Сьогодні – Всесвітній день вишиванки

Про це повідомляє "Еспресо.Захід". 

Всесвітній день вишиванки – міжнародне свято, метою якого є збереження споконвічних народних традицій створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. День вишиванки не має сталої дати - щорічно його відзначають у третій тиждень травня. У 2022-му році свято випадає на 19 травня. 

В Україні це свято почали відзначати у 2006 році, ініціатором стала студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Одного дня дівчина вирішила запропонувати одногрупникам та студентам обрати якийсь один день і всім разом прийти у вишиванках. Тоді цю ініціативу дівчини підтримали декілька студентів та викладачів, одягнувшись відповідно. Проте вже трохи згодом свято розрослося до всеукраїнського рівня.

Свято вишиванки покликане популяризувати вишитий етнічний одяг та вшановувати українські традиції. У цей день також прийнято одягати національне вбрання на роботу, зустріч із друзями чи навіть у колі сім'ї.

Цьогоріч святу виповнюється 16 років. Його гаслом є "Вишиванка духовна броня України. Захищаємо своє".

Цікаві факти про вишиванку:

• Вишиті візерунки на сорочці наносили на найуразливіші частини тіла - горло, груди і сонячне сплетення.

• На зворотному боці вишитої сорочки в жодному разі не мало бути вузликів, бо вважалося, що вони можуть стати причинами помилок і нещасть в житті тієї людини, що носитиме вишиванку.

• Вдавнину вишиту сорочку не можна було придбати. Кожна дівчина повинні була сама вміти її вишити. А в селах кожна дівчина-наречена перед весіллям зобов'язана була вишити особливу святкову сорочку своєму нареченому.
• Вишиваючи весільну сорочку для коханого, дівчина нашіптувала старовинне заклинання-молитву на вірність. У народі вважалося, що якщо сорочка втратить свою білизну після прання, значить, "чоловік вскочив у гречку".
• Вишиванку - вишиту сорочку з білого полотна і вишиту багатим традиційним візерунком українці носили тільки у свята. У будні носили так звані "будэнки" - просто скроєні сорочки з небіленого полотна сірого кольору.
• Першу сорочку новонародженому малюкові шили з ношених батьківських речей. Люди вірили, що в цьому одязі зберігається батьківська енергія, яка захистить дитину від пристріту і хвороб. Причому, дівчаткам робили сорочку з сорочки матері, а хлопчикам - з батьківських. Перші візерунки-оберіги були особливими: для дівчинки вишивали сорочку чорним візерунком, символом родючості, який, в майбутньому повинен захистити від безпліддя. На хлопчика надівали сорочку, вишиту синім і зеленим, захищаючи від природних стихій і травм.
• У кожному регіоні України для вишивки сорочки існує свій крій, візерунок і колір. Для центру України характерні чорно-білі сорочки, на Полтавщині носили сорочки білі з білою вишивкою, на Волині і Чернігівщині - сорочки з червоно-білою вишивкою. Самі різноколірні і яскраві вишиванки створювали умільці на півдні України, а також в Карпатах і Закарпатті, на Буковині і Гуцульщині.
• Кожен колір у вишивці має своє символічне значення: червоний означав любов і пристрасть, чорний - втрату і тугу, білий - невинність і чистоту, жовтий - радість і надію, синій - воду, небо, спокій і жіноче начало.
• Червоні макі як елемент візерунка сталі популярні тільки на початку ХХ століття, адже здавна макі були символом смерті і печалі. Чорні вишиті сорочки в Україні традиційно носили вдівці і літні чоловіки.
• Першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом став Іван Франко. Саме він скомбінував вишиту сорочку із піджаком. В такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі.
• Найбільшу кількість людей у вишиванках зареєстрували в 2011 році в Рівному та занесли в Книгу рекордів України. На День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6570 людей у вишиванках.