Поставив "Дами і гусари" через призму середньостатистичного себе, - режисер Богдан Ревкевич

Про це інформує Еспресо. Захід

24-25 червня під закриття театрального сезону у Національному академічному українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької покажуть прем’єру вистави "Дами і гусари" за п’єсою видатного галичанина, найвідомішого польського комедіографа ХІХ ст.  і водночас рідного дідуся майбутнього Митрополита Андрея Шептицького Александра Фредра. Це вже третє прочитання "Дам і гусарів" у цьому театрі. П’єсу, що належить до золотого фонду класичної літератури, попередній раз ставили в театрі у 1976 році. Окремі задіяні в ній актори візьмуть участь і в сучасній виставі.

Як розповів на зустрічі з пресою режисер новітніх "Дам і гусарів" Богдан Ревкевич, задумка ввести цю виставу до сучасного театрального репертуару заньківчан була ще рік тому.  Актуальною вона стала ще й через те, що сейм Польщі проголосив 2023 рік роком найвидатнішого польського комедіографа, поета, автора щоденників, а також солдата наполеонівських кампаній Александра Фредра, чиє 230-річчя від дня народження  виповнилося 20 червня. А оскільки саме з вистави за п’єсою Александра Фредра свого часу попередник театру ім. Заньковецької - театр графа Скарбека - на цій сцені здобув свій перший комерційний успіх ( йшлося про п’єсу "Дівочі обітниці" Фредра –другу постановку ( за окремим версіями -першу) щойно відкритого у 1842 році театру), то така ініціатива виглядає більш ніж доречною. Тим більше, що Александер Фредро був видатним львів’янином – входив як депутат до Галицького крайового сейму, організував Земське Кредитове Товариство та Галицьку Ощадну Касу, чимало зусиль вкладав, щоб в Галичині збудували першу залізницю.

"Ця постановка для мене – великий виклик, - сказав Богдан Ревкевич. – Адже ця вистава має бути не гіршою за ту, що жила на цій сцені колись – за участі Богдана Ступки, Лариси Кадирової, інших знаменитих акторів. А тому я зробив так, як роблю зазвичай – пропустив все через призму середньостатистичного себе. Звичайно, час сьогодні інший, ніж у ХІХ столітті чи навіть 50 років тому. І люди інакші. І ці зміни треба враховувати. Тому довелося мінімалізувати окремі сцени, трохи загострити загальну інтригу, втрутитися у фабулу. Але актори працювали із кайфом і я сподіваюся, що зал це відчує".

Богдан Ревкевич також зізнався, що любить п’єси про добру любов, дружбу з гарним закінченням. Що театр мав насичений театральний сезон і що - не враховуючи постановки репертуарного концерту "Тільки у Львові" - це його персональна третя режисерська робота на великій сцені.

• Національний театр імені Марії Заньковецької отримав нового керівника