"Росія прорахувалася з реакцією Заходу і НАТО", – Андрій Санніков

Про це в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антіну Борковському на телеканалі Еспресо.TV заявив один із колишніх очільників зовнішньополітичного відомства Республіки Білорусь, опозиційний діяч Андрій Санніков, інформує "Еспресо.Захід".
 

Сполучені Штати дали чітку і недвозначну відповідь на російський ультиматум. Наскільки я розумію, росіяни зараз можуть перейти до іншого плану дій. І, виходячи з тих чи інших заяв і концентрації російських військ, саме Білорусь може бути використана як військовий плацдарм у разі нападу Росії на Україну.

Так, я вважаю, що у відповіді США Україна справді отримала серйозну дипломатичну перемогу і не тільки. Ця відповідь підтвердила основні позиції Сполучених Штатів і НАТО щодо неприйняття умов з боку Росії стосовно будь-якої держави, в цьому випадку стосовно України. Тобто двері залишаються відчиненими, Україна сама буде вирішувати що їй робити, майбутнє України вимагає захисту, і цей захист вона буде отримувати у різному вигляді, в тому числі поставки летальної зброї не тільки від Сполучених Штатів, а також з країн-членів НАТО. Вважаю, що це серйозний прорив у постачанні.

Звичайно, війна залишається в планах Росії. Хотів би сказати, що розумію і поділяю стурбованість України. Але подивімося, що відбувається. Адже це не тільки концентрація військ на кордонах України зі сторони Росії, а зараз і з території Білорусі, це ще й маневри практично по всьому світу – і в Тихому океані, і в Атлантичному. Маневри відбуваються так звані КІРу – Китай, Іран, Росія в Оманській затоці. Масштабні маневри в Балтійському морі за участю Російського флоту. І зараз маневри в Криму, які не то завершилися, не то тривають, за участю в тому числі російських військ на території незаконно анексованого півострова. Тобто Росія показує, що вона готова до широкомасштабної війни. І те, що відбувається у Білорусі, це найсерйозніший показник підготовки до війни. Тому що концентрація військ, схоже, вже перевищила межі, визначені Віденським документом щодо довіри, а війська продовжують прибувати.

Ми розуміємо, що Росія концентрується в Білорусі. І ми свідомі, скільки кілометрів від кордону з Білоруссю до Києва. Казус беллі (привід для війни) росіяни можуть створити, наприклад, на сході України, а основний удар скерувати з території Білорусі.

А Лукашенко вже нічого не вирішує. Оскільки російські війська вже на території Білорусі, то вистачить буквально батальйону, щоб його повністю ізолювати, а то й фізично усунути. Він не має навіть слова. Тому і смикається, одягає свою потішну форму. Ну але це таке, як у фільмах іноді показують, коли підлітки під час проходження ворожих військ намагаються їм підігрувати, одягаючи форму і зображуючи солдатів. Але справді у воєнному плані ситуація на кордонах України склалася доволі небезпечна. І ви праві, коли говорити, що концентрація військ на кордоні з боку Білорусі вочевидь має мету спрямування – Київ. Ніякої іншої цілі з Білорусі не розумно було би прогнозувати. У воєнному плані, звісно, Росія може сьогодні робити все, що завгодно. Не так легко, тому що Україна все-таки вжила серйозних заходів, починаючи з 2014 року, і в плані озброєння своєї армії, і в побудові армії. Попри це, всі так звані варіанти у Росії залишаються. В політичному плані вони, якщо чесно, не знають, що робити. Політичного рішення немає – що далі, що дасть цей ривок в Україну, чи буде обстріл і чи треба. Вони бояться вводити сухопутні сили, думаю, бояться території України як вогню.  Тобто Путін займається тим, чим він сам сказав буде займатися – створює напруження по всьому світу. В цьому випадку найгарячіша точка сьогодні – Україна.

Як ви думаєте, чи є шанси використати так зване перемир’я, пов’язане з Олімпіадою в Пекіні? Наскільки я пам’ятаю, в 2008 році це не зупинило Росію під час експансії в Грузію.

Вони розглядають Китай, якщо не як союзника, то як фактор для тиску на Сполучені Штати, розуміючи, що для США Китай є такою самою проблемою, якщо не більшою, як Росія.   

Ви правильно відзначили, що нічого не завадило під час тієї ж пекінської Олімпіади, щоправда, літньої напасти на Грузію і анексувати території. Думаю, Олімпіада не є стримуючим фактором. Це ж все-таки вкид російський, мовляв, ми на прохання Сі відкладемо наступ. Ці вкиди не офіційні, але такі лунають з російської сторони. Це може слугувати димовою завісою, а не фактором стримування агресії. 

Читайте також: "Кремлівський диктатор зазнав двох великих геополітичних поразок: на Заході й на Сході", – Піонтковський

На вашу думку, чого бояться у Кремлі? Йдеться про ціну питання, яку виставляє колективний Захід Путіну.

По-перше, вони прорахувалися з реакцією Заходу. Вони не очікували такої реакції з боку НАТО. Не очікували, що НАТО від слів перейде до справи, що почнуться поставки озброєння, доволі серйозного озброєння. Не очікували, що в НАТО не буде ніякого пролому. Хоча там напевно існують різні думки, але стосовно України Альянс зайняв дуже послідовну позицію. Вважаю, що генсек дуже чітко і ясно висловлює позицію всіх країн НАТО, особливо ключових. Те, що є певні розбіжності в думках, ми знаємо і чуємо. Однак це не впливає на загальну позицію щодо України і Росії. Власне, це і було несподівано. При цьому, думаю, у Путіна залишаються всі варіанти для дій, і не тільки на українському напрямку. Хотів би ще раз звернути увагу і не забувати, що існує така вразлива ділянка, яка називається Сувальський коридор. І от зверну увагу, що, наприклад, десантники вже висадилися в Брестській області, туди ж підганяють і авіатехніку, і буде інша техніка підганятися. Тобто той сценарій, який Росія припрацьовує постійно, існує – відрізати країни Балтії від Європи. Сьогодні, Кремль створює напруження, як і обіцяв Путін, на всіх напрямках. А мета? Я от звернув увагу, що зовсім нещодавно відбулася зустріч Путіна з питань якраз ситуації на кордоні з Україною з "яструбами". Там були присутні тільки "яструби" - це начальник Генштабу Герасимов, секретар Ради безпеки Патрушев, керівник СВР Наришкін. Вони публічно заявляють свою позицію, позицію яструбів. І це насторожує. Тому що Путін сьогодні вже не може відмотати назад безболісно, враховуючи, що він натворив уже.    

Читайте також: Путін так далеко зайшов, що будь-яке відігравання назад буде пов’язане з втратою обличчя, - Марк Фейгін

Якщо вони планують вторгнення, то це буде провал. Будуть санкції, причому жорсткі і просто напросто в них не вистачить сил. Хоча, як оцінюють військові спеціалісти, лютий якраз найбільше підходить для сухопутної операції, тому що земля буде тверда, а це сприятливо для проходження тяжкої техніки.

Ви праві, коли ставите питання про ціну. Думаю, що з кожною дією НАТО, яка спрямована на підтримку України, ця ціна зростає. І це найбільш правильний шлях. Щоправда, я не знаю, чому погрожують санкціями в разі вторгнення в Україну, адже вторгнення вже відбулося, війна вже йде на території України. Вибачте, 14 тисяч людей загинуло, захищаючи Україну. Це не бандитські розбірки, це повномасштабна війна з 2014 року. І чому треба погрожувати санкціями, якщо буде другий етап цієї війни, більш жорсткіший і небезпечний? Я згодний з моїм товаришем Біллом Браудером, ініціатором закону Магнітського, уже 34 країни в тій чи іншій мірі прийняли закон Магнітського. Для того його і приймали, щоб такими законами, санкціями зупиняти агресора. Це дуже серйозний закон, він дозволяє вносити в "чорні" списки, блокувати і власність, і рахунки про кремлівських олігархів, які підживлюють Кремль, у тому числі керівництво Кремля. Враховуючи, який хаос був у політиці Заходу в 2014 році і після, про що свідчать ті ж мінські протоколи, то сьогодні принаймні вимальовується логічна політика і доволі тверда щодо агресора.

Не хотів би бути поганим пророком чи поганим футурологом, але якщо уявити, наприклад, таку ситуацію: Лукашенко стає путінським військовим громовідводом і певне рішення про військову провокацію формально буде приймати керівник білоруської хунти. Як ви думаєте, чи буде все-таки колективна відповідь Заходу скерована на Москву?

Думаю, це нікого не обманить. Не дарма Держдеп попередив Лукашенка, що агресія з території Білорусі буде розглядатися як участь Лукашенка у воєнних операціях Кремля. Тобто тут немає жодних ілюзій. Кремль буде основним об’єктом санкцій. Однак, я хотів би інше сказати. Ці приготування до вторгнення і в Україну, і в Європу не сьогодні ж почалися. У 2009 році були маневри "Захід-2009" і саме тоді відпрацьовували ядерний удар по Варшаві. І в той же час Україна чомусь не займалася своєю енергобезпекою. Було зрозуміло, особливо після вторгнення в Грузію, після того, як Кремль різко змінив свій курс на протистояння з Заходом і агресивну поведінку в регіоні. От чому ні країни Балтії, ні Україна не зайнялися забезпеченням своєї енергобезпеки у зв’язку з Європою, а не Росією. Досі вони залежать дуже сильно від Росії і від поставок нафтопродуктів з Білорусі. Як не крути, але основні поставки нафтопродуктів і основна стаття збагачення Лукашенка – це поставки в Україну. Імпорт з Білорусі в Україну виріс багаторазово в 2021 році – це і калій, і азот. Ці питання обов’язково треба вирішувати сьогодні, а не відкладати знову. Тому що воєнні приготування починаються тоді, коли противник бачить слабкість, де би то не було на тій території, на яку він збирається напасти. Ми постійно говорили: дивіться, що відбувається – "Захід-2009", "Захід-2013", "Захід-2017". Усе це відпрацьовувалось. І сьогодні стали відомі деякі плани, йдеться про те, що союзні війська, так звані, будуть відбивати напади Няріса – а це означає Литва, Помор’є, Польща, ну і Придніпров’я з півдня. Операція планується саме на поділ Європи одночасно з агресією в Україну. Тому я постійно закликаю – давайте бачити, як серйозно і комплексно Росія готується до агресивних дій воєнного характеру.

Ми розуміємо, що дипломатія - це, зокрема, й уміння поторгуватися, і розуміємо, що Кремль викотив абсолютно нереальні вимоги. Тобто ціна питання, озвучена Кремлем, за визначенням не могла бути прийнята на Заході. З другого боку, в нас в Україні є відчуття, що, можливо, Кремль насправді хотів би вирішити в першу чергу українське питання і зробити так, щоб Захід закрив очі на повзучу, чи вже майже фіналізовану окупацію Білорусі.

Цього не можна виключати, ми ж бачимо, що відбувається. Я пам'ятаю, навіть у 2014 році скільки було скептиків: "Та ніколи Росія не посміє, дивіться, Путін сам заявляв, що Крим – це Україна й питання закрите". Але все сталося, причому сталося в дуже цинічний спосіб.

Я думаю (хоча це не лише моя думка, гадаю, це всім зрозуміло), що найбільша небезпека для Росії – це відхід незалежних держав на демократичний шлях розвитку, зближення їх з демократичними країнами. Ось це викликає просто якийсь скрегіт зубів. Адже зрозуміло, що з демократичною державою, яка заявляє своєю ціллю вступ до НАТО і Євросоюзу... Причому Євросоюз ще більш небезпечний для таких настроїв у Росії: "Мало того, що вони хочуть демократами стати, вони ще й хочуть, щоб економіка в них розвивалася нормально? Ні, такого не можна дозволити!.."

Західна Європа всерйоз готується...

Безумовно, це один з найбільш імовірних сценаріїв, тим паче, ми бачили, що стаються збої з електропостачанням у Середній Азії, тобто там, де теж багато в чому залежать від єдиної енергосистеми, яка існувала в Радянському Союзі. І безумовно, Україна дуже вразлива... Знову ж, тут є роль Білорусі, тому що в Білорусі Україна купує найбільшу кількість енергії, на жаль. Це те, про що я кажу: незважаючи на політичні заяви, в економічній сфері, через економічну співпрацю і зв'язки, триває підтримка диктатури в Білорусі. На це питання давно треба було звертати увагу і якось його вирішувати. Ми з вами говорили про це не раз: диктатор не може бути ніяким, навіть умовним союзником. І те, що Лукашенко – сьогодні абсолютно незаконний диктатор – обіцяв, начебто не буде нападу з території Білорусі на Україну… Ну подивіться, яка ціна його словам... Це дуже серйозне питання. Понад те, ви абсолютно правильно відзначили небезпеку такого сценарію, адже якщо його задіють, то це мають зробити найближчим часом. Сполучені Штати зайнялися постачанням зрідженого газу, тривають розмови з Катаром, з іншими виробниками нафти й газу, тому якщо такі сценарії в Росії розглядають, то для того, щоб втілити їх найближчим часом. Це необхідно враховувати, безперечно, і в якийсь спосіб вживати заходів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.