"Що ліки пив, що музику слухав": як українці витрачають гроші на ліки з недоведеною ефективністю

"Це – вже восьма упаковка "серцевих" крапель, яку я продала за сьогодні", – каже аптекарка, коли за відвідувачкою зачиняються двері. – І сьогодні вже було з два десятки людей, які хотіли поміряти тиск. Учора було +30°С. Сьогодні +33°С. Не дивно, що люди гірше почуваються. Дивує, що у таку спеку шастають по магазинах". "Ці краплі справді збивають тиск?" – запитую. "Ні. Ось, почитайте інструкцію. Препарат застосовується у КОМПЛЕКСНІЙ терапії артеріальної гіпертензії, але це точно не той засіб, яким можна замінювати антигіпертензивні препарати, які прописав лікар. Українці звикли самі себе лікувати", – втомлено усміхається провізор.

Її зарплата, як і зарплата колег, що працюють у великих аптечних мережах, залежить від виручки. Неважливо скільки упаковок ти продав, – важливо, яка сума значиться у фіскальному звітному чеку. "Виручка, звісно, впала, але це традиційно для літа, бо всі – у відпустках. Мало отримуємо у лютому, бо у січні всі святкують, а не думають про здоров'я. Проте найгірше було цього року у березні, квітні й травні, коли тривав жорсткий локдаун, при цьому реального росту захворюваності ще не було", - згадує аптекарка. Тоді найбільш затребуваним товаром (що у Львові, що в інших населених пунктах) була медична маска і саме тоді виник окремий ринок медичних масок, якого до пандемії COVID-19 взагалі не існувало.

У 2020 році українці витратили на ліки майже 3,4 млрд. $ або 92,9 млрд гривень. При цьому у порівнянні з 2019 роком обсяги продажу зріс майже на 8% у гривневому та на 3% - у доларовому еквіваленті. Водночас ані ціни на лікарські засоби суттєво не зросли – попри те, що курс долара США протягом року стрибнув майже на 20% (з 23 гривень і 70 копійок за станом на 1 січня 2020 року до 28 гривень 30 копійок за станом на 31 грудня цього ж року), ані обсяги продажу в упаковках не збільшилися (торік фармринку вдалося реалізувати 1,1 мільярда упаковок – на 4% менше, ніж у 2019). Вийти на хороші показники у нелегкий для ведення бізнесу час вдалося за рахунок активних продажів медичних препаратів для лікування коронавірусної хвороби та її ускладнень, зокрема антибіотиків, низькомолекулярних гепаринів, вітамінів С і D та препаратів цинку. Як писав раніше "Еспресо.Захід", такий ажіотаж призвів до дефіциту деяких з цих ліків. Медична спільнота закликала владу вплинути на відпуск антибіотиків без рецепта – через ризики розвитку антибіотикорезистентності. Деякі "ковідні" хворі примудрялися самі собі призначати "антибіотики резерву" – фторхінолони, і при госпіталізації таких пацієнтів у стаціонари, лікарі вже не мали чим їх лікувати.

Наприкінці грудня тодішній очільник Міністерства охорони здоров'я України Максим Степанов назвав винними у неконтрольованому відпуску рецептурних ліків аптечні заклади, які недобросовісно виконують ліцензійні умови та деяких лікарів, які не бажають виписувати рецепти, як того вимагають відповідні правила, перекладаючи відповідальність за призначення медичних препаратів на провізорів, і анонсував, що відпускати антибіотики за рецептом з аптек почнуть з 2022 року.   

Проте проблема – не лише у цьому. Українці витратили торік близько 1 млрд. $ (майже 27 млрд гривень) на дієтичні добавки й ліки, ефективність яких взагалі не доведена! "З 20 препаратів-лідерів продажу в Україні, є два противірусні засоби, які не виявляють жодного ефекту, а при коронавірусі – тим паче! У цьому ж переліку є принаймні ще чотири препарати з недостатньою, м’яко кажучи, ефективністю", - каже у розмові з журналісткою "Еспресо.Захід" лікар-невролог, психіатр, медичний блогер Євген Скрипник (на фото). Фітопрепарат, поєднання мінералу й вітаміну, популярне заспокійливе на основі фенібуту, яке без рецепта можна придбати лише в Україні…

Фото надав Євген Скрипник

Зауважує лікар й ще одну тенденцію. Виручка аптек зростає не за рахунок продажу більшої кількості упаковок (в упаковках обсяги продажу у 2020 році, навпаки, зменшилися на 4% у порівнянні з 2019), а за рахунок продажів дорожчих ліків. Хоча й на відносно недорогі лікарські засоби (як-от "серцеві" краплі) попит залишається стабільно високим.

У кардіологічних протоколах "серцеві" краплі відсутні, але в українських аптеках їх продовжують відпускати.

Цих крапель й справді не знайдете у кардіологічних протоколах, бо вони не містять жодної речовини, яка б покращувала роботу серця. А єдиною складовою, яка володіє седативним ефектом, є фенобарбітал, який виявляє токсичний вплив на міокард і до того ж, викликає залежність! У більшості країн Європи, США, Японії краплі, які містять барбітурати заборонені для використання, а в деяких – заборонені навіть для ввезення.

"Фенобарбітал використовується для лікування судомних нападів і при тривалому прийомі – викликає залежність. Спочатку людина приймає 10-15 крапель, але потім доходить до флакона за раз! Особливо полюбляють ці краплі люди старшого покоління"

У США, Німеччині проводилися дослідження, які доводять, що ці седативні препарати жодної користі не приносять, а тільки шкодять. При тривалому їх прийомі спостерігається зниження пам'яті (т. зв. "барбітуратове слабоумство"). З часом в організмі накопичується бром, який є отруйною речовиною.

От і виходить, що людина хотіла зняти тривогу, стрес, а отримала важке ураження печінки, нирок, серця, порушення статевої функції, депресивний стан...

Як взагалі ці краплі змогли завоювати "народну любов"?

"Німецькі фармацевти створили препарат валокордин, який відпускався у німецьких аптеках за рецептом. Радянські фармацевти скопіювали його у 1959 році, назвали на свій лад і зробили доступним кожному. Сьогодні його також купують переважно малозабезпечені громадяни й пенсіонери. Засіб залишається популярним не лише через доступну ціну - про нього не дає забути нав’язлива реклама по телебаченню", – каже лікар-нарколог, психіатр.

Наголошує: існують заспокійливі засоби, які не містять барбіталу, але містять алкоголь, і можуть вплинути на формування іншої залежності – алкогольної. Застерігає Євген Скрипник і щодо такого популярного препарату як гідазепам: "Це – денний транквілізатор з похідних діазепінів, який широко застосовується при тривозі, порушеннях сну, панічних атаках і дратівливості. В аптеках часто відпускається без рецепту, хоча це – рецептурний препарат. Як наслідок, пацієнти приймають його роками, бо вже не можуть без нього справлятися з емоціями. Виникає залежність! Гідазепам потрібно приймати короткими курсами, не довше 10-14 днів".

Але ж існує якесь безпечне заспокійливе? Валеріанка, наприклад?

Це також препарат, який немає доказової ефективності. Заспокійливі засоби, які дійсно працюють, відпускаються по рецепту. А для цього необхідно проконсультуватися з лікарем. Якщо людині просто потрібні "якісь ліки", то краще хай це будуть позитивні емоції, відпочинок, спорт та спілкування з рідними.  

Не раз можна почути від людей: "Нічого мені не допомагає, серце й далі турбує, тиск скаче. Піду прокапаюся". Ефективність методу внутрішньовенного вливання науково не обґрунтована, але пацієнти продовжують наполягати на "прокапуваннях".

 Замість того, щоб змінювати свій спосіб життя, більше рухатись і менше їсти, регулярно приймати антигіпертензивні препарати, люди вважають, що краще ввести ліки внутрішньовенно. Переконані, що тим самим підтримають роботу серця, головного мозку й судин.

Якщо ви прочитаєте інструкцію до будь-якого препарату з групи ноотропів (препаратів, які "покращують" обміні процеси), то побачите, що вони допомагають при всіх хворобах. Тому люди у них вірять. І не тільки пацієнти, а й багато лікарів.

Лікарі йдуть назустріч побажанням своїм пацієнтів. Але це трохи дивно, адже лікар – не перукар…

"Українці дуже люблять святкувати - їсти холодці, "Олів'є", а потім приходять до сімейного лікаря і просять призначити ліки для "очищення" печінки й підшлункової"

Лікарі й призначають, тому що пацієнт так хоче. Не призначать – підуть до іншого, який призначить!

В яких випадках без медикаментів не обійтися? Часто люди довільно припиняють прийом антигіпертензивних препаратів, призначених лікарем, бо почуваються краще і не хочуть далі "труїти" організм.

"Люди часто думають, що якщо будуть приймати ліки внутрішньо, то це негативно впливатиме на шлунок, "труїтиме" їх печінку. А от ін'єкції на шлунок та печінку не впливають. Але це не так! Ліки потрібні при різних захворюваннях - без них не обійтися. Якщо ж є хронічна хвороба (наприклад, цукровий діабет чи артеріальна гіпертензія), то приймати медикаменти треба постійно", – нагадує Євген Скрипник.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.