День за демонтаж гребель: у WWF розповіли, як Україна звільняє річки від перешкод

Про важливість демонтажу гребель і повернення річкам їхньої природної течії розповіли природоохоронці з WWF-Україна.

Навіщо демонтувати греблі й повертати річкам їхню природну течію 

фото: надали в WWF-Україна

Греблі, які колись будували для водопостачання, зрошення чи гідроенергетики, сьогодні нерідко завдають шкоди природі. Саме тому в багатьох країнах світу реалізують масштабні програми з демонтажу старих гребель, які не функціонують. В Україні цю роботу системно веде Всесвітній фонд природи WWF-Україна у партнерстві з міжнародною програмою Open Rivers Programme.

Відновлення екосистем. Демонтаж гребель дає змогу річкам повернутися до їхнього природного стану, відновлюючи вільну течію та природну динаміку. 

Покращення міграції риб і гідробіонтів. Греблі часто стають серйозною перешкодою для міграції риб, зокрема таких видів, як лосось, форель і червонокнижні осетрові. Перешкоди на річках унеможливлюють вільне пересування риб угору і вниз за течією, що критично важливо для розмноження, живлення та підтримання життєвих циклів цих видів. Окрім того, греблі змінюють умови формування природних оселищ, що негативно впливає на біорізноманіття.

Поліпшення якості води. Будівництво гребель призводять до накопичення осаду та мулу, забруднювальних та органічних речовин, що погіршують якість води. Відновлення природної течії річки допомагає зменшити застій води й підвищити її якість завдяки підвищеній аерації та природній фільтрації.

Мінімізація ризику аварій та затоплення. Старі або неробочі греблі можуть стати причиною аварій або проривів, що може призвести до серйозних збитків і загрози безпеці. Демонтаж таких гребель або споруд може зменшити ризик їхнього руйнування і, як наслідок, потенційно серйозних аварій. А також – захистити населення та майно вниз по течії від можливих наслідків затоплення.

Поліпшення рекреаційних можливостей. Греблі змінюють природний вигляд річок і довколишніх ландшафтів, що часто негативно позначається на туризмі та відпочинку. Демонтаж їх повертає річкам природну красу й відкриває нові можливості для рекреації, туризму й активного відпочинку на природі.

Економічні переваги та перспективи.  Демонтаж застарілих і нефункціональних гребель дозволяє заощадити значні кошти на їхньому обслуговуванні та ремонті. Водночас він відкриває нові економічні можливості – підтримку місцевих громад через розвиток екотуризму, відновлення рибальства. 

Досвід України з демонтажу гребель та інших штучних перешкод на річках 

Всесвітній фонд природи WWF-Україна починаючи з 2018 року системно працює над відновленням вільної течії річок. 

Демонтаж і розчищення гребель у дельті  Дунаю

фото: надали в WWF-Україна

У 2019 році на території української частини дельти Дунаю реалізували масштабний проєкт із демонтажу десяти застарілих гребель і пересипів на річках Когильник, Сарата й Кагач у межах Дунайського біосферного заповідника, що має міжнародне значення. Ініціатива координувалася WWF у Нідерландах і була частиною європейського руху Dam Removal Europe, спрямованого на ліквідацію старих дамб.

"Ці споруди були зведені ще за радянських часів для забезпечення доступу до місцевих об’єктів і колишньої очисної станції, а також для подачі прісної води на зрошення сільськогосподарських угідь. Проте схема виявилася неефективною в довгостроковій перспективі, і греблі були залишені напризволяще. Протягом десятиліть вони блокували водний потік, спричиняючи фрагментацію річкових середовищ, погіршення умов для міграції риб, засолення луків і деградацію нерестилищ. У підсумку значно знизилося біорізноманіття", – розповіла Оксана Коноваленко, керівниця напряму "Вода"  WWF-Україна, кандидатка географічних наук.

Демонтаж гребель дозволив:

• відновити неперервність водного потоку та природні гідрологічні процеси
• створити близько 20 км нових біотопів уздовж річок, включаючи заплавні луки
• збільшити різноманіття риб і птахів
• розширити площі пасовищ
• посилити природний захист територій від повеней.

Демонтаж гребель у басейні річки Черемош

фото: надали в WWF-Україна

У 2020–2022 роках WWF-Україна здійснив демонтаж гребель, які більше не використовують,  на струмках і річках басейну Черемошу в межах Національного природного парку "Верховинський". Ініціатива була здійснена в межах міжнародної програми Open Rivers Programme.

Було демонтовано 6 застарілих нефункціонуючих гребель (кляуз):

• Баюрівка на річці Перкалаб, притоці річки Білий Черемош 
• Гостовець на струмку Гостовець, притоці річки Білий Черемош
• Лостунець на струмку Лостун, притоці річки Чорний Черемош
• Добрин на струмку Добрин, притоці річки Чорний Черемош 
• Медвежик на річці Шибений, притоці річки Чорний Черемош
• Ґропинець на річці Шибений, притоці річки Чорний Черемош.

Окрім того, розчистили шлюзи кляузи Балтагора на річці Чорний Черемош, притоці Черемошу, тим самим поліпшивши пропускну спроможність для стоку і міграції біоти та наносів, що підтверджується постмоніторинговими дослідженнями.

Відновлення течії річок і струмків у басейнах Білого та Чорного Черемошу дало змогу оживити ключові екологічні й гідроморфологічні процеси та створити нові оселища для риб. Демонтаж гребель також змінив на краще загальний екологічний стан водойм і прилеглих територій, що підвищило туристичну привабливість Карпат.

Підготовка до демонтажу штучних перешкод на річці Кам’янка Дніпропетровської області

У 2025 році WWF-Україна розпочав новий проєкт у Дніпропетровській області – підготовку до демонтажу двох застарілих гідроспоруд на річці Кам’янка. Для цього команда проєкту підготує повний пакет необхідної документації. Бар’єри, зведені ще у 1960–1970-х роках, і досі перешкоджають вільній течії річки поблизу села Вільний Запорожець у Грушівській громаді. Проєкт здійснюють за підтримки міжнародної програми Open Rivers Programme. 

Ініціативу активно підтримують мешканці громади. Попри близькість до зони бойових дій, вони докладають зусиль, щоб зберегти унікальні природні багатства свого краю.

Міжнародний досвід звільнення річок від перешкод 

фото: damremoval.eu

Провідні позиції у світі з демонтажу гребель посідають Сполучені Штати Америки. Лише з 1999 року в цій державі прибрали понад 1700 таких споруд. Ці ініціативи дали змогу відновити природні річкові екосистеми, підвищити якість води, сприяли відновленню популяцій риб.

У Європі рух за демонтаж гребель (Dam Removal Movement) встановив рекорд у 2024 році, коли демонтували щонайменше 542 бар’єри. Це дало змогу відновити вільну течію понад 2900 км річок, що підсилює кліматичну стійкість, зміцнює водну й продовольчу безпеку та сприяє відновленню біорізноманіття.

Лідером за кількістю демонтованих річкових бар’єрів стала Фінляндія – тут 2024 року прибрали щонайменше 138 перешкод. За 2024 рік в Італії на річці Giovenco на ділянці завдовжки 11 км прибрали п’ять штучних бар’єрів. Окрім того, чотири країни – Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чехія й Туреччина – вперше демонтували бар’єри на своїх річках.

Довідково. Open Rivers Programme – це міжнародна програма, спрямована на подолання проблеми фрагментації річок у Європі шляхом фінансової підтримки проєктів з видалення гребель та інших штучних перешкод, з метою відновлення вільної течії річок  збереження біорізноманіття. Програма створена завдяки фінансовій підтримці благодійного фонду "Аркадія" (Arcadia), який працює у сферах захисту природи, збереження культурної спадщини та відкритого доступу до знань.

Всесвітній фонд природи WWF – одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання.

Понад 20 років WWF реалізує проєкти в Україні. З 2019-го діє як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців. Робота включає проведення досліджень, просвітництво, консультування державних органів і лобіювання змін до законодавства, мобілізація фінансових ресурсів для впровадження програм з вивчення і збереження природи. Діяльність стосується передусім таких тем як ліси, прісна вода й рідкісні види.

Напрям "Вода" WWF-Україна має на меті повернення до природного стану прісноводних екосистем України, що призведе до покращення здоров'я населення та відновлення біорізноманіття. Це передбачає відновлення вільної течії річок, водно-болотних угідь і забезпечення дружніх до довкілля підходів в гідроенергетиці. Ще один фокус уваги – на вивченні та охороні оселищ, важливих для видів родини осетрових.