Що відомо про буковинську 82-гу окрему десантно-штурмову бригаду, яка звільняє південь України

За цей час військовим 82-ї бригади разом із побратимами з 47-ї бригади вдалося звільнити ключові населені пункти, які допоможуть відкрити шлях українським воїнам до Азовського моря. Зокрема, йдеться про село Роботине. Про його звільнення офіційно стало відомо 28 серпня. Військові аналітики заявляли, що Роботине було найбільшою перепоною для просування ЗСУ в бік Токмака.

Як писало видання Kyiv Post, військові блогери та експерти зазначали, що  82-га бригада входить до складу "додаткових бригад контрнаступу", після її введення з'явилися успіхи на фронті.

Найпотужніша десантно-штурмова бригада

82-га десантно-штурмова бригада – підрозділ Десантно-штурмових військ України. Вона була сформована на початку цього року, на базі 3-ї батальйонно-тактичної групи 80-ї десантно-штурмової бригади. Базується в Чернівцях. 

Влітку воїни нового формування отримали значну кількість західної техніки, зокрема танки Challenger 2, бронетранспортери Stryker та БМП Marder. Завдяки цьому в медіа вона фігурувала як найпотужніша бригада ДШВ, яка розпочала бойові дії в околицях Роботиного на півдні України. 

"Воїни 82-ї бригади перейшли до дій навколо Роботиного, ключового російського опорного пункту, що відкриває шлях на Токмак і до Мелітополя. Головний підрозділ штурму Роботиного – 47-ма механізована бригада української армії – на той час втратила техніку і піхоту. 82-га бригада, мабуть, вступила в бій, щоб посилити 47-му бригаду", – писав тоді Forbes. 

До речі, після публікації на Forbes та деяких інших іноземних й українських виданнях про переміщення й локацію 82-ї бригади тодішня заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомляла, що бригада зазнала 5 ворожих авіаударів за добу.

Фото: facebook.com/dshv82odshbr

Наймолодший комбат України

Очолив новостворену бригаду легендарний військовий, полковник Павло Розлач із позивним Ведмідь. Навчався в Чернігівському військовому ліцеї, Одеському інституті сухопутних військ, у 2009 році закінчив Львівський інститут Сухопутних військ Національного університету "Львівська політехніка". З квітня 2014-го добровольцем пішов на війну, яку розпочала Росія. 

У 2015 році став наймолодшим комбатом України, тоді йому було всього 27 років.

Як писав Цензор, вже на той час пройшов великий бойовий шлях в Донецькій області. Будучи ротним 2-го батальйону 95-ї десантної бригади, він зі своїми бійцями потрапив у Піски, звідки восени 2014 року в Донецький аеропорт доставляли бійців і все необхідне.

"Мене часто називають кіборгом, що абсолютно неправильно. Я жодного разу не був в аеропорту, хоча повинен був туди заїхати. Напередодні цього дня мене поранило. Так що не треба мене зараховувати до захисників аеропорту", – розповідав він.

3 жовтня 2014 року зазнав поранення в бою під Пісками. 

У цивільному житті його хобі – розведення екзотичної для України риби африканського сома.

Цікавий факт: саме Павло Розлач привітав українців разом із президентом України Петром Порошенком у прямому ефірі з новим 2015 роком. Окрім офіційних нагород, отримав і недержавну відзнаку – орден "Народний Герой України".

Нині командир новоствореної 82-ї чернівецької бригади Розлач каже, що всі українські військовослужбовці заслуговують на нагороди, адже роблять виняткові речі на полі бою. У цьому його підтримують і закордонні колеги.

"Ми проходили базову, загальновійськову підготовку за кордоном. Якісь корисні речі, які використовують у військах НАТО, ми для себе почерпнули. Вони (інструктори) були дуже вражені нашою хитрістю. Вони жартували, що українці – найрозумніша і найхитріша нація, а я їм пояснював, що ми були вимушені застосовувати цю оперативну хитрість, видумувати щось, робити дрони-камікадзе, міни-пастки. І не від доброго життя ми стали такими хитрими. Коли розказував певні моменти про підриви переправ, як ми це робили, то вони були шоковані, бо в них відправляється якийсь суперспецназ під таку задачу, а в нас це роблять звичайні військовослужбовці", – розповідав воїн.

Фото: facebook.com/dshv82odshbr

"Ми народилися вільними й помремо вільними!"

Раніше пересічні водії, слюсарі й учителі, а нині, як самі про себе кажуть, звичайні військовослужбовці, є серцем 82-ї бригади. Вони щоденно продовжують звільняти українську землю від ворожої окупації.

Для прикладу, водій бронетранспортера Stryker уже працює з новою технікою. Він розповів про відмінні характеристики сучасного іноземного озброєння та про вражаючі можливості машин.

"Основними плюсами техніки є швидкість, маневреність. Вона має хорошу броню, що забезпечує захист особового складу. Порівняно зі старішою технікою, ця машина має надзвичайно високу швидкість. Коли в мене цілився ПТУР, датчики відразу показали, що по мені ведуть прицілювання. Відповідно, я вже знав, яке рішення приймати – чи додати швидкості, чи пригальмувати. Так ця техніка нас рятує. Єдина проблема – це страх, адже ми всі смертні люди. Потрібно навчитися з ним боротись. Якщо ти контролюєш свій страх, то можеш лише тоді приймати правильні рішення. Тут є прості механіки, водії, люди з різних професій, але ми всі взялись і працюємо на перемогу", – розповідав воїн 82-ї бригади.

Старший сержант на псевдо "Маршал" розповідає, що однією з ключових умов перемоги в боях є повага та довіра між керівниками й особовим складом.

"Якщо командир має високі професійні навички та авторитет у військовослужбовців, то підрозділ має всі шанси на успіх під час виконання будь-якого бойового завдання. Найголовніше з того, що я бачу, – організація особового складу. Якщо воїни бачать перед собою командира, який знає, що робити, люди ніколи не втечуть. Якщо ти навіть не боїшся за своє життя, ти все одно боїшся за життя інших. Після злагоджених дій вони бачать у тобі більше, ніж командира. На війні хороший командир для своїх воїнів – і мати, і батько", – каже Маршал.

Воїни-десантники, крім іншого, відзначають, що росіяни далеко не такі відважні, як позиціонують себе, а побачивши українських воїнів, швидко тікають. Про тонкощі штурмових дій розповідав десантник на позивний "Сео":

"Хочу звернутися до тих, хто призваний за мобілізацією та ще проходитиме підготовку і, можливо, боїться. Під@ри тікають, ще й як швидко, і не потрібно їх боятися, а йти вперед!. Якщо вони бачать, що ви йдете впевнено та ще й насипаєте, вони покидають свої позиції і відступають. Тому впевнено йдеш за ними і стріляєш навздогін". 

"Росіяни думають, що це бозна-яка спецура на них йде", – додає штурмовик "Спортік". А насправді це вчорашні зварювальники, слюсарі, продавці, банкіри та інші, які впевнено йдуть уперед і за місяці війни вже стали професійними військовими.

"Постійна підготовка, тренування та робота над власними помилками – запорука професійності й результату. Цю орду орків треба стерти з лиця землі. В них не має бути жодного шансу на життя у сучасному світі.  Ми ж народилися вільними й помремо вільними", – зазначають десантники.

Фото: facebook.com/dshv82odshbr

Герої 82-ї бригади

На жаль, Герої таки гинуть. Один із воїнів – Віктор Огнєв, який служив у 82-й ОДШБ, загинув 17 серпня під Роботиним, рятуючи побратимів. 

Народився Віктор 4 квітня 1993 року в невеликому містечку Черняхів на Житомирщині. Завжди мріяв про міцну сім'ю, і вже 2013 року знайшов своє кохання. Тоді ж і народився перший синочок.

18 січня цього року Віктор вступив до лав Збройних Сил України, а після підготовки у Великій Британії доєднався до бойового підрозділу 82-ї десантно-штурмової бригади. Пишався, що захищає Україну, а його побратими пишалися ним.

Фото: chernyahivska-gromada

Вони завжди говорили: "Це наш Огоньок!". Надійний, веселий, щирий, світлий, добрий... Таким і залишиться в пам'яті своїх побратимів.

Загинув 17 серпня на Запорізькому напрямку, потрапивши під артобстріл. Отримав травми, несумісні з життям. Зараз рідні просять підписати петицію про присвоєння йому почесного звання Героя України.

Ще один полеглий Герой 82-бригади – Олег Бойко. Віддав життя за  Україну в День Незалежності, 24 серпня, під час ворожого обстрілу на Запоріжжі. Перебуваючи за кордоном, коли почалась війна, повернувся захищати Україну. Зареєструвався в центрі комплектування та чекав, коли покличуть воювати. У ЗСУ вступив 8 січня цього року.