Радянський метод не варто використовувати в боротьбі з радянщиною, – активістка Коренко про скасування 8 березня

Про це у коментарі для "Еспресо.Захід" розповіла голова ГО "STEM is FEM" Єлизавета Коренко.

"8 березня тригерить багатьох, адже це дата, напряму пов'язана з радянською історією. І, звісно ж, необхідно відмовлятися від радянського наративу. Але радянська історія в Україні охоплює більшу частину 20 століття. І ми не можемо викреслити цей час. Ми ж не можемо відмовитися від здобутків вчених та винахідників і, наприклад, підірвати міст Патона, бо його автор був лауреатом сталінської премії. Процес декомунізації полягає у переосмисленні певних явищ", – пояснює Коренко.

Зокрема, вона наголошує, що 8 березня не є, як це трактує суспільство, "святом весни, краси і жіночності”. 

"Це всесвітньо визнаний день, який існує в багатьох країнах Європи та світу. Це день, коли говорять про жіночі права. І, відмовляючись від 8 березня, ми випадаємо з певного європейського та загальносвітового соціального дискурсу", – додала вона.

Окрім того, каже Єлизавета Коренко, пропозиція відзначати День української жінки на день народження Лесі Українки – крок у неправильному напрямку. 

"Леся Українка була дуже соціально орієнтованою людиною для свого часу. Якщо оцінювати її постать з політичної точки зору, то, я думаю, вона й сама б приєдналася до демонстрації за права жінок на 8 березня. Але скасування 8 березня і заміна його святкуванням дня народження письменниці призведе до зміщення акцентів якраз до бачення цієї дати, як "свята жіночності". Все ж більшість українців розглядають її скоріше як авторку "Лісової пісні", ніж обізнані щодо її політичних поглядів. Чи важливо говорити про цю письменницю (та інших жінок в українській літературі) більше, влаштовувати активності до її дня народження? Так. Але чи має це бути заміною дня боротьби за права жінок? Ні", – розповіла Єлизавета Коренко.

Як вона вважає, замінити День боротьби за жіночі права на День української жінки означає нівелювати все, заради чого цей день існує.

"8 березня – не для квітів та торта на роботі. Це день виходу на марш та проголошення вимог до зміни законодавства, аби захистити жінок, які потерпають від домашнього насильства, аби посилити наслідки за сексизм у рекламі, за сексистські вислови публічних осіб, чи будь-які інші проблеми, які українське суспільство вважає важливими в даний момент. Це день боротьби, та святкування здобутків боротьби попередніх поколінь. Як на мене, це дуже по-українськи", – каже вона і додає, що замінити 8 березня – це створити штучний наратив замість існуючого дня, для якого є певне підґрунтя та історія. 

"Це дуже радянський метод, який дивно використовувати у боротьбі з радянщиною. Так, війна посилює традиційні настрої – патріархальні зокрема. Але це не означає, що не треба лобіювати соціальний розвиток суспільства. Війна не означає, що не потрібно йти вперед. А ідея Дня української жінки замість Дня боротьби за права жінок — це крок назад", – підсумувала громадська діячка.

• Як ми раніше писали, українці проголосували, аби залишити 8 березня вихідним
• У Раді пропонують залишити 8 березня вихідним, але перейменувати свято згідно з практикою ООН