"Ліміт у 60 поїздок - це мало й незаконно": чому у Львові пенсіонерка судиться з міськрадою за безплатний проїзд у транспорті
Львів’янці Ользі Демчук 64 роки, вона пенсіонерка та людина з інвалідністю. Нещодавно в суді жінка оскаржила рішення виконкому Львівської міськради про встановлення для пенсіонерів місячного ліміту в 60 безплатних поїздок у громадському транспорті. Суд її позов задовольнив, але міськрада готує апеляцію
"Еспресо.Захід" поспілкувався з Ольгою Демчук про цю судову справу й те, чому для пенсіонерів недостатньо мати лише 60 пільгових поїздок на місяць у громадському транспорті.
скрин з відео ТРК ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ
"Не завжди виходить вкластися у ці 60 поїздок"
Пані Ольго, розкажіть, будь ласка, суть справи. Чому ви вирішили подати в суд на постанову Львівської міськради про обмеження до 60 на місяць кількості пільгових поїздок у транспорті для пенсіонерів?
Історія така, що в липні у Львові обмежили кількість безплатних поїздок для пенсіонерів, лише 60 на місяць, і цього трішки замало для нас. Наприклад, я та мої знайомі стоїмо на обліку в управлінні соціального захисту Львова, яке тепер називається "Джерело". У нас там проводять різні заходи, наприклад навчання комп’ютерної грамотності, там є літературний гурток, також гурток скандинавської ходьби та багато інших. А для цього всього треба туди їздити, бо старшим людям важко далеко ходити, тим паче, що ці локації в різних районах Львова.
Не завжди нам виходить вкластися в ці 60 поїздок. Тому ми вирішили звернутися в суд. Це була не тільки моя ідея, ми зібрали понад 30 підписів активних пенсіонерів, які, як і я, не вкладалися в ці 60 поїздок. Хотіли звертатися у Львівську міську раду, але нам сказали, що це нічого не дасть, тому що 30 підписів – замало для того, щоб були прийняті якісь рішення.
Тож мій син, який є правозахисником, допоміг написати позовну заяву і десь у кінці серпня я звернулася до суду. Мене підтримували мої товаришки, які приходили на судове засідання.
Міськрада посилається на те, що нібито цю пільгу вони самі надали для пенсіонерів. Але це не зовсім правда, бо є рішення Кабміну №354, яке має кілька доповнень. Воно не є скасоване Верховною Радою і немає такого, що пенсіонери не мають права їздити безплатно. Тож є ця пільга, яка надана нам Кабінетом Міністрів, і фінансувати її повинні, відповідно, з бюджету держави, а не львівського міського бюджету. Тому суд нас і підтримав. Хоча представник міськради сказав, що місту нібито грошей на це не виділяють. Але ми тут до чого? Вам не виділяють грошей - звертайтеся до тих, хто вам їх не виділяє, але ж не до нас, пенсіонерів, звертатися по гроші.
"Юрист міськради так і не зміг чітко пояснити ні нам, ні суду, чому саме 60 безплатних поїздок"
А на судове засідання представники міськради приходили?
На перше засідання вони не прийшли, а на наступне прийшов юрист від Львівської міськради й подав заперечення на мій позов. Відповідно, ми написали ще раз пояснення на їхнє заперечення, і тоді суд уже узявся за розгляд справи.
Хоча юрист міськради так і не зміг чітко пояснити ні нам, ні суду, чому пенсіонери мають мати саме 60 безплатних поїздок у місяць.
Міськрада подала апеляцію. Кажуть, що остаточне рішення буде в січні чи в лютому, так?
Стосовно апеляції, я тільки знаю те, що читала в газетах. Офіційно мені ще не прийшло ніяке повідомлення. Також на сайті юристи цього ще не бачили.
До речі, як пенсіонери фіксують ці 60 поїздок, щоб не отримати штраф? Де вони відображаються?
Це можна перевірити на валідаторах у транспорті. Треба прикласти свою картку, натиснути кнопку - і видно, скільки ви використали безплатних поїздок.
Відповідно, коли ці 60 безплатних поїздок закінчувалися, ми змушені були платити за квитки. Тобто або поповнювати нашу пільгову картку, або купувати квитки у транспорті.
"Для нас проїзним документом є пенсійне посвідчення, а пільговий ЛеоКарт – це лише додаток до нього"
Теж виникає питання, хто має компенсувати вам і витрати? Тому що за законом ви маєте право їздити безплатно, але змушені були платити.
Так, але ніхто це не компенсує. До того ж справа ще в тому, що були випадки, коли штрафували пенсіонерів. Цікаво, що контролери вимагали сплатити штраф на місці й відмовлялися писати постанову про накладення штрафу, де б вказували чітко, що це якась 61-ша чи 62-га поїздка. Це, як на мене, свідчить, що контролери самі не розуміють, за яким законом діють. Їм сказали, щоб перевіряли ЛеоКарти, вони і перевіряють. Коли картка показує, що вона не завалідована, бо там перевищення ліміту поїздок, тоді контролери кажуть, що ви їдете безплатно, картка не завалідована, тому платіть штраф. Вони не дуже вникають, чому цей ЛеоКарт не завалідований. Хоча фактично ЛеоКарт не є проїзним документом для пенсіонерів. Для нас проїзним документом є пенсійне посвідчення, а пільговий ЛеоКарт – це лише додаток до цього посвідчення.
Знаю навіть такі випадки, коли люди відмовляються робити ЛеоКарт, бо мають посвідчення пенсіонера. Тобто є різні прецеденти у Львові, але воно не набуло розголосу, бо це одиничні випадки.
"Це несправедливо, всім однаково воно не може підходити"
Наскільки я розумію, це також безпосередньо впливає на здоров’я людей вашого віку, чи старших, яким необхідно більше безплатних поїздок, але вони мають обмеження лише у 60. Адже доводиться більше фізичних сил витрачати, якщо немає коштів для купівлі квитка після 60 безплатних поїздок.
Так, я вам можу навести ще такий приклад. На Сихові був такий Центр реабілітації для осіб з інвалідністю "Галичина". Він біля Верхнього Шувару. Я живу на Личаківській. Коли два роки тому проходила там реабілітацію, мусила щоранку туди їздити. Але для того, щоб заїхати туди, користувалася двома транспортними засобами: або двома маршрутками, або двома трамваями. Тобто за день мені виходило чотири поїздки. А для того, щоб пройти повний курс реабілітації, то 4 на 5 днів – це 20 поїздок на тиждень. За місяць лише до цього центру буде 80 поїздок.
Я розумію, що є люди, які вкладаються у ці 60 поїздок, але також є люди, яким замало цього ліміту. Також є люди, які взагалі не їздять, чи їдуть раз на тиждень у поліклініку або, скажімо, на закупи. Але є ж люди, яким треба постійно їздити, бо бувають різні ситуації. Тому це несправедливо, всім однаково воно не може підходити.
Вважаю, що не повинно бути ніякого взагалі обмеження. Можливо, якщо хтось дійсно зловживає і має, скажімо, 200, 300 поїздок, тоді, напевно, варто заблокувати таку картку. Хоча теж треба вивчати питання, чи він або вона систематично так їздить, чи, можливо, такий місяць лише був, бо щось сталося в людини. Тобто все це треба аналізувати в розрізі часу, бо буває, що людина поїхала в санаторій і взагалі не користується громадським транспортом. А в когось проблеми зі здоров’ям і треба щодня проходити реабілітацію, їздити кількома маршрутками в різні частини міста.
Читайте також: Річниця впровадження е-квитка у Львові: як вдалося і що ще не працює
Чому лише 60 поїздок? Що кажуть у міськраді Львова
Коли громадськості стало відомо про рішення Львівського окружного адмінсуду, який визнав розпорядження виконкому ЛМР про ліміт у 60 безплатних поїздок протиправним та нечинним, пресслужба міськради Львова 10 грудня написала, що місто "не погоджується з ухвалою суду та подаватиме апеляцію".
У департаменті міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР наголосили, що йдеться про пільговиків, яким пільгу на проїзд "надала не держава, а місто, тому місто має право встановлювати кількість пільгових поїздок для цих категорій пасажирів".
"Є перелік пільгових категорій, які мають право на безоплатний проїзд у громадському транспорті на підставі законів України. Пенсіонери та люди з інвалідністю 3-ї групи не входять до цього переліку. Таку пільгу у Львові цим двом категоріям мешканців надало місто як додаткову соціальну гарантію. Відповідно, визначати кількість пільгових поїздок для саме для цих категорій є правом органу місцевого самоврядування. Тож з рішенням Львівського окружного адміністративного суду не погоджуємося і будемо його оскаржувати", - пишуть в ЛМР.
У департаменті міської мобільності та вуличної інфраструктури також додають, що рішення міста про фіксовану кількість безоплатних поїздок у транспорті Львова для пенсіонерів та людей з інвалідністю 3 групи було "вимушеним кроком задля зменшення навантаження на міський бюджет, зокрема в час війни".
"Адже держава не фінансує пільговий проїзд громадян у міському транспорті. Компенсації перевізникам за перевезення всіх пільговиків здійснюються виключно з місцевих бюджетів. Так, на сьогодні, за проїзд пільговиків місто щомісяця компенсовує перевізникам в середньому 54 млн грн", - кажуть у ЛМР.
Читайте також: У Львові запрацював мобільний застосунок ЛеоКарт. Як ним користуватися
Ще у грудні 2021 року керівник департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Орест Забарило у коментарі "Еспресо.Захід" пояснював, що 60 безплатних поїздок для пільговиків - це також "психологічна межа, щоб зайвий раз не їздити".
"Логіка така, що людина має можливість упродовж кожного дня (у будні та вихідні), двічі безоплатно скористатися громадським транспортом. Тобто 30 дів помножити на два і маємо 60 поїздок. Коли людина їздить лише впродовж робочих днів, то їй потрібно десь 42 поїздки на місяць. Певні дослідження кажуть, що пільговики здійснюють лише близько 36 поїздок у місяць. Тому цифра 60 поїздок на місяць – це просто психологічна межа, яка стимулюватиме людину, щоб вона зайвий раз не користувалася громадським транспортом. Бо ми розуміємо, що громадський транспорт є завантаженим і це є платна послуга", – сказав Олег Забарило.
- Нагадаємо, з 1 липня у Львові обмежили кількість безоплатних поїздок у громадському транспорті пенсіонерам за віком та людям з інвалідністю 3 групи. Тоді встановити ліміт на поїздки в місті вирішили через те, що в системі е-квитка фіксували випадки, коли пасажири впродовж місяця реєструють значну кількість пільгових поїздок – від 100 до понад 400 валідацій однієї пільговою ЛеоКарт
- Актуальне
- Важливе