"Еспресо.Захід" розповість про життя Омеляна Ковча – священника, мученика і символ людяності.

Юні роки і капеланська служба

Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 року в селі Космачі на Косівщині в родині священника Григорія Ковча та Марії Яскевич-Волфельд. До школи ходив у Космачі та Кіцмані. Навчався у державній гімназії у Львові.

Вивчав філософію і теологію у Папському Урбаніанському університеті в Римі. 

У 1910 році одружився з Марією Анною Добрянською, у них народилось шестеро дітей. За рік після одруження Омелян Ковч прийняв духовний сан і розпочав своє пастирське служіння на парафії у Підволочиську на Тернопільщині.

Згодом виїхав до Боснії, щоб служити серед українських греко-католиків в окрузі Прієдор.

"Під час Першої світової війни отець Ковч повернувся в Галичину, на Рогатинщину, а в 1919 році став капеланом Української галицької армії. Після об'єднання УГА з армією УНР під час боїв він потрапив у радянський полон, з якого йому вдалося втекти. Повернувшись в Галичину, Ковч був арештований поляками та відправлений до концентраційного табору. Після звільнення з концтабору протягом 20 років Омелян Ковч жив і душпастирював в Перемишлянах. У 1922 р. його призначено парохом цього міста", – писав науковий співробітник Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Василь Білас.

Міжвоєнна доба та переслідування поляками

У Перемишлянах тоді жили представники кількох національностей – українці, поляки та євреї. Отець Ковч доклав зусиль, аби допомогти українцям самоідентифікуватися. Полякам діяльність українського священника не подобалася.

Часто у нього поліція проводила обшуки – впродовж 1925 – 1934 рр. було майже 40 обшуків. На нього накладали арешти.

"Обшуки в хаті отця стали недоброю місцевою традицією: лише за 1925–1934 роки їх було майже сорок, половина з них завершувалась арештом та довшим чи коротшим ув’язненням священника".

У цей час за свідченнями сестри-настоятельки Олени Вітер, а також керівника Крайової екзекутиви ОУН Богдана Кордюка,  о. Ковч був членом ОУН та очолював реферантуру пропаганди", – йдеться на сайті Центру досліджень визвольного руху.

Концтабір: останні дні життя священномученика

Коли в Перемишляни увійшли нацисти й почали масове винищення євреїв, отець Ковч звернувся із закликом не співпрацювати з новою владою і не брати участі в антиєврейських акціях наперекір нацистським постановам, хоча за допомогу євреям нацисти карали смертю.

Рятував євреїв від винищення, особливо дітей. Одним зі способів порятунку до якого вдався священник, було виготовлення так званих арійських документів (метричні виписки із церковних книг про хрещення), які могли врятувати від смерті.

За різними даними, отець Ковч охрестив від 600 до 2000 євреїв.

30 грудня 1942 р. отця Ковча заарештували нацисти. Допити проводили у тюрмі на Лонцького у Львові. У серпні 1943 р. відправили до концтабору Майданек, де він таємно продовжував свою священницьку службу. Попри жорстокі умови, отець Ковч сповідав в’язнів, проводив таємні богослужіння та підтримував дух тих, хто опинився в нелюдських умовах.

Родина та знайомі робили все можливе, щоб звільнити його із в'язниці. До цієї справи навіть долучився особисто митрополит Андрей Шептицький. 

Портрет Омеляна Ковча серед інших в’язнів Майданека, які загинули в таборі, сучасна інсталяція. Фото: cdvr.org.ua

Отець Омелян в одному із листів до рідних писав:

"Я розумію, що стараєтеся про моє визволення. Але я прошу вас не робити нічого в цій справі. Учора вони вбили тут 50 чоловік. Якщо я не буду тут, то хто допоможе їм перейти ці страждання?.. Я дякую Богові за Його доброту до мене. Окрім неба, це єдине місце, де я хотів би перебувати. Тут ми всі рівні –  поляки, євреї, українці, росіяни, латиші, естонці"

Омелян Ковч, в’язень номер 2399, працював разом з усіма іншими в таборі, але після важкої фізичної праці він ще виконував функції пароха у концтаборі. Духовну розраду давав усім, незалежно від їхньої національності чи віросповідання.

Страшні таборові умови остаточно зламали здоров’я вже не молодого священника. За офіційними даними, в'язень №2399 помер 25 березня 1944 р. від гострого гнійного запалення правої ноги. Його тіло спалили в табірному крематорії.

"Отець Ковч мав проблеми з ногами. В’язні наскільки могли допомагали йому, але врешті його забрали до табірної лікарні, і звідти він уже не повернувся. Отець готував в’язнів до смерті, морально їх підтримував, сповідав і причащав. Це була надзвичайна людина. Я не знаю, яким би було наше перебування в концтаборі без нього. Ми втратили когось дуже близького, але, на жаль, нічого не могли вдіяти", - пригадував Ян Куликовський, який перебував з отцем Ковчем в одному бараці, писало видання "Нова Польща".

Беатифікація Омеляна Ковча

Про отця Омеляна Ковча світ дізнався, коли Папа Іван Павло ІІ проголосив його блаженним мучеником під час своєї подорожі в Україну 9 вересня 1999 року.

27 червня 2001 року був беатифікований Папою Римським Іваном Павлом ІІ, визнаний блаженним священномучеником.

Єврейська Рада України надала отцю Ковчу звання "Праведник України", а 2009 року його визнано покровителем усіх священників УГКЦ.

Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у 2024 році проголосив про заснування ордена блаженного священномученика Омеляна Ковча, встановленого Синодом єпископів УГКЦ, а також його статут. 

Цією високою відзнакою нагороджуватимуть священнослужителів УГКЦ за видатні заслуги у священничому служінні, душпастирській діяльності та сприянні поширенню християнських цінностей. Раніше УГКЦ вручала відзнаку Омеляна Ковча. Нею, зокрема, був нагороджений режисер і політв'язень Олег Сенцов.

"Плекаючи пам’ять про блаженного священномученика Омеляна Ковча, Синод Єпископів УГКЦ, який проходив у Зарваниці 2–12 липня 2024 року Божого, вирішив встановити для відзначення священнослужителів за особливі заслуги орден блаженного священномученика Омеляна Ковча як найвищу нагороду отця і глави УГКЦ (Постанова № 17)", –  йдеться у Декреті проголошення ордена.

Орден блаженного свящ. Омеляна Ковча. Фото: ugcc.ua

Як розповідав владика Богдан Дзюрах, якому було доручено опрацювати положення цього ордена, "значну частину критеріїв, яким має відповідати кандидат до нагородження, ми подаємо на основі іспиту сумління, який робив собі сам блаженний Омелян. У своїй книжечці "Чому наші від нас утікають" він залишив перелік запитань, із якими, мабуть, щовечора, він ставав на молитву перед Господом, оцінюючи своє священниче життя і служіння. То ж для нас було чимось самозрозумілим і логічним, щоби включити зміст більшості з тих запитань до переліку якостей, що ними повинен відзначатися кандидат до нагороди".