ДСНС розібрала комерційний міст на Закарпатті, через який виникли паводки біля сіл в районі полонини Руна

Про це Еспресо.Захід розповів юрист "Екологія - Право – Людина" (ЕПЛ) Анатолій Павелко. 

До ліквідації ситуації довелося залучати підрозділи ДСНС. Рятувальники приїхали та демонтували міст, після чого рівень води стабілізувався. 

Як пояснив еколог, переправа не є об’єктом загального користування і не має відношення до потреб місцевих громад. Міст збудований для проїзду великогабаритної техніки, задіяної у будівництві нової лісової автомобільної дороги в напрямку полонини Руна. Цей міст забудовники мали розібрати, але не зробили цього.

"Цього року льодова обстановка на річці була сприятлива: річка покрилася кригою, а під час потепління крига тріснула. Цей міст став перешкодою для вільного проходу льоду. В результаті утворився льодовий затор — небезпечне явище, яке призвело до підняття рівня води, критичного накопичення криги та загрози для комунікацій, прокладених уздовж і поперек русла річки Жденівка", - пояснює Анатолій Павелко. 

фото: скриншот з відео "Save Пікуй"

Після цього міст рятувальники демонтували. Яких подальших рішень дотримуватимуться забудовники: залишаться без моста, чи будуватимуть новий — наразі невідомо. 

Громадська організація "Save Пікуй" повідомляє, що тимчасова переправа була споруджена ТОВ "Уждорбут" для проїзду великогабаритного транспорту, що задіяний на будівництві лісової автомобільної дороги Збини-Прелуки, що веде далі на полонину Руна. Саме цією дорогою, планують транпортувати лопаті для незаконної ВЕС на полонині, де тривають будівельні роботи всупереч ЗУ "Про оцінку впливу на довкілля" та будівництва складу для вітряків в межах селища Жденієво.

Читайте також: Позитивний висновок Мінекономіки дозволить забудовникам заходити на цінні території та лити бетон безконтрольно, — екоактивістка про забудову вітряками полонини Руна

 Павелко наголошує, що ситуація з  мостом і підтопленням у долині Латориці є  ще одним доказом системних порушень, що супроводжують роботи з будівництва ВЕС на полонині Руна. Будівництво дороги та тимчасових споруд відбувається без належної оцінки впливу на довкілля  і супроводжується  руйнуванням природних водотоків, вирубкою пралісів і зміною рельєфу місцевості. Такі дії особливо небезпечні у гірських районах, де будь-яке штучне звуження русел або перекриття стоку може призвести до паводків, зсувів і руйнування інфраструктури. 

Полонина Руна є однією з найбільших і найцінніших полонин Українських Карпат. Це унікальна високогірна екосистема з рідкісними видами рослин і тварин, частина з яких занесена до Червоної книги України. 

Що відомо про будівництво ВЕС на Руні

Будівництво вітрової електростанції на полонині Руна від самого початку супроводжується конфліктами та звинуваченнями у порушеннях природоохоронного законодавства. Інвестором проєкту є ТОВ "Вітряний парк Турянський" разом із партнерською компанією "Вітряний парк Руна-1". У планах забудовника – встановлення 30 вітротурбін на високогірному плато Руна. Попри те, що процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД) для цього проєкту досі не завершена, забудовник уже залив фундаменти щонайменше під дві турбіни на полонині. Щобільше, за фактами незаконної вирубки лісу в межах Шипотського лісництва, здійсненої для прокладання дороги до ВЕС, відкрито кримінальні провадження.

Будівництвом ВЕС на Руні займається ТОВ "Вітряний парк Турянський, яке входить до групи ТзОВ "Управляюча компанія "Вітряні парки України". Це компанія, яка вже понад 12 років є на українському ринку, і у 2022 році була релокована з Краматорська до Закарпаття. 

Згідно з даними YouControl, серед учасників і засновників компанії є офшорна Астрелла Холдінгз Лімітед, ТОВ "Промаудит" та кінцевий бенефіціар – Едуард Мкртчан. "Вітряні парки України" входять до однієї групи впливу – групи братів Мкртчан, Едуарда та Рафаеля, та мають зв’язок, як уже очевидно, з групою Максима Єфімова, що у грудні 2023 року склав свій мандат нардепа. Він входив до групи депутатів "Довіра", що складалася з частини колишніх нардепів від нині забороненої партії ОПЗЖ. Батько братів Мкртчан, Олег, раніше був генеральним директором однієї з найбільших корпорацій України – "Індустріального союзу Донбасу", де головою Ради директорів був олігарх Сергій Тарута. До слова, половина акцій корпорації належала російським інвесторам.

• Під полониною Руна розпочинають рубки лісу під ЛЕП: екологи фіксують порушення під час обстежень вирубок