"Мій протест – то бунт проти насилля і поневолення": 48 років тому дисидент з Прикарпаття Олекса Гірник вчинив самоспалення біля могили Шевченка

"Еспресо.Захід" розповість більше про патріота України Олексу Гірника та його самопожертву біля могили Шевченка в 1978 році. 

Що відомо про Олексу Гірника

Олекса Гірник народився 28 березня 1912 року в селі Богородчани в останні роки існування Австро-Угорської імперії (теперішня Івано-Франківська область). Ще юнаком був активним членом "Пласту", "Просвіти", юнацтва ОУН. У 1933-1934 роках на території Богородчан існувала п’ятірка ОУН, керівником якої був Олекса Гірник. До цієї п’ятірки, крім Олекси входили: Михайло Мартинець, Атаманюк Петро, Юрій Йосипенко, Володимир Мартинець. Усі – з Богородчан.

Під час служби в польській армії за висловлювання проти польської влади і заклики до незалежності України був засуджений на 5 років ув’язнення. З них відсидів тільки два, бо з початком німецької окупації Польщі в 1939 р. втік. Повернувшись додому через короткий час був арештований вже радянськими органами безпеки і засуджений на 8 років. Причиною другого ув’язнення було те, що Олекса кинувся захищати поляків, яких пакували у товарні вагони для виселення. Покарання відбував у Норильську та Магадані.

В Україну Олекса Гірник повернувся аж у 1948 році, але не в рідне містечко, а до Калуша, де займався різним – від каменяра до бухгалтера. На той час чи не всі його рідні вже померли.

фото: вікіпедія

Тяжко переймався становищем України. Особливо його бентежило посилення русифікації у повоєнні часи. Захоплювався творчістю Тараса Шевченка і Олеся Гончара, читав праці дисидентів Івана Дзюби і Валентина Мороза. 1972 року вийшов на пенсію.

1976 року збудував на своїй садибі кухню з кімнатою на другому поверсі, де облаштував тайник. Таємно від усіх упродовж чотирьох років писав від руки листівки проти русифікації, які супроводжував цитатами з Шевченка. Написав їх близько тисячі.

Протест проти русифікації й акт самоспалення

У січні 1978 року, напередодні 60-ї річниці проголошення самостійності Української Народної Республіки, Олекса Гірник написав прощального листа дружині. Там були такі слова:

"Я ішов простою дорогою, тернистою. Не зблудив, не схибив. Мій протест – то сама правда, а не московська брехня від початку до кінця. Мій протест – то пережиття, тортури української нації. Мій протест – то прометеїзм, то бунт проти насилля і поневолення. Мій протест – то слова Шевченка, а я його тільки учень і виконавець".

Також він повідомив, що збирається до Львова, хоча насправді виїхав на Київ, а звідти – до Канева, на могилу Кобзаря. З собою мав дві каністри з бензином і листівки. Зокрема, на одній з них писало: "Протест проти російської окупації на Україні! Протест проти русифікації українського народу! Хай живе Самостійна Соборна Українська держава!" 

Далі чоловік облив себе бензином і підпалив. Сталося це пізнього вечора 21 січня 1978 року. Його обгоріле тіло знайшли лише вранці. Міліціонери зібрали 970 листівок, але декілька з них заховали.

"– Чули, що сталось на могилі Шевченка?

– А що?

– Чоловік спалився.

– Коли?

– Сьогодні вдосвіта.

– Господи, хто ж він?

– Галичанин, кажуть. Розкидав листівки із закликом боротьби за свободу – і підпалився" (спогади з книжки "Спалився за Україну" Михайла Іщенка).

Радянська влада намагалася приховати вчинок Гірника, тому інформацію про самоспалення було засекречено, а листівки вилучено. Родину Олекси Гірника переслідували, а його ім’я намагалися стерти з пам’яті українців.

Вшанування пам’яті

Ще за часів радянської влади, щороку 21 січня хтось клав червону калину на місце смерті Олекси Гірника. За кілька років на Заході вже заговорили про Олексу Гірника, бо знайшлися ті, хто змогли розповісти його історію світу. 

Вчинок Олекси Гірника здобув ушанування вже в сучасній Україні. У 2007 році Олексу Гірника "за проявлені громадянську мужність і самопожертву в ім’я незалежної України" було посмертно нагороджено званням Героя України.

На його честь названі вулиці в Богородчанах, Львові, Кривому Розі, Калуші, Смілі, Олешках, Первомайську. У 2022-23 роках в рамках кампанії з дерусифікації з'являється вулиця Олекси Гірника також у Києві.

Іменем Олекси Гірника названо Богородчанську школу №1, в якій обладнано музейну кімнату дисидента, а на подвір'ї школи встановлено меморіальний знак із зображенням героя.

21 січня 2009 р. на Чернечій горі у Каневі відбулося урочисте відкриття пам'ятного знаку Героєві України Олексі Гірнику. 

1 грудня 2012 р. на вулиці Олекси Гірника в Калуші урочисто відкрили оновлений пам'ятний знак Герою України Олексі Гірнику.

На фасаді будівлі колишньої Станиславівської гімназії (вул. Шевченка, 44 в Івано-Франківську) встановлено меморіальну дошку Олексі Гірнику.

Читайте також: Вступив до лав ОУН у 18, пробув 32 роки у таборах і дожив до 100 – історія легендарного вояка УПА Мирослава Симчича "Кривоноса"