Пряником і батогом: чи допоможе добровільно-примусова вакцинація від COVID-19 досягти колективного імунітету
"На роботі мене фактично змусили вакцинуватися від коронавірусу. Справа наче добровільна, але керівниця відділу зібрала нас і повідомила: той, хто не буде щеплений, залишиться без премій". Їх нам виплачують за підсумками роботи щомісяця, і це непогана надбавка до зарплати. Сказала, що якщо невакцинованих буде багато, то її також позбавлять заохочувальних виплат", – розповідає львів'янка Наталія.
Жінка просить не вказувати її прізвища, адже не хоче, щоб у неї були неприємності на роботі. Каже, колись давно в неї виявили алергію на пилового кліща, тож вона вирішила повідомити про це свою сімейну лікарку. Зовсім не для того, аби та відправила її на додаткові дослідження. "Сподівалася, що лікарка випише мені якусь довідку, що, мовляв, так і так, з поважних причин я не можу бути допущена до вакцинації. Але вона відмовилася мені допомогти, – зітхає львів’янка. – Натомість порадила не зволікати і вакцинуватися Pfizer або Moderna, поки ще ці вакцини є в наявності. От я й вакцинувалася". Попри побоювання, жодних побічних ефектів у неї не виникло – лише трохи боліла рука, в яку зробили ін’єкцію. Згодом львів’янка зізналася: не хотіла вакцинуватися, бо боялася, що вакцина… зробить її безплідною. "Про це багато пишуть в інтернеті", – додає пошепки, так, наче це якийсь секрет, про який відомо обмеженому колу людей.
"Серед моїх колег-медиків є такі, що не вакцинувалися, – чекають, коли пандемія "згасне" або керівництво змусить"
Пані Анастасія за фахом – сімейний лікар. Працює в поліклініці однієї з районних лікарень. Ми знайомі з нею вже багато років і час від часу зідзвонюємося, щоб поговорити про життя. Менш як півроку тому вона перехворіла на COVID-19 і тепер розповідає всім, що наразі не вакцинується, бо має високий титр антитіл.
"Я цей аналіз, щиро кажучи, ще жодного разу не здавала. Мені є куди 350 гривень подіти. Перехворіла легко. Зрозуміла, що щось не так, коли повністю втратила нюх і смак, які за дві доби відновилися. Серед моїх колег-медиків є такі, що не вакцинувалися, – чекають, коли пандемія "згасне" або керівництво змусить", – додає.
Почувши це, я всміхаюся, адже кілька років тому, перед стартом першого етапу медичної реформи, ця ж лікарка розповідала мені, що і вона, і її колеги не звільняються з роботи лише тому, що чекають на скасування реформи.
Раніше люди чекали на вакцини. Тепер – вакцини на людей
Ще не так давно Україна потерпала від дефіциту вакцин, а сьогодні їх стільки, що незабаром може виникнути інша проблема – як заохотити людей записатися та прийти на щеплення.
"Мабуть, я була однією із перших у Львові, хто зробив щеплення вакциною Moderna. Батьків було складно переконати. Сказала їм, що восени почнеться ріст захворюваності, і коли серед їхніх знайомих буде багато хворих, і хтось із цих хворих помре, то вакцинуватися вони захочуть, але вакцин уже може не бути. А зараз вони є в достатній кількості, можна вибирати і за це не треба платити", – розповідає львів’янка, 23-річна Ксеня Іванюк.
Жінка працює продавцем-консультантом у магазині одягу і добре знає, які аргументи потрібно навести, щоб змусити покупця придбати ту чи іншу річ. З її досвіду, фраза "Беріть сьогодні, бо завтра вже не буде" спрацьовує найкраще.
За підрахунками епідеміологів, для створення колективного імунітету потрібно, щоб вакцинувалося не менш ніж 70% населення. Там, де захворюваність була високою, – не менш ніж 60%, адже в тих, хто хворів також утворюються антитіла, хоч такий імунітет і не є тривалим. А там, де нижчою (завдяки строгим карантинним обмеженням або високому рівню свідомості громадян) – не менш ніж 75%. Проте експерти МВФ, які досліджують довгострокові наслідки пандемії COVID-19, обережні в розрахунках: було б добре, якби до кінця цього року вакцинувалося 40% населення Землі, а до середини 2022 – 60%. На 19 серпня у світі цей показник не дотягував навіть до 24%.
Є країни, які вже досягли бажаного показника. У Португалії повністю вакциновано 65% населення, у Данії, Катарі й Бельгії – по 66%, у Чилі та Уругваї – по 68%, у Сінгапурі – 71%, в ОАЕ – 73%. А от в Україні дві дози вакцини отримало трохи більше ніж 6% населення. Для порівняння, в Росії – понад 22%, у Польщі – більш як 48%, в Угорщині – майже 57%. Звісно, наші показники кращі за показники Єгипту (2,1%), Вірменії (1,65%) чи Нігерії (0,7%), однак усе ще далекі від необхідних 70%.
Чому люди не хочуть робити щеплення?
У всіх країнах без винятку (і в лідерів, і в аутсайдерів вакцинації) є певний відсоток населення, який вакцинуватися вперто не хоче. Дослідження показують, що відсоток антивакцинаторів є високим навіть у розвинутих країнах, де всі ще пам’ятають переповнені відділення інтенсивної терапії. Наприклад, в Японії, де повністю вакциновано майже 38% населення, 40% жителів досі сумніваються в доцільності проведення щеплень проти COVID-19. В Ізраїлі, де дві дози вакцини отримало близько 63%, вагається кожен третій. У США, де коронавірусна хвороба забрала понад 640 тисяч життів, – половина жителів, а у Франції цей показник наближається 60%! До речі, у Франції повністю вакцинованих – майже 53%, а це означає, що ця країна, як і багато інших, виходить на "фінішну пряму", і тепер завдання уряду – переконати (або ж змусити) вакцинуватися решту.
Медики зауважують, що великий відсоток антивакцинаторів з часом змінює свою думку.
По-перше, в їхньому оточенні з'являється дедалі більше щеплених людей, які не скаржаться на здоров'я, і це збільшує довіру до вакцинації.
Важливим для прийняття рішення вакцинуватися або ні, є й те, чи вірить людина у саму хворобу. У когось перебіг COVID-19 був легким, хтось узагалі не хворів, тож не бачить потреби підставляти руку під укол. Також багато залежить від того, наскільки відповідальною є людина і чи усвідомлює, що вона, будучи не вакцинованою, може становити небезпеку для оточення.
Хтось не вакцинується, бо бракує часу, бажання чи сил, аби заради вакцинації пускатися в далекі мандри. Як показує світова практика, доступність вакцинальних центрів і пунктів щеплень – одна із ключових умов проведення ефективної вакцинальної кампанії. Пані Софія живе в Суховолі, за 17 кілометрів від Львова. Вакцинувалася Moderna у Рудному, де минулих вихідних запрацював вакцинальний центр. Каже, до Львова навряд чи поїхала б.
Деякі люди схильні перебільшувати ризики від вакцинації, але водночас упевнені, що в разі контакту з реальним вірусом імунна система їх не підведе і поборе збудник.
Хтось загалом боїться медичних процедур і всіляко їх уникає, проте, як запевняють учені, відсоток таких осіб не є великим і "погоди не робить".
Багато також залежить від рівня довіри до влади, ЗМІ і медиків та від етнічного складу населення. Як правило, що більше національних меншин і малих корінних народів проживає у тій чи іншій країні, то більше різних, часто діаметрально протилежних настроїв там панує.
Заохотити не можна карати
Щоб наростити темпи вакцинації (за умови, звісно, наявності достатньої кількості вакцин), влада багатьох країн вдається до методу "батога і пряника". У Польщі, наприклад, вдалися до "пряника". 1 липня тут стартувала лотерея Національної програми імунізації, участь в якій можуть узяти повністю вакциновані повнолітні особи. Зробивши один чи два уколи (залежно від виду вакцини), можна виграти гроші, автомобіль чи електросамокат. До кампанії з популяризації вакцинації польський уряд залучив також муніципалітети, які проводять конкурси з численними фінансовими призами. Ґміна, де буде найбільший відсоток вакцинованих, отримає 2 млн злотих, а перші 50 ґмін, які зможуть вакцинувати 67% жителів, – по 100 тисяч.
Лотерею для вакцинованих проводять у кількох штатах США. Приміром, у Каліфорнії переможці отримують по 50 тисяч. Також щеплені особи можуть виграти подарункові карти на суму 50 доларів.
Мер одного з філіппінських міст вирішив організувати лотерею для вакцинованих, в якій можна виграти… корову або величезний мішок рису.
Є країни, де винагороджують усіх, хто виявив бажання отримати щеплення. У Малайзії їм видають безкоштовний десерт, а в Ізраїлі – пиво. Ця маленька хитрість, звісно, є вдалим маркетинговим ходом, адже людина до десерту замовить каву чи чай, а до пива – чипси чи горішки. У виграші – і влада, і бізнес, який натерпівся від карантинних обмежень, і громадяни.
Багато підприємців практикує виплату премій вакцинованим працівникам, і також не йдуть із цим "у мінус", адже вакциновані не хворітимуть або хворітимуть легко та недовго, а отже, потім можна буде зекономити на виплаті лікарняних.
У Польщі вирішили обдзвонювати людей, які ще не отримали жодної дози вакцини. Їм нічого не потрібно робити – лише відповісти на кілька запитань консультанта гарячої лінії, який організує процес щеплення від "А" до "Я".
"Записалася на вакцинацію разом із чоловіком через систему Helsi. Це зайняло трохи часу, бо ми не були зареєстровані в цій системі. Коли обоє не без труднощів нарешті записалися, не могла зрозуміти, до чого тут "Дія" і чи, щоб вакцинуватися, потрібно зареєструватися ще й там. Бачите, тут пише: "До пунктів масової вакцинації можуть записатися та отримати щеплення всі громадяни, віком від 18 років і більше, які попередньо реєструвались до листа очікування в Дії". Це вже потім ми зрозуміли, що, мабуть, так було раніше, а тепер достатньо запису в Helsi", – розповідає львів’янка, 57-річна пані Ольга.
Жінка не знала, як завантажити додаток Helsi на свій телефон (у її чоловіка – телефон "кнопковий"), тож просто вивантажила талон, записала його файл на "флешку" і роздрукувала на роботі. Ази роботи на комп'ютері пані Ольга освоїла три роки тому, і зараз ці знання їй дуже знадобилися.
"Було б, звісно, зручніше, якби до нас зателефонували й самі записали на вакцинацію", – каже.
"А чому ви не записалися на вакцинацію у своїй поліклініці, через сімейного лікаря?" – запитую.
"Ми не знали, що так можна, – знизує плечима. – Знаєте, ми в цю тему не особливо заглиблювалася. Рішення вакцинуватися виникло у нас доволі спонтанно. Син записався через Helsi (він з родиною живе в іншому місці), тож і ми вирішили зробити так само".
Влада деяких країн застосовує метод не лише "пряника", а й "батога". Так, влада столиці Індонезії Джакарти прийняла рішення штрафувати тих, хто відмовляється від вакцинації, на суму 5 мільйонів рупій (еквівалент 9,5 тисячі гривень). Чиновники міста Сайфай в Індії наказали продавцям алкоголю відмовляти у продажу спиртних напоїв тим особам, які ухиляються від щеплень.
У багатьох країнах невакциновані люди вже зараз не зможуть відвідувати публічні заходи чи простори. У Саудівській Аравії заборонили вхід нещепленим у торгові центри.
В одній із телевізійних промов президент Філіппін Родріго Дутерте зізнався, що його "дратують філіппінці, які відмовляються робити щеплення" і пригрозив, що таких безвідповідальних членів суспільства "саджатимуть за ґрати".
Деякі компанії у світі анонсували, що прийматимуть на роботу лише вакцинованих працівників.
Що є більш дієвим – покарання чи винагорода? Фахівці стверджують, що й те, й інше. Згідно з результатами звіту ВООЗ, оприлюдненими 2014 року, штрафи та різного роду санкції за відмову від вакцинації є більш ефективними для збільшення рівня охоплення щепленнями, ніж підживлення інтересу до вакцинації грошима й подарунками.
У червні організація United Surveys провела опитування серед поляків. Зокрема, в людей поцікавилися, що їх найбільше стимулює піти і зробити щеплення. 34,2% відповіли – перспектива отримати COVID-паспорт. Для кожного п’ятого респондента (21%) важливо знати, що він може отримати другу дозу вакцини в будь-якому місці, а не тільки там, де отримав першу. 7,3% повідомили, що більш охоче вакцинувалися б, якби вакцинація передбачала участь у лотереї. Для 31,4% жодна із пропозицій не є привабливою, а вакцинуватися хочуть (або вже отримали щеплення), щоб захиститися від небезпечного вірусу.
Пану Григорію – 67 років, і від COVID-19 він вакцинувався, аби його "не попросили" з роботи. Чоловік за фахом – педагог, а в уряді вже анонсували, що в разі переходу області до червоної або навіть помаранчевої чи жовтої зони епіднебезпеки, навчальний процес не зупинятимуть лише у тих закладах, де вакциновано понад 80% колективу.
"Хто знає, що на нас чекає восени? Може, у громадський транспорт без сертифікатів вакцинації не пускатимуть. Я свій уже отримав"
Чоловік не без гордості показує аркуш паперу формату А4, заповнений з обох боків. У документі вказано, що львів’янин вакцинувався двома дозами вакцинами AstraZeneca. Біля обох записів про здійснену вакцинацію – печатка та підпис сімейного лікаря. Сертифікат видрукуваний на папері блідо-бежевого кольору.
На думку заступника міністра охорони здоров'я у 2016-2019 рр., співзасновника Українського центру охорони здоров'я Павла Ковтонюка, влада має й надалі відкривати центри вакцинації, аби більша кількість людей, які хочуть отримати захист від COVID-19, змогла це зробити. Однак з часом кількість ентузіастів зменшиться. Зараз навіть у європейських країнах темпи вакцинації суттєво сповільнилися – люди просто перестали щеплюватись. Як влада може мотивувати українців?
"За рахунок позитивної мотивації (квитків на концерт, футбольні матчі тощо) можна заохотити до вакцинації 2-3% людей. Для України це дуже мало. Тому нашому уряду доведеться докладати додаткових зусиль", – переконаний Павло Ковтонюк. У коментарі для "Еспресо.Захід" він зізнався, що є прихильником внутрішніх сертифікатів вакцинації. Під час карантинних обмежень цей документ міг би слугувати своєрідною перепусткою на певні події чи в заклади або ж допуском у громадський транспорт.
"Це буде додаткова мотивація для людей вакцинуватися, - вважає пан Ковтонюк. – З точки зору моралі та етики, це нормально: ти хочеш брати участь у суспільному житті – в тебе вимагають сертифікат. Примус – це коли б ми знаходили невакцинованих людей й насильно вакцинували. Невакциновані люди у період спалаху захворюваності становлять потенційну небезпеку. Сертифікат про вакцинацію дає можливість пересвідчитися, що ти не є джерелом небезпеки для інших".
Співзасновник Українського центру охорони здоров'я проводить аналогію з правилами дорожнього руху: "Автомобіль – це джерело підвищеної небезпеки. Згідно з ПДР, усі водії, аби мати змогу керувати транспортним засобом, мають отримати водійське посвідчення. Попри це, дорожньо-транспортні пригоди продовжують траплятися, але ризик їх виникнення є набагато нижчим від того, який був би, якби всі сідали за кермо без необхідних знань і навичок. Ми не можемо сказати, мовляв, через те, що в нас немає водійських прав і нам не дозволяють керувати авто, нас дискримінують".
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.
- Актуальне
- Важливе